Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розвиток науки, промисловості та транспорту

В Англії — закономірний результат прихильного ставлення суспільства до питань розвитку освіти і науки. На початку епохи Реставрації, у 1662 р., у Лондоні утворили Королівське товариство — перша наукова організація в Англії, котра фактично відігравала роль Академії наук.

Королівське товариство сприяло розвитку наукових центрів, які готували кадри як для науки, так і для промисловості. Оскільки Оксфорд і Кембридж іще повністю не здолали суто гуманітарного напряму, успіхів у цей період досягли в шотландських університетах (Глазго, Единбург), в університетах великих промислових центрів — Манчестера і Бірмінгема. За сприяння товариства виникли наукові організації нового зразка — так звані дисидентські академії, в яких здобували вищу науково-технічну освіту. У 1799 р. у Лондоні заснували Королівський інститут — науково-освітню установу, мета котрої полягала в поширенні пізнання і полегшенні широкого введення корисних механічних винаходів та удосконалень.

Відкриття і винаходи в науці й техніці, зроблені в XVIII ст. — першій половині XIX ст., — результат діяльності досить розвинутої системи освіти та підготовки фахівців. У XVIII ст. створили всі необхідні умови для розвитку винахідницької думки:

  • 1) достатня кількість грошових коштів, що давало змогу субсидувати наукові дослідження;
  • 2) освічене суспільство, яке сприймало все нове, що з'являлось у світі науки. Саме в Англії у 1710 р. набув чинності перший у світі закон про авторське право;
  • 3) конкуренція з боку інших країн світу;
  • 4) необхідність задоволення потреб зовнішнього й внутрішнього ринків. У 1730—1790 рр. послідовно здійснюють різні винаходи:
    • — у 1733-му механік Дж. Кей винайшов летючий човник, що підвищив продуктивність праці ткача вдвічі;
    • — 1736-го винайдено першу прядильну машину, яка механізувала процес прядіння;
    • — у 1760 р. у Шотландії відкрили перший мануфактурний завод "Керрон";
    • - 1769-го розпочала роботу перша фабрика Д. Аркрайта з прядильною машиною, що працювала на водяному двигуні (у 1780 р, їх нараховували 20, у 1790 -150);
    • — у 1784 р. Дж. Уатт створив парову машину, котру використовували в різних сферах виробництва, пізніше, вдосконаливши її, — і на транспорті;
    • — 1785-го Б. Катрайт винайшов механічний ткацький верстат, продуктивність якого в 40 разів перевищувала продуктивність ткача, який працював вручну;
    • — у 1825-му Дж. Стефенсон створив на основі стаціонарної парової машини паровоз.

З метою забезпечення попиту на машини на внутрішньому та світовому ринках Дж. Уатт і фабрикант Дж. Болтон організували заводи з виробництва парових машин. Виробництво машин машинами у важкій промисловості та транспорті означало завершення індустріалізації в країні.

У 1790 р. почала діяти фабрична система, функціонувало 150 фабрик. Отже, виявилося три головні ознаки промислової революції (перевороту):

  • 1) переоснащення усіх галузей виробництва на основі хоча б однієї робочої машини (ткацький, токарний верстати);
  • 2) перехід на нову енергетичну базу із винаходом парової машини;
  • 3) поява фабрики як нової організації виробництва.

Щоб широко впровадити ткацькі верстати і парові машини, необхідно було сформувати машинобудівні підприємства. І Англія першою в Європі почала здійснювати індустріалізацію.

Індустріалізація — загальносвітовий процес створення машинного виробництва у всіх галузях національної економіки.

Виробництво машин потребувало не тільки зусиль робітників, техніків і вчених, а й розвитку металургії. Оскільки металургія — це не механічне, а складне хімічне виробництво, то промисловий переворот у металургії — це зміна технологій: початок XVIII ст. — перехід від деревного вугілля до кам'яного; середина XVIII ст. — у результаті змішування залізної руди із негашеним вапном з'явився чавун; початок XIX ст. — англієць Г. Корт переплавляв чавун на залізо (пудлінгування).

Виплавка металу за новою технологією привела до збільшення попиту на вугілля, яке разом із залізною рудою стало головною сировиною металургійної промисловості. У Південному Уельсі, Шотландії, Ланкаширі, Йоркширі почали розробляти нові вугільні копальні. Впровадження вугільної та важкої промисловості на початку XVIII ст. стимулювало розвиток транспорту і насамперед спорудження каналів. Тобто виникло завдання, що передбачало формування промислової інфраструктури: зведення будинків, організація систем і служб, необхідних для функціонування галузей промислового виробництва.

Поліпшенню перевезення товарів гужовим транспортом сприяло спорудження доріг із твердим покриттям, техніку якого наприкінці XVIII ст. розробив Ж. Макад.

Розвиток внутрішнього ринку і потреба швидко передати інформацію на велику відстань зумовили відкриття у сфері зв'язку. У 1837 р. У. Кук і Ч. Уїнстон отримали патент на електромагнітний телефонний апарат, а в 1847-1852 рр. проклали телефонну лінію між портами Дувр і Кале. Застосування нових засобів зв'язку спричинило революцію у передачі комерційної інформації.

Поява високоякісних сортів заліза дала змогу виготовляти з нього досконаліші інструменти. У другій половині XVIII ст. винайшли токарний верстат із супортом, а також стругальний верстат, завдяки чому механіки точно обробляли деталі. Досягши успіхів у технічному прогресі, здійснювали взаємозамінність деталей, що через півстоліття стало характерним для масового виробництва складних машин.

У сфері транспорту революційною подією вважали винахід механіка-самоука Дж. Стефенсона, який на основі дії парової машини створив паровоз, що рухався зі швидкістю 20 миль за годину. Такий рекорд він здійснив на першій у світі залізничній лінії Стоктон — Дарлінгтон у 1825 р. З цього часу почали будівництво залізниць — спочатку в дуже обмежених масштабах, а потім — швидко і повсюди. Це було створення машин машинами, тобто індустріалізація в транспортному машинобудуванні. Потім до водного транспорту долучили пароплави. Англійці перейняли такий винахід в американців (1807, Фултон). У кінці XIX ст. із винаходом електрики з'явилася важлива складова промислової та соціальної інфраструктури — електростанції.

Спорудження залізниць сприяло значному поширенню всіх галузей промисловості, зміцненню монополій британських фабрикантів і започаткувало розвиток сучасної важкої промисловості. Відбувався посилений розвиток деяких головних галузей промисловості, особливо вугільної та металургійної.

Згодом Англія зводила залізниці в усіх країнах світу, отримуючи від цього великі бариші, особливо в колоніальних і напівколоніальних, які не мали достатньої густоти населення і концентрації капіталу для залізничного будівництва.

Отже, промислова революція, що тривала в Англії з 60-х років XVIII ст. до 30-х років XIX ст., перетворила її не тільки на індустріальну країну, а й на індустріальну "майстерню світу". Сформувалися англійська світова промислова та торгова монополії, чому сприяло здійснення економічної політики вільної торгівлі.

Важливим результатом промислового перевороту була індустріалізація виробництва. Концентрація та централізація капіталу дали змогу створювати великі підприємства з чисельністю робітників понад 10 тис. осіб. Велика Британія посіла перше місце у світі за рівнем і темпами розвитку промисловості.

Отже, Велика Британія, в якій в одній з перших із країн світу відбулася промислова революція, до середини XIX ст. перетворилася на наймогутнішу країну. Вона стала найбільшою колоніальною імперією, котра забезпечувала промисловість метрополії необхідною і дешевою сировиною, робочою силою, а також широким ринком збуту готових виробів. Через століття після промислового перевороту до 1860 р. країна набула статусу індустріальної держави. До 1870 р. вона не мала серйозних конкурентів у промисловому розвитку, тому, незважаючи на переважання в межах країни текстильної промисловості, за вартістю товарної маси Велика Британія зайняла перше місце у світі за темпами і рівнем розвитку промисловості загалом. Орієнтація найважливіших галузей виробництва, особливо текстильної, в основному на колоніальний ривок згодом негативно відобразилася на економічному розвиткові країни.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші