Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Основи економічної теорії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Рівновага попиту і пропозиції

Для того, щоб встановити, як визначається конкурентна ціна, треба об'єднати аналіз попиту з аналізом пропозиції. Це об'єднання здійснено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3. Рівноважна ринкова ціна

Можливі ціни за центнер, грн Обсяг попиту за місяць,тис. ц Обсяг пропозиції за місяць,тис ц Тиск на ціну
2 3 4 5
50 9 18 Вниз
40 10 16
30 12 12 Нейтральне положення
20 15 7 Вгору
10 20 0

Досі всі ціни розглядалися як можливі. Йшлося про те: "Якщо ціна така-то, то сума продажу буде такою-то, якщо ж ціна така, то сума продажу буде такою". Але до якого рівня може дійти ціна на ділі? Скільки буде в такому разі вироблено і спожито? Один лише графік пропозиції не може відповісти на це запитання. На це може дати відповідь лише рівноважна ринкова ціна, що знаходиться в тій точці, в якій попит дорівнює пропозиції.

Для обґрунтування цього положення доцільно застосувати метод спроб і помилок. Чи може положення А в табл. 4.3, коли пшениця продається по 50 грн за центнер, зберегтися протягом того чи іншого періоду часу? Зрозуміло, що не може. За ціни 50 грн виробники будуть щомісячно постачати на ринок 18 тис. центнерів (стовпчик 4). Але кількість пшениці, на яку пред'являють попит споживачі, складе лише 9 тис. центнерів за місяць (стовпчик 3). У міру нагромадження запасів конкуруючі продавці пшениці дещо знизять її ціну. Отже, ціна, як показує стовпчик 5, буде мати тенденцію до зниження; але вона не буде падати безмежно і не опуститься до нуля.

Для кращого розуміння цього питання звернімося до положення Д, коли ціна одного центнера дорівнює лише 10 грн. Зрозуміло, що ця ціна зберегтися довго не зможе, оскільки зіставлення стовпчиків 3 і 4 показує, що за такої ціни споживання пшениці перевищить її виробництво. Склади спорожніють, а незадоволені споживачі, які не зможуть придбати пшеницю, пропонуватимуть за неї вищу ціну. Цей тиск на ціну в бік її підвищення відзначено в стовпчику б. Отже, єдиною рівноважною ціною, тобто єдиною ціною, яка може зберегтися, є така ціна, за якої сума пропозиції і сума попиту рівні між собою. Конкурентна рівновага завжди перебуває у точці перетину кривих попиту і пропозиції.

Лише у положенні Г, за ціни 3 грн за центнер пшениці, обсяг попиту в 12 тис. центнерів за місяць точно дорівнює обсягові пропозиції. Ціна перебуває у стані рівноваги, оскільки відсутня будь-яка тенденція до її підвищення або зниження. Ця стабільна ціна не може бути, звичайно, досягнута зразу.

Для цього необхідний первісний період випробувань і помилок, період коливань навколо потрібного рівня, доки ціна врешті-решт не встановиться і пропозиція не врівноважить попит.

На рис. 4.4 перенесені дані табл. 4.3. Криві пропозиції і попиту, зображені в діаграмі, перетинаються лише в одній точці. Ця точка В представляє ціну, що врівноважує попит і пропозицію.

Рівноважна ціна

За вищої ціни виникає надлишок пропозиції над попитом. Стрілки спрямовані вниз і вказують напрямок, в якому ціни рухаються внаслідок конкуренції продавців. За ціни, нижче рівноважної ціни 30 грн, попит перевищує пропозицію. Надбавки до цін з боку нетерплячих покупців примушують повернути стрілки покажчиків вгору, щоб позначити тиск, який чиниться ними на ціни. Лише у точці В досягається рівновага сил і ціна набуває сталості.

Здатність конкурентних сил пропозиції і попиту встановлювати ціну на рівні, на якому рішення про продаж і купівлю синхронізуються, називається врівноважуючою функцією цін. Ринковий механізм пропозиції і попиту, по суті, означає, що покупець, який бажає і може заплатити 30 грн за центнер пшениці, може його купити; той, хто не бажає і не в змозі, не може його купити. Так само будь-який продавець, який бажає і може вирощувати пшеницю і пропонувати її до продажу по ціні 30 грн за центнер, здатний з успіхом це робити; ті, хто не бажає і не в змозі, не можуть вирощувати пшеницю.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші