Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківські операції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ІНШІ ДЖЕРЕЛА ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ БАНКАМИ

  • • Роль міжбанківського кредиту у формуванні ресурсів банків.
  • • Емісія банком цінних паперів власного боргу.

Список рекомендованих джерел і літератури

  • 1. Банківська справа / За ред. Р. І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 476 с.
  • 2. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. А. М. Мороза. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.
  • 3. Бугрій М. І. Основи фінансово-банківських розрахунків: Методичні вказівки. - Л.: Вид-во ЛНУ ім. Ів. Франка, 2001. - 149 с.
  • 4. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р.
  • 5. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах: Затверджено постановою № 492 Правління НБУ від 12.11.2003 р. (зі змінами і доповненнями).
  • 6. Операції комерційних банків: Навч. посібник / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. - 3-тє вид. - К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 500с.
  • 7. Положення про механізми рефінансування банків України: Постанова № 82 Правління НБУ від 28.02.2002 р.
  • 8. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.

Глосарій

Відкритий ринок – ринок, на якому здійснюються операції з купівлі / продажу цінних паперів між особами, які не є первинними кредиторами, та позичальниками, і коли кошти в результаті продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента.

Кредит "овернайт" – кредит, який наданий банку Національним банком за визначеною процентною ставкою через постійно діючу лінію рефінансування строком на один робочий день під забезпечення цінних паперів.

Стабілізаційний кредит – кредит Національного банку, що може надаватися банку на підтримку здійснення заходів фінансового оздоровлення для забезпечення ліквідності на визначений Правлінням Національного банку України строк.


Роль міжбанківського кредиту у формуванні ресурсів банків

Джерелом формування банківських ресурсів, крім коштів клієнтів, є позичений капітал. У свою чергу, джерелом позиченого капіталу є:

  • - міжбанківський ринок ресурсів;
  • - кредити центрального банку;
  • - операції репо;
  • - емісія цінних паперів власного боргу.

У сучасних умовах банки для оперативного залучення додаткових грошових коштів в основному використовують можливості міжбанківського ринку ресурсів. Тут відбувається продаж грошових коштів, які мобілізовані іншими кредитними установами, тобто здійснюється міжбанківське кредитування. Залучення міжбанківського кредиту здійснюється самостійно банком шляхом прямих переговорів, або через фінансових посередників.

Перевагами операцій із міжбанківського кредитування є передусім їх відносна простота оформлення і швидкість здійснення. У такому разі умови кредитування узгоджуються телефоном, факсом, електронною поштою. Далі оформляється кредитна угода. Обмін угодами здійснюється за допомогою телефаксу. Підписання угоди є підставою для перерахування коштів з рахунку банку-кредитора на рахунок банку-позичальника. Перерахування коштів здійснюється після надання банком-кредитором у територіальне управління НБУ платіжного доручення про переказ коштів на користь банку-позичальника. Такі кредитні угоди укладаються на термін від кількох днів до 1-2-х місяців. Міжбанківський кредит надається в рамках кореспондентських відносин.

Ще одним джерелом банківських ресурсів є централізовані кредити, а це означає, що центральний банк країни кредитує банківські установи з метою сприяння їм у вирішенні проблем нестачі ресурсів. Такі кредити надають установам банків в основному на короткостроковій основі.

В Україні функцію кредитора останньої інстанції виконує Національний банк України. І для ефективного регулювання грошово-кредитного ринку, і для виконання функції кредитора НБУ застосовує такі механізми рефінансування банків:

  • • рефінансування банків через операції на відкритому ринку;
  • • надання стабілізаційного кредиту.

Рефінансування банків через операції на відкритому ринку НБУ здійснює тільки під забезпечення державних цінних паперів, векселів суб'єктів господарювання - резидентів України і векселів Державного казначейства

України, що враховані банком за дисконтною ставкою, не нижчою ніж облікова ставка НБУ.

Національний банк України може кредитувати банки через механізми рефінансування, якщо вони дотримуються таких вимог:

  • • мають ліцензію НБУ на здійснення відповідних банківських операцій;
  • • термін діяльності не менше ніж один рік;
  • • мають у своїй власності державні цінні папери та враховані векселі, які можуть бути прийняті в заставу;
  • • виконують зобов'язання щодо таких економічних нормативів: мінімального розміру регулятивного капіталу (НІ), адекватності основного капіталу (НЗ), поточної ліквідності (Н5) з урахуванням установленого нормативно-правовими актами НБУ перехідного періоду для нарощування капіталу згідно з розробленими банками програмами капіталізації;
  • • сформовані резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями відповідно до встановлених обсягів;
  • • здійснюють своєчасне погашення одержаних від НБУ кредитів;
  • • прострочені та сумнівні кредити в портфелі банку не перевищують 10 процентів від суми кредитного портфеля;
  • • кредити, що надані іншим банкам на міжбанківському ринку, не перевищують 5 процентів.

Рефінансування банків здійснюється через кількісний або процентний тендер. Тендери з рефінансування проводить Національний банк України щосереди з такою періодичністю:

  • • три середи підряд - рефінансування на строк 14 днів;
  • • одна середа - рефінансування на строк 180 днів.

Для участі в тендері приймають заявки банків, які надійшли до 10-ї години у вівторок. Заявки, які надійшли пізніше від зазначеного часу, не розглядаються.

У день проведення тендера заявки банків розглядає Департамент монетарної політики НБУ з дотриманням таких вимог:

  • • один банк не може одержати більше ніж 50 процентів запропонованого на тендері обсягу кредитів;
  • • сума заборгованості за кредитами не повинна перевищувати 50 процентів розміру регулятивного капіталу банку, розрахованого за даними останнього балансу.

Розподіл кредитів під час проведення кількісного тендера здійснюється відповідно до поданих заявок до закінчення суми, яка запропонована на цей тендер. Якщо запропонованої на кількісний тендер суми недостатньо для задоволення всіх заявок банків, то кошти розподіляються між усіма банками пропорційно до поданих заявок.

У разі проведення Національним банком України процентного тендера банки самостійно пропонують процентну ставку, за якою вони погоджуються одержати кошти, але не нижчу ніж облікова. Заявки задовольняються відповідно до зниження запропонованої в них процентної ставки, починаючи з найвищої, і надалі поступово знижуючи до закінчення запропонованого обсягу кредитів або задоволення всіх заявок банків.

Результати проведеного тендера повідомляють банкам та територіальним управлінням Національного банку в середу до 11-ї години. Ті банки, заявки яких задоволені, укладають кредитний договір і договір застави з відповідним територіальним управлінням НБУ, яке до 15-ї години в середу має повідомити Департамент монетарної політики, який забезпечує перерахування коштів банкам, що надали під забезпечення державні цінні папери при укладенні договорів.

Перерахування коштів банкам, що надали під забезпечення державні цінні папери, забезпечується Департаментом монетарної політики з одночасним блокуванням цих цінних паперів у Депозитарії Національного банку. У разі часткового задоволення заявок кількість кожного коду випуску державних цінних паперів, запропонованих під забезпечення кредиту, пропорційно перераховується і округляється до більшого цілого та надсилається повідомлення банку-позичальникові та відповідному територіальному управлінню Національного банку України.

Кредити, що банк одержав через тендер від Національного банку, він повинен повернути у строки відповідно до укладеного договору. Такі кредити не можуть бути пролонговані й підлягають обов'язковому поверненню. Можливе і дострокове повернення банком кредиту та процентів за його користування, але при цьому він повинен попередньо повідомити про це територіальне управління НБУ і Департамент монетарної політики Національного банку України.

У разі невиконання умов кредитного договору Департамент монетарної політики Національного банку України повідомляє відповідному територіальному управлінню НБУ про безспірне списання всієї суми заборгованості з кореспондентського рахунку банку і банк-порушник не допускається до участі в наступних п'яти тендерах.

Національний банк України через лінію рефінансування може надавати банкам кредит на один робочий день - кредит "овернайт". Такі кредити надають під забезпечення державних цінних паперів, що перебувають у власності банку (вільно обертаються на вторинному ринку). За неповернення банком кредиту "овернайт" і сплати процентів за користування ним до банку-позичальника застосовується безспірне стягнення заборгованості з кореспондентського рахунку банку.

Національний банк України може розглядати питання про надання стабілізаційного кредиту банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення або який узяв на себе борг банку, що перебуває в режимі фінансового оздоровлення, за наявності його клопотання та висновків відповідного територіального управління Національного банку. Такий кредит може надаватись банку лише за умови забезпечення його заставою ліквідними активами банку позичальника або гарантією чи порукою іншого фінансово стабільного банку або фінансової установи.

Для отримання стабілізаційного кредиту банк подає до територіального управління Національного банку клопотання і затверджену радою банку програму фінансового оздоровлення. Територіальне управління НБУ, у свою чергу, здійснює аналіз фінансового стану банку, його програми фінансового оздоровлення і надсилає пропозиції Генеральному департаменту банківського нагляду НБУ, який готує пропозицію на розгляд Правління НБУ.

НБУ може надавати стабілізаційний кредит за плату, що не нижча, ніж облікова ставка НБУ, таким банкам:

  • • фінансово стабільному банку, який узяв на себе борг банку, що перебуває в режимі фінансового оздоровлення, за умови цільового його використання та оформлення з Національним банком договору застави державних цінних паперів;
  • • банку, який перебуває в режимі фінансового оздоровлення і звернувся з клопотанням про надання стабілізаційного кредиту в заставу державних цінних паперів, які використовуються під забезпечення кредиту;
  • • банку, який перебуває в режимі фінансового оздоровлення і звернувся з клопотанням про надання стабілізаційного кредиту, під гарантію чи поруку фінансово стабільного банку або іншої фінансової установи, які можуть забезпечити взяті на себе зобов'язання.

Такий кредит надається банкам строком до трьох років, а якщо програма фінансового оздоровлення забезпечує достатні грошові потоки, то банку може надаватися короткостроковий кредит строком до одного року. Оформляється операція договором про надання кредиту, який погашається банком відповідно до розробленого графіка.

Ще одним засобом рефінансування банків є операція peno. Суб'єктами здійснення цих операцій в Україні є НБУ та інші банки. Операції peno - інструмент оперативного управління ліквідністю банківської системи та здійснення НБУ грошово-кредитної політики.

Операції peno можуть також проводитися між банком і клієнтами, якщо вони володіють державними цінними паперами. Процедура проведення цієї операції полягає в тому, що клієнт у відповідний момент продає банківське боргове зобов'язання, але з обов'язковою умовою його зворотного викупу у відповідний термін. Ціна купівлі цінного папера встановлюється з урахуванням ризику того, що клієнт не здійснить другої частини операції peno.

Формула визначення ціни (Ц) купівлі банком цінного папера:

де Н – номінальна ціна первинного продажу боргового зобов'язання;

П – ставка продажу за операцією з цінними паперами;

с1 – строк цінного папера від дати випуску до дати завершення операції peno;

і1 – процентна ставка, вказана в борговому зобов'язанні;

і2 – процентна ставка за кредит;

К – коефіцієнт ризику, диверсифікований за категоріями емітентів;

с2 – строк цінного папера від дати його емісії до дати погашення;

с3 – строк від купівлі банком цінного папера до його зворотного продажу.

Формула визначення ціни продажу даного цінного папера (Ц2):

Такі розрахунки дають можливість банку зменшити ризик за даними операціями і стимулюють до участі в цих операціях усіх його учасників.


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші