Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Кон'юнктурно-статистичний (емпірично-прогностичний) інституціоналізм Веслі Клера Мітчелла (1874-1948)

У публікаціях "Історія зелених білетів" (1903), "Ділові цикли" (1913), "Лекції про типи економічної теорії" (1935), "Вимірювання ділових циклів" (1946), "Типи економічної теорії" (1949) В.К. Мітчелл головну увагу приділяв проблемам промислових криз, зайнятості та грошового обігу.

Інституціональну основу теорій BJC. Мітчелла становив аналіз мотиваційної (психологічної, соціальної тощо) поведінки людини в и грошових інтересах. Учений вважав, що грошовий фактор у вигляді обігу грошових знаків, діяльності фінансово-кредитних установ справляє найважливіший вплив на поведінку людини. Головне завдання політичної економії полягає у поясненні грошових відносин з огляду на поведінку людини, використовуючи інституціональний аналіз економічних і позаекономічних проблем. Для цього необхідна описова економічна статистика, що дає змогу емпіричним шляхом через збір, узагальнення та систематизацію фактичного матеріалу розкрити причинно-наслідкові зв'язки, кількісні залежності між динамікою окремих показників.

У 1917 р. В.К. Мітчелл створив Комітет економічних досліджень у Гарвардському університеті, упродовж 1920-1945 рр. очолював Національне бюро економічних досліджень, роботу в яких спрямовував на систематизацію статистичного матеріалу з різних сфер господарського життя для прогнозування господарської кон'юнктури. В основу прогнозування було покладено аналіз динамічних рядів та спроби його екстраполяції на визначені проміжки часу. На основі аналізу динамічних рядів були зроблені перші прогнози економічного зростання шляхом побудови кривих, що показували середні індекси ряду показників національного господарства. Це був значний вклад у формування науки економетрії. Однак учений не претендував на оцінку економічної політики уряду і розробку для нього практичних рекомендацій, зокрема щодо запобігання економічному спаду.

Особливу увагу В.К. Мітчелл приділяв аналізу циклічних коливань і конструюванню моделі безкризового розвитку економіки. У теорії циклу вчений довів, що циклічні коливання є внутрішнім змістом економічної системи бізнесу, кожен цикл унікальний, їх причина - прагнення отримати прибуток; встановив періодичність криз, починаючи з 1854 р., і виявив характер їх коливань, вищі та нижчі точки циклів.

Розвиваючи ідеї Т. Веблена та Дж.Р. Коммонса щодо соціального контролю над економікою, В.К. Мітчелл висловив думку, що засобом пом'якшення циклічних коливань та досягнення стійкої економічної кон'юнктури є держава в особі спеціального органу з функціями рекомендаційного планування і прогнозування суспільного розвитку. Він пропонував створити систему страхування від безробіття, враховуючи залежність між зростанням заробітної плати і продуктивністю праці.

Особливості англійського інституціоналізму

Представник англійського інституціоналізму Джон Аткінсон Гобсон (1858-1940) у своїх працях, зокрема "Економіка розподілу" (1900), "Еволюція сучасного капіталізму" (1894), "Імперіалізм" (1902), "Промислова система" (1909) та інших, головну увагу зосередив на питаннях добробуту та заощадження, недоспоживання, економічного надлишку, розподілу та аналізу економіко-політичного змісту суспільного розвитку. Він вважав, що економіка - це мистецтво спрямовувати матеріальні інтереси людей для досягнення матеріального добробуту. Методологічними засади його досліджень були філософські принципи позитивізму, прагматизму та раціоналізму, емпірико-статистичний, етичний і соціологічно-психологічний підходи. Професорські кола Великої Британії погляди Дж.А. Гобсона вважали єретичними, оскільки вони суперечили традиціям класичної та неокласичної теорій.

Теоретичний спадок Дж А. Гобсона охоплює такі положення:

  • o Економічна система є справедливою за умови низьких сукупних витрат на виробництво продукту та найвищої сукупної корисності, що забезпечує всім учасникам рівну вигоду від ринкових угод. Проте споживання визначають не раціональні потреби, а мода, традиції, уявні норми респектабельності. Як наслідок, виробляються товари, що не мають корисності для суспільства. Тому необхідно створити систему індивідуальних і суспільних цінностей. Це буде основою суспільства органічного добробуту, коли вироблятиметься економічний надлишок, необхідний для збагачення та його підтримки.
  • o Динамічну економіку характеризують нагромадження капіталу та економічне зростання, що автоматично забезпечуються за умови одночасного зростання заощаджень і збільшення споживання. Однак заощадження, збільшуючи сукупний капітал, зменшують споживання товарів, що призводить до надлишкової пропозиції та перевиробництва. Щоб забезпечити ефективний попит на товари, необхідно збільшити кількість реального капіталу в суспільстві. У зв'язку з недостатніми витратами виникають надлишкові заощадження. Отже, причиною економічних криз е надлишкові заощадження, або стан недоспоживання. Ці твердження продовжували розвиток теорії недоспоживання, яку розробляли С. Сісмонді та Т. Мальтус.
  • o У теорії розподілу необхідно розмежовувати поняття "витрати" і "лишки". Витрати - це вартість виробничих можливостей, а лишки - це продукт, який вироблено понад витрати, лишки розподіляються між факторами виробництва відповідно до їх ринкового значення. При розподілі продукту інтереси людини мають бути на першому місці. Заробітна плата поділяється на мінімальну заробітну плату, що забезпечує існування робочої сили, та заробітну плату "прогресуючої продуктивності", що забезпечує зростання ринку праці. Зростання частки капіталіста у доходах зумовлює відставання заробітної плати, працівники купують менше товарів, що порушує рівновагу в економіці, а отже, виникає недоспоживання. Держава повинна забезпечити загальне підвищення заробітної плати та обмеження прибутків підприємців.
  • o Розпочалася нова стадія розвитку капіталізму - новий імперіалізм. Економічний розвиток характеризують: концентрація виробництва і капіталу, що приводить до утворення монополій - великих фірм та їх об'єднань, які контролюють значну частину виробництва та продажу продукції; роль банків, що зростає; формування фінансового капіталу, пов'язане зі зростанням експорту капіталу; посилення колоніальної експансії великих держав, поділ світу між ними, пограбування відсталих народів. Причина імперіалізму полягає у недоспоживанні на внутрішньому ринку, що стимулює зовнішню експансію капіталу для прибуткового інвестування. В умовах імперіалізму посилюються мілітаризм і деспотизм, які в майбутньому призведуть до загибелі самого капіталізму.
  • o Необхідне втручання держави в економічні та соціальні процеси: організація прямого суспільного контролю процесу виробництва, контроль за діяльністю монополій, прогресивне оподаткування власності та доходів, встановлення мінімуму заробітної плати тощо.

Ідеї Дж.А. Гобсона реалізувалися в економічній програмі та практичній діяльності лейбористської партії, ліве крило якої він очолював, були засадничими принципами концепції лейборизму (британського варіанта соціал-реформізму). Його макроекономічні дослідження передбачали окремі положення теорії ефективного попиту Дж.М. Кейнса.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші