Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Державне регулювання економіки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Характеристика стану ринку праці в Україні та Харківській області. Перспективи розвитку

Стан ринку праці в Україні та Харківській області характеризують дані, наведені у табл. 6.3.

Аналіз даних табл. 6.3 свідчить про сталу тенденцію скорочення населення України та її регіонів (зокрема, Харківської

Взаємозв'язок методів регулювання ринку праці

Рис. 6.3. Взаємозв'язок методів регулювання ринку праці

Таблиця 6.3. Характеристика трудового потенціалу, млн осіб

Характеристика трудового потенціалу, млн осіб

Характеристика трудового потенціалу, млн осіб

області). Тільки за період з 2001 до 2003 р. населення України скоротилося більш ніж на 1 %, а населення Харківської області - більше ніж, на 1,5 %. При цьому за зазначений період природний приріст населення України становив 700 тис. осіб, а аналогічний показник у Харківській області - 20 тис. осіб. За прогнозними даними за період з 2003 до 2015 р. населення України скоротиться на 4,2 % і становитиме 45,8 млн осіб. Збереження динаміки зниження кількості населення як основи формування трудового потенціалу та поповнення трудових ресурсів негативно впливає на стратегічні можливості економічного розвитку на всіх рівнях господарювання. Відомо, що економічно активне населення, згідно з концепцією робочої сили, становлять особи, віком від 15 до 70 років, які протягом певного періоду забезпечують пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. За визначенням МОП (Міжнародна організація праці) до економічно активних належать особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить дохід (зайняті), та безробітні. Кількість населення у віці від 15 до 70 років, як на національному, так і на регіональному рівнях скорочується. Так, за період з 2001 до 2003 р. ця категорія населення в Україні скоротилася на 1,1 %, а в Харківській області - на 0,7 %, що зумовлено зниженням тривалості життя (у 2004 р. середня тривалість життя в Україні серед жінок становила 74,7 року, серед чоловіків - 64 роки) і народжуваності. За даними прогнозів населення України у віці від 15 до 17 років до 2015 р. порівняно з 2002 р. скоротиться приблизно на 6 %, а економічно активне населення - на 2,8 %.

Також спостерігається негативна динаміка, що характеризує населення, яке знаходиться у працездатному віці, а також трудові ресурси, зайняті економічною діяльністю. Так, за період з 2001 до 2003 р. населення України, що знаходиться у працездатному віці (відповідно до чинного законодавства в Україні межі працездатного віку визначені для жінок: 16-54; для чоловіків: 16-59) скоротилося на 1,1 %, приблизно однаково серед жінок і чоловіків. За аналогічний період населення Харківської обл., що знаходиться у працездатному віці, скоротилося на 0,73 %. Це зумовлено негативною демографічною ситуацією, яка склалася в останні десятиліття в нашій країні, а також відсутністю сприятливих соціальних умов для збільшення народжуваності та зниження смертності населення.

Значний інтерес становить динаміка показника, що характеризує кількість трудових ресурсів, зайнятих економічною діяльністю. За період з 2001 до 2003 р. цей показник знизився в Україні на 240 тис. осіб, а в Харківській області - на 50 тис. осіб. При цьому кількість трудових ресурсів, зайнятих у промисловості, скоротилася на 100 тис. осіб і на ЗО тис. осіб відповідно. За прогнозами, кількість зайнятих економічною діяльністю в 2015 р. становитиме 20,6 мли осіб або 45 % від загальної кількості населення України. За цей же період кількість зайнятих економічною діяльністю в Україні скоротиться на 3,7 % і становитиме 20,61 млн осіб. Частка трудових ресурсів, зайнятих економічною діяльністю, у загальному обсязі економічно активного населення України становитиме в середньому 59,2 %, а в загальному обсязі населення України, що знаходиться у працездатному віці, - 77,6 %. Трудові ресурси, зайняті в промисловості, становлять у середньому 18,6 % у загальному обсязі трудових ресурсів, зайнятих економічною діяльністю. Це свідчить, що зниження обсягів промислового виробництва пов'язане з розривом виробничо-господарських зв'язків і необхідністю адаптації до нових умов господарювання, що негативно вплинуло на трудовий потенціал промислових підприємств, який необхідно відроджувати та зміцнювати з метою забезпечення сталих темпів зростання промислового виробництва. Свідченням поповнення трудового потенціалу України та Харківської області є той факт, що за період з 2001 до 2003 р. вищі навчальні заклади країни поповнили випуск кваліфікованих фахівців на 21,3 %, а Харківської області - на 14,9 %. Виходячи зі зростаючих потреб підприємств промисловості у кваліфікованих робітниках, професійно-технічні навчальні заклади України щорічно збільшують кількість випускників на 1,4 %. Однак у Харківській області за період з 2001 до 2002 р. кількість випускників професійно-технічних навчальних закладів скоротилася на 2,5 %, що може негативно вплинути на можливості формування трудових потенціалів підприємств за умови збереження цієї тенденції в майбутньому.

Безробіття, з одного боку, характеризує потенційні можливості використання робочої сили, а з іншого, - впливає на залучення трудових ресурсів у виробництво товарів і послуг. Існує кілька видів безробіття, економічний зміст яких визначає їхній вплив на розвиток трудових ресурсів. При цьому деякі види безробіття виникають з об'єктивних причин і притаманні всім країнам з розвиненою ринковою економікою, інші пов'язані із суб'єктивними причинами. Наприклад, фрикційне безробіття характеризує плинність персоналу підприємства, пов'язану зі зміною робочих місць і місця проживання. Серед сукупної робочої сили певна її частина постійно перебуває в русі, переміщуючись на нові робочі місця. Цей тип безробіття охоплює трудові ресурси, що незайняті з причин переходу з одного місця роботи на інше і упродовж нетривалого часу (наприклад, тижня) мають приступити до роботи на новому місці, а також працівників тих галузей, де тимчасові звільнення є нормою без впливу на загальний рівень доходів працівників, наприклад, у будівництві чи сільському господарстві.

У період впровадження інновацій, рух робочої сили активізується, тому безробіття, що виникає в результаті інноваційного розвитку, пов'язане з позитивними економічними тенденціями та називається структурним. При цьому працівники змушені підвищувати свою кваліфікацію, що позитивно впливає на розвиток підприємств і зростання доходів персоналу.

Виникнення інституційного безробіття пов'язане з недосконалою організацією інформації про стан ринку праці, що надають служби зайнятості. Це виражається насамперед у поганій поінформованості про наявність вакантних робочих місць. Також високі допомоги з безробіття і податки на доходи працівників стимулюють зростання рівня інституційного безробіття.

Особливо небезпечним для економіки є безробіття, викликане спадом промислового виробництва під час економічної кризи. При цьому сукупний попит на товари та послуги зменшується, зайнятість трудових ресурсів скорочується, а циклічне безробіття зростає. Зниження рівня такого виду безробіття пов'язане з необхідністю пожвавлення та підйому виробництва, що веде до зниження кількості безробітних.

Негативний вплив на зайнятість трудових ресурсів чинить зростання рівня прихованого безробіття - це особи, офіційно незареєстровані у службах зайнятості. Якщо в країнах з розвиненою ринковою економікою побоюються зростання добровільного безробіття, викликаного небажанням окремих представників працездатного населення працювати через високі соціальні допомоги у зв'язку з безробіттям, то в нашій країні ситуація протилежна. Вона визначається низьким рівнем соціальної допомоги у зв'язку з безробіттям та складністю процесу реєстрації безробітних у службах зайнятості.

Отже, важливо оцінити не тільки рівень офіційного та прихованого безробіття, а також фрикційного, структурного, інституційного та циклічного, тому що динаміка рівня безробіття зумовлена різними причинами. Відомо, що в реальних економічних умовах ринок праці перебуває у неврівноваженому стані, пов'язаному з існуванням об'єктивного безробіття (структурного та фрикційного).

Перспективи розвитку ринку праці в Україні характеризують дані, наведені у табл. 6.4.

Таблиця 6.4. Баланс робочої сили, тис. осіб

Баланс робочої сили, тис. осіб

Аналіз балансу робочої сили довів, що економічно активне населення України за період з 2005 до 2015 р. скоротиться на 3,6 %. При цьому економічно активне населення в структурі населення у віці від 15 до 70 років становитиме від 63,1 % у 2005 р. до 64,7 % у 2015 р. Це пов'язано зі скороченням кількості населення та його старінням. Кількість населення, зайнятого економічною діяльністю за аналізований період, скоротиться на 4,6 %. При цьому зазначена категорія населення в структурі економічно активного населення становила у 2005 р. - 90,4 %, а в 2015 р. цей показник зменшиться до 89,5 %, що свідчить про зростання безробіття.

Кількість населення, зайнятого в промисловості за період з 2005 до 2015 р., скоротиться на 5,9 % і становила в структурі зайнятого населення в 2005 р. - 25,4 %, а в 2015 р. - 25,1 %. Зміна в структурі зайнятості за видами економічної діяльності пов'язана з реалізацією інноваційної моделі розвитку економіки та збільшенням обсягів виробництва, а також з поліпшенням якості соціальних послуг. Про це свідчить зменшення частки працівників у сільському, лісовому та рибному господарстві в структурі зайнятості за 13 років на 2,6 %, у промисловості - на 1 %, збільшення частки у будівництві на 0,8 %, у торгівлі - на 1,1 %, на транспорті й у зв'язку - на 0,3 %, у фінансовій діяльності - на 0,4 %, в охороні здоров'я та соціальній допомозі - на 1,3 %. Зменшення частки зайнятих у наданні освітніх послуг у структурі зайнятості населення пов'язане з необхідністю підвищення якості цих послуг і підвищенням заробітної плати працівникам освіти.

На особливу увагу заслуговують результати аналізу динаміки зайнятості в неформальному секторі економіки. Так, за період з 2002 до 2015 р. передбачається зниження частки зайнятих у неформальному секторі в загальному обсязі зайнятих на 3,9 %, що свідчить про скорочення обсягу тіньової економіки та легалізації доходів населення.

Правову основу державного регулювання ринку праці визначають: Кодекс законів про працю, Закон України "Про зайнятість населення", Закон України "Про оплату праці".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші