Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологія і організація природоохоронної діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Використання та охорона надр

Україна володіє потужною мінерально-сировинною базою. В її надрах схоронено близько 20000 родовищ та рудопроявів корисних копалин. Це 7807 родовищ які налічують 96 видів мінеральної сировини. Сьогодні нема чіткого механізму управління та державного контролю у використанні та охороні надр. Розробка корисних копалин здійснюється без належного комплексного освоєння. У надрах залишається і губиться розвіданих запасів нафти - 70%, солей - 50%, вугілля - 40%, металів - 25%. З землі щорічно вилучається 2,3 млрд. тонн сировини, а використовується лише третина. Решта йде до відвалів, шлаконакопичувачів, на підсипку. Обсяг накопичених відвальних порід, відходів енергетики та промисловості перевищує 20 млрд. тонн, ними зайнято 130 тис. га сільгоспугідь.

В результаті техногенного впливу відбуваються значні зміни геологічного середовища. Активізуються екзогенні геологічні процеси - підтоплення та водонасичення. Вони активізують зсуви, збільшення площ просідання лісових грунтів, а також активізують карстові процеси.

Використання та охорона водних ресурсів

Збір та використання води у 2000 р. становив 18282 та 12175 млн. м3, а морської води - 930,14 млн. м3. Найбільшими споживачами води залишаються: промисловість - 5989 млн. м3, сільське господарство - 3112 млн. м3.

У 2000 р. об'єм скинутих зворотних вод у водні об'єкти становив 10517 млн. м3 (із них 757,7 млн. м3 - без очистки). Економія свіжої води завдяки впровадженню систем оборотного і повторно-послідовного водопостачання становила 84,45% [19]. Найбільшими забруднювачами водойм є Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька та Харківська області, а із підприємств це підприємства атомної енергетики, металургії, хімії.

В Україні склалася диспропорція в розвитку водогінних та каналізаційних мереж. Встановлена потужність міських водогонів становить 25,7 млн. м3 на добу. Протяжність комунальних водогінних мереж 78,8 тис. км., очисних споруд водопостачання - 13,8 млн. м3 на добу. На сьогодні всі 439 міст, 819 селищ міського типу, а також 5003 сільських населених пунктів мають централізовані водогони або окремі водогінні мережі. Централізованим водопостачанням забезпечено 70% населення. Однак не мають централізованих систем каналізації 31 місто і 317 селищ міського типу, а в 110 міських населених пунктах очисні споруди перевантажені й працюють неефективно [11]. Крім цього, лише в містах в аварійному стані перебуває 4,5 тис. км каналізаційних мереж.

Річкову мережу України складають понад 22 тисяч річок загальною довжиною більш як 170 тис. км. Середня її густота складає 0,25 км/км2, переважна більшість річок належать до басейну Чорного й Азовського морів, а 4% несуть свої води до Балтійського моря. Водні ресурси формуються переважно за рахунок стоку річок Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Тиса, на яких створено водосховища з корисним об'ємом 55,1 млрд. м3. До 40% річкового стоку є транзитним. Питома забезпеченість річковим стоком становить близько 1,0 тис. м3 на людину за рік.

Малі річки формують 60% водних запасів, і їхній стан продовжує погіршуватися. Багато гумусу, добрив та хімічних засобів захисту рослин змивається в них з полів. Сюди також потрапляють відходи тваринницьких комплексів, цукрових та інших заводів. Вимагає очищення понад 25 тис. км річок. Річки псуються також внаслідок непродуманого вирубування лісів, розорювання прибережних смуг, схилів, внаслідок осушення боліт.

Заданими гідробіологічних спостережень з 59 контрольованих водних об'єктів України немає жодного водотоку або водойми, які відповідають фоновому стану та характеризуються як чисті води. Водні об'єкти забруднені переважно нафтопродуктами, фенолами, органічними речовинами, сполуками азоту та важкими металами.

В Україні виявлено понад двісті осередків стійкого забруднення підземних вод. Виведено з ладу 10 водозаборів загальною потужністю 80 млн. м3 на рік.

Високий антропогенний тиск на водні ресурси та значне їхнє використання позначилися на якісному стані Чорного та Азовського морів.

Якісний стан лісів

За даними обліку площі землі лісового фонду у 2000 р. становили 10,8 млн. га із них вкритих лісовою рослинністю - 9,4 млн. га. Таким чином лісистість (відносно вкритої лісом загальної території країни) становить 15,6%, що значно менше встановлених екологічних стандартів - 22-25%.

Ліси переважно виконують захисні водоохоронні та санітарно-гігієнічні функції. Однак вони інтенсивно експлуатуються, гинуть від промислових викидів та пожеж, внаслідок недбалого відведення земель під вирубку для різноманітного будівництва, їх стан зумовлений не лише рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, але й зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і лісових екосистем. Протягом останнього десятиріччя антропогенний вплив на ліси проявлявся через вплив на насадження атмосферних забрудників, зміну гідрологічного режиму територій, рекреацію, пожежі, господарську діяльність тощо. Сьогодні вирубка лісового фонду перевищує його відновлення. Обсяги захисного лісорозведення не забезпечують повного заліснення непридатних для сільськогосподарського виробництва земель. Недостатніми залишаються обсяги робіт щодо створення полезахисних лісових смуг.

Викликає стурбованість інтенсивна експлуатація лісів, особливо в Карпатському та Поліському регіонах, де зосереджено відповідно 29 та 33% запасів деревини.

Порушення природної стійкості лісів призводить до зростання уразливості насаджень, визначає подальше збереження напруженого санітарного стану лісів. Екстенсивне природокористування, нехтування екологічним обґрунтуванням при визначенні шляхів розвитку агропромислового та лісохімічного комплексів, регулювання стоку річок, осушення боліт та стихійний розвиток колективного садівництва призвели до зниження природного потенціалу майже 70% цінних природних комплексів і ландшафтів України. Внаслідок цього процес деградації генетичного фонду живої природи спостерігається практично у всіх регіонах України.

На території України нараховується близько 45 тис. видів тварин, серед них 17 видів земноводних, 20 - плазунів, 344 - птахів,

101 - ссавців, 200 - риб, решта - безхребетні. До Червоної книги України занесено 531 вид рослин і грибів (12% дикоростучої флори) та 281 вид тварин. Площа природно-заповідного фонду України збільшується повільно і становить 2,2 % території країни, що в 2-3 рази менше від рекомендованої норми.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші