Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія політичних та економічних вчень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Теорії глобальної промислової революції та індустріального суспільства

В останню чверть XX ст. у розробці економічної теорії приймала участь ціла плеяда видатних вчених, але цей період не ознаменувався створенням окремої економічної школи. В основному, економічні дослідження були пов'язані з аналізом "глобальної промислової революції", "другої промислової революції", "індустріального суспільства". Послідовно розвиваючи концепцію другої промислової революції Пітер Фердінанд Друкер (1909-2005), родоначальник концепції "індустріального суспільства", у своїх працях "Майбутнє індустріальної людини" (1942), "Ідея корпорації" (1946), "Великий бізнес" (1947) показав революційну роль масового потоково-конвеєрного виробництва ("фордизм"), а також значення та соціально-економічні наслідки наукової організації праці ("тейлоризм"). Застосування потоково-конвеєрних технологій, наукової організації праці і наукового менеджменту змінили тенденції зростання капіталомісткості, енергомісткості та органічного складу виробництва, різко збільшили його прибутковість. Друкер показав виникнення нового антимонопольного типу корпорацій, які отримали назву олігополій, і які швидко перекидають свої капітали із галузі в галузь, із країни в країну і ламають монополістичні бар'єри між галузями. Економіст виробив нове розуміння технології, але не як системи працюючих машин, а як культури виробничих і соціальних зв'язків, створюваних наукою про ефективність праці.

Могутній розвиток системи корпоративного маркетингу (цей термін виник лише у 1961 р.), який форсує формування великих ринків для товарів масового виробництва, розглянув у своїх теоретичних дослідженнях Дж.Гелбрейт.

Автором концепції "революція в доходах" є американський економіст, лауреат Нобелівської премії Саймон (Семен Адамович) Кузнец (1901-1985). Він наголосив на радикальних змінах, які відбувалися в розподілі доходів в СІНА. Проаналізувавши статистичні дані за 19191948 рр. він робить висновок про зниження питомої ваги багатших груп населення в національному доході, про скорочення розриву між багатими і бідними прошарками населення. Це свідчить про зменшення майнової нерівності, і просування суспільства до більшої соціальної справедливості.

Теорії комп'ютерної революції

Ідея природної взаємодоповнюваності корпорацій і державного сектора втілилась у концепції "двоїстого суспільства" А.Хансена. Ефективність приватнопідприємницького виробництва матеріальних благ вивільняє робочу силу для переміщення у сферу послуг, яка розвивається на базі державного підприємництва. Хансен будує на цьому теорію "державного благодіяння". Тим самим було показано значення "змішаної економіки", у якій кожна із економічних систем форм виконує свої, надзвичайно важливі для суспільства функції.

Із європейських теорій трансформації виробництва і суспільства слід виділити розробку К.Кларком теорії сфери послуг як нової третьої стадії розвитку виробництва (1-аграрна стадія, 2-промислова). Основними умовами розвитку Кларк вважав довгострокове підвищення частки трудових доходів.

Як в американській, так і в європейській концепції НТР розвиток виробництва ототожнювався з ускладненням техніки, з автоматизацією. Французи Серж Малле та Ален Турен відобразили прогрес як природний перехід від маломеханізованого виробництва з універсальними машинами до суспільної механізації. НТР - це пряме продовження і розвиток великого і капіталомісткого машинного, фабрично-заводського виробництва, визначальна риса якого - розвиток матеріально-технічної бази.

Теорія другої промислової революції, створена Ж.Фурастьє, Ф.Штенбергом, Р.Ароном, Ж.Еллюлем, розглядала прогрес як другу, ще більш могутню хвилю розвитку складної техніки, автоматизації, що різко підвищувала продуктивність праці і у перспективі кардинально змінювала всі суспільні відносини.

У 50-60-ті роки XX ст. були висунуті концепції кола злиднів, одним з розробників якої став американський економіст Харві Лейбенстайнм (1922-1992). Оскільки в мало розвинутих країнах вирішальну роль відіграє аграрний сектор, то від процесів, що відбуваються в сільському господарстві, залежить доля країни. В цих країнах встановлюється квазістабільна рівновага, в основі якої - злидні населення. Другий варіант кола злиднів визначений Рагнаром Нурксе (1907-1959). Недостатність капіталів обумовлює низьку продуктивність праці, результатом чого є низький рівень доходів. З концепцій кола злиднів виходила необхідність у "великому поштовху" із сторони - вкладення в економіку слаборозвинутих країн іноземних інвестицій.

Економічні, соціальні і політичні негаразди і потрясіння, пов'язані з комп'ютерною революцією, проявились у 1973-1982 роках. За теорією суспільних знань Друкер визначає нову економіку як "економіку знань", саму галузь, яка виробляє і розповсюджує інформацію, як "індустрію знань", а все суспільство - як "суспільство знань".

Загальну картину величезних змін і потрясінь показав Елвін Тоффлер (1928), соціолог, у своїх працях "Шок майбутнього" (1970), "Третя хвиля" (1981), "Передбачення і перспективи" (1988) переконливо довів, що потрясіння, які відбуваються - це не просто "друга промислова революція" або перехід до "економіки послуг", а невимірно більше - народження принципово нової, невидимої людям цивілізації, яка змінює основи їх буття.

Нову цивілізацію Тоффлер називає "суперіндустріальним" суспільством, у якому:

  • - самознищується власність у будь-яких формах прояву і разом з нею - поділ суспільства на класи;
  • - настає ера загального добробуту, максимізація прибутку втрачає сенс, переходячи в максимізацію психологічної задоволеності.

Також А. Тоффлер формує теорію суспільства "третьої хвилі" як варіант інформаційного суспільства, для якого характерно:

  • - наявність нової енергетичної і технічної баз розвитку інформації;
  • - покращення умов праці;
  • - всебічна влада корпорацій;
  • - зниження регулюючої ролі держави.

Теорія індустріально-технократичного суспільства Д.Белла показала, що основна проблема індустріального суспільства - підпорядкування економічних функцій політичному порядку; центральний факт - незалежність економічного порядку від політики поступово зникає, контроль суспільства вже не стільки економічний, скільки політичний. Стратегічну роль відіграють наука та еліта вчених. Розвиток науки потребує вкладення значних коштів, нагромаджених державою і корпораціями. Перехід до післякапіталістичного суспільства породжує нові уявлення про феномен рідкості, подолання котрого потребує великих витрат, по-перше, на інформацію, важливість якої настільки велика, що Белл уводить термін "інформаційне суспільство"; по-друге, на координацію діяльності багатьох людей і організацій, включаючи планування і регулювання. Носіями нових ідеалів стає "Меритократія" (влада осіб, які мають найбільші заслуги перед суспільством), яка приходить на зміну технократам. Виникає "комунальне суспільство", яке водночас із трансформацією моральних цінностей перебудовує механізм управління суспільством.

Теорія "суспільства найманих власників", викладена П.Друкером, систематизувала причини "турбулентних часів", які настали після чвертьвікового спокою післявоєнного розвитку. Епоху технологічної спадковості, коли майбутнє легко "прораховувалось" рутинними методами, змінила епоха технологічної непрогнозованності, тобто епоха переходу до інтелектуальних технологій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші