Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Антикризовий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методичні підходи до аналізу кризи результату

Як відомо, кінцевим фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. Вона є реалізованою частиною чистого доходу, створеного на підприємстві. Маса прибутку залежить від якості управління підприємством і підвищує економічну зацікавленість його працівників в більш ефективному використовуванні ресурсів. Прибуток також слід розглядати як основне джерело формування виробничого і соціального потенціалу підприємства.

Приріст прибутку може бути досягнутий унаслідок дії численних чинників. Тому методичний інструментарій оцінки кризи результату включає необхідність діагностики формування і використовування прибутку.

Інша проблема, яку слід розглянути в даному розділі, торкається дослідження закономірностей прояву кризи результату у встановленій раннє теоретичній послідовності видів кризи на підприємстві. Діалектичний взаємозв'язок криз проявить себе через вивчення процесу формування прибутку і оцінки впливу на неї основних чинників.

Для визначення стадії кризи результату систему діагностики засновану на вивченні динаміки прибутку запропоновано доповнити комплексом відносних показників, що характеризують ефективність господарської діяльності. Система показників діагностики глибини кризи побудована, перш за все, на аналізі динаміки показників рентабельності продажів. Використовування даної групи показників дозволить локалізувати вплив інфляційного чинника. Так, рентабельність, розрахована як відношення прибутку від основного виду діяльності до об'єму реалізованих послуг, характеризує зміни в політиці ціноутворення, здатність підприємства контролювати собівартість продукції. Тому динаміка цього показника рентабельності може свідчити про необхідність перегляду цін або посилення контролю за собівартістю.

Встановлено, що найвагомішим чинником при формуванні прибутку є виручка від реалізації послуг. Для поглиблення досліджень впливу цього чинника запропоновано розглядати виручку у вигляді моделі економі-ко-статистичної залежності двох чинників другого рівня: числа абонентів і трафіку, який генерує кожний з них.

Для характеристики ступеня впливу трафіку як елемента цінової політики підприємства на результативні показники рекомендовано використовувати методику позиціонування послуг, запропоновану Р. А. Фатхутдіновим. Відповідно до цієї методики дослідження впливу цінової політики проведено на основі побудови матриці оцінки цінової стратегії підприємства (табл. 2.2):

Таблиця 2.2. Матриця оцінки цінової стратегії підприємства

Матриця оцінки цінової стратегії підприємства

Для обґрунтовування якості оцінки цінової політики підприємств заздалегідь дамо характеристику якості пропонованих сукупністю даних підприємств послуг. Підприємства Укртелекому пропонують послуги дротяного зв'язку.

Витрати на реалізацію цінової політики акумулюють в собі альтернативну вартість використовування ресурсного потенціалу підприємства. Функції і процеси по розробці, виробництву, маркетингу, наданню і сервісу послуг представляють ланцюжок цінностей підприємства. Характеристика видів діяльності, що відносяться до ланцюжка цінностей, наведена в табл. 2.2.

Запропонований ланцюжок цінностей підприємства відображає набір пов'язаних між собою напрямів діяльності і функцій, виконуваних усередині підприємства. Вона зумовлює послідовність проведення економічного аналізу діяльності підприємства (рис. 2.2).

Взаємозв'язок ланцюжка цінностей і послідовності економічного аналізу діяльності підприємства

Рис. 2.2. Взаємозв'язок ланцюжка цінностей і послідовності економічного аналізу діяльності підприємства

Слід підкреслити, що цей ланцюжок включає маржинальний прибуток, оскільки витрати підприємства по створенню вартості покриваються роздрібною ціною, яку оплачує покупець. Вартість, що перевищує витрати на її створіння, є основною фінансовою метою бізнесу. Прибуток, який може бути отриманий в результаті операційної діяльності, ділиться на розподілену і нерозподілену і характеризує темп внутрішнього зростання підприємства.

В господарській практиці згідно з діючим стандартам обліку витрати підприємства класифікуються за економічними елементами.

В діючій системі обліку відображена природа і відносна значущість витрат на зміст ресурсного потенціалу, що дозволяє визначити ефект масштабу. Для цієї мети витрати слід розділити на умовно-змінні і умовно-постійні.

Отже, збиткові підприємства можуть реорганізувати трудові ресурси, використовуючи елементи оборонних стратегій формування кадрового потенціалу. Встановлено, що масштаб мотиваційного поля і ефект масштабу не тільки роблять істотний вплив на формування фінансових результатів, але і містять резерви підприємства по подоланню кризи.

Таблиця 2.2. Характеристика видів діяльності в ланцюжку цінностей підприємства

Вид діяльності

Характеристика

Основна діяльність

Матеріально-технічне забезпечення

види діяльності, витрати і активи, пов'язані з придбанням палива, енергії, сировини, компонентів, товарів від постачальників; приймання, зберігання і сортування продукції постачальників; контроль; управління запасами

Виготовлення

Доставка товару до споживача

види діяльності, витрати і активи, направлені на перетворення потоку сировини в кінцевий продукт (виробництво, збірка, упаковка, забезпечення функціонування устаткування, установка, сертифікація якості товару, захист навколишнього середовища)

види діяльності, витрати і активи, пов'язані з фізичною доставкою товару до покупця (складування кінцевого продукту, обробка замовлення, складання розкладу, відвантаження, транспортування)

Продажі і маркетинг

види діяльності, витрати і активи, що мають відношення до зусиль з продажу, реклами і просування товарів на ринок, маркетингових досліджень і планування, підтримці дилерів і дистриб'юторів

Обслуговування (сервіс)

види діяльності, витрати і активи, призначені для забезпечення допомоги покупцям в установці, доставці запасних частин, обслуговуванні і ремонті, для технічного сприяння, інформування покупців і розгляду скарг

Допоміжна діяльність

Розвиток досліджень і розробок продукції, технологій і систем

види діяльності, витрати і активи, що мають відношення до процесу дослідження і розвитку продукту, сам процес, поліпшення процесу проектування, розробка необхідного устаткування, розвиток матеріального забезпечення, системи телекомунікацій, комп'ютерні розробки, нові можливості баз даних, розвиток комп'ютерної системи підтримки

Управління людськими ресурсами

Загальне управління

Види діяльності, витрати і активи, що мають відношення до найму працівників, підготовки, розвитку і соціального забезпечення персоналу, відносини між працівниками, підвищення професіоналізму (майстерність). види діяльності; витрати і активи, що мають відношення до загального керівництва, бухгалтерії і фінансів, юридичних питань, безпеки і охорони конфіденційності, інформаційної системи управління тощо.

Таким чином, критична точка кризи результату досліджуваних підприємств визначається станом і динамікою сальдо фінансових надходжень і витрат.

Зростання інших фінансових надходжень при зниженні коефіцієнта придатності основних фондів приведе до настання кризової ситуації. Криза результату виявляється за допомогою зниження виручки від реалізації і прибутку підприємства. Основний вплив надає якісний стан трудових ресурсів, який може бути розглянутий як сума витрат на їх зміст, що покривається доходом від реалізації.

В господарській практиці згідно з діючим стандартам обліку витрати підприємства класифікуються за економічними елементами.

Оскільки витрати підприємства при виконанні кожної операції можуть збільшуватися або скорочуватися під впливом структурних чинників, то економія на масштабах виробництва, ефект кривої досвіду і навчання, технологічні вимоги, інтенсивність капіталовкладень і широта товарного асортименту можуть привести до структурних змін в матеріальних запасах підприємства. Відвертість персоналу для вдосконалення управління трудовими ресурсами, організаційні можливості підприємства по просуванню продукту і вдосконаленню виробничого процесу характеризують якість поведінки підприємства в умовах кризи.

Встановлено, що криза результату до певної міри залежить від альтернативної вартості і структури ресурсного потенціалу, яка є сукупністю матеріальних, фінансових і трудових ресурсів. Витрати і запаси підприємства, матеріальні витрати і амортизаційні відрахування задовольняють господарську потребу підприємства в матеріальних і частини фінансових ресурсів, а витрати на оплату праці є альтернативною вартістю трудових ресурсів.

Оптимізація поведінки підприємства в умовах кризи результату залежить від збалансованості стану і мобільності трудових ресурсів, результатів їх діяльності і витрат на її здійснення.

Якщо використовувати в процесі ухвалення управлінського рішення правило альтернативної вартості, в якому мовиться, що чим вище альтернативна вартість виробництва товару або послуги, тим менше вірогідність того, що даний товар або послуга можуть бути проведений, то можна припустити, що політика формування виробничого портфеля підприємства обумовлює цінову політику і відображається на фінансових результатах підприємства. Стан останніх слід розглядати у взаємозв'язку з витратами. Так, виручку від реалізації товарів і послуг слід зіставити з функціональними витратами. Активне просування продукції на ринках, його рекламна підтримка супроводжуються витратами на збут, які направлені на розширення відповідного сегменту ринку.

Алгоритм діагностики кризи результату складається з наступних етапів.

По-перше, аналізується динаміка і структура прибутку підприємства. Стадію кризи результату визначають за допомогою розрахунку темпів зростання прибутку і рентабельності підприємства.

По-друге за наявності на підприємстві ознак кризи результату вивчається вплив чинників на кінцеві показники. Причинами кризи можуть виступити невідповідність цінової політики сприйнятливості ринку, позабюджетні витрати і ін.

По-третє в структурі витрат слід оцінити величину запасів і можливість економії витрат за рахунок ефекту масштабу, широти асортименту, інтенсивності капіталовкладень і технологічних вимог.

Таким чином, на другому рівні критеріальної оцінки кризового розвитку підприємства запропоновано визначити зону кризи результату. Для цього доцільно вивчити динаміку прибутку (збитку) і рентабельності. Особлива увага слідує уділити структурі витрат при оцінці величини матеріальних запасів і можливостей економії витрат завдяки ефекту масштабу, широти асортименту, інтенсивності капіталовкладень і технологічних потреб. Встановлено, що масштаб мотиваційного поля і ефект масштабу не тільки роблять істотний вплив на формування результату, але і містять в собі резерви підприємства щодо подолання кризи результату.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші