Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Історія arrow Історія України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Витяг з програми української соціал-демократичної робітничої партії Грудень 1905р.

Українська с.-д. партія перш за все і головним чином вимагає:

  • 1) демократичної республіки - в якій найвища державна влада у всіх міжнародних і тих внутрішніх ділах, що стосуються всієї Російської держави, належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників;
  • 2) автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України:
  • 3) загального, рівного, прямого виборчого права з таємним голосуванням для кожного громадянина старше 20 років; права кожного виборця бути обраним у всяку представницьку інституцію; пропорціонального представництва; плати (удержання) депутатам дворічного парламенту;
  • 4) народного законодавства;
  • 5) виборності і відповідальності чиновників, права для кожного громадянина притягти до суду всякого чиновника за його незаконні вчинки по службі, звичайним судовим порядком, минувши безпосереднє начальство чиновника;
  • 6) права кожної нації на культурне і політичне самоопреділення;
  • 7) широкого самоврядування (автономії) місцевого і крайового для всього населення держави:
  • 8) необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків (забастовок);
  • 9) недоторканності особи, житла і листування;
  • 10) права вільного переїзду, знищення паспортів, повної волі промисловості і розпорядження своєю власністю;
  • 11) знищення усяких привілеїв класів, верств (сосновій), походження, статі, релігії й нації;
  • 12) рівноправності всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і державних інституціях;
  • 13) проголошення релігії ділом кожного громадянина;
  • 14) виборності і незалежності суддів; суду присяжних, знищення всіх виключних і спеціальних судців, безплатного судопроізводства та юридичної допомоги; знищення смертної кари, досмертного ув'язнення (замкнення в тюрму) і умовного осуду; матеріального забезпечення усім безвинно обвинуваченим, засудженим і арештованим;
  • 15) заміни постійного війська народною міліцією; вирішувати питання про війну і мир має право тільки народне представництво, а міжнародні конфлікти (сутички) - третейський суд;
  • 16) безплатного обов'язкового світського, загального і професійного навчання для всіх дітей до 16 років; їжі, одежі і підручників - безплатно для всіх бідних; передачі всієї народної освіти на Україні Українському сеймові; відповідного числа шкіл для кожної нації;
  • 17) знищення непрямих (косвених) податків; заведення прогресивного податку на доходи і спадщину.

Примітка. Україну з'їзд визнає тільки в етнографічних межах.

Багатопартійна українська держава на початку XX ст.: Програмні документи перших українських політичних партій. -К., 1992. - С. 9-Ю. 12.

Витяг з програми української народної партії 1906 р.

Українська Народня Партія єсть партія робітницької маси українського народу; єсть партія Українського міського і сільського пролетаріата.

Усіх Українців, хто виробляє, продукує, хто жиє з власної праці, усіх, кого визискують і кривдять: робітників фабрик і заводів, сільських і міських, робітників, ремісників, робітників транспорта і торгівлі, робітників інтелігентних фахів, хліборобів, наймитів і тих, хто робить на власному грунті, але без наймової праці, усіх їх має об'єднати Українська Народня Партія для боротьби з пануючими, гноблючими і визискуючими.

Українська Народня Партія визнає соціалістичний ідеал яко єдиний, котрий може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ'є, знищить сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі нерівностИ і панованні.

Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу, фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати Українцям робітникам, а земля (рилля) - Українцям-хліборобам.

  • 1. Головні завдання Української Народньої Партії - просвітити, осві-домити Українців-робітників і хліборобів з боку розуміння їх національних і класових інтересів.
  • 2. Зорганізувати освічений і свідомий своїх інтересів український пролетаріат у Всеукраїнський союз Українців-робітників.
  • 3. Зорганізувати так само Українців-хліборобів у Всеукраїнський союз хліборобїв-Українців.

Необорна спільна сила з'єднаних українців-робітників і селян учинить захват політичної власти на Україні, знищить визиск, насиллє, нерівність і утворить непідлеглу Україну - Республіку вільних працюючих людей. ВІЛЬНА НЕПІДЛЕГЛА САМОСТІЙНА РЕСПУБЛІКА-УКРАЇНА РОБОЧИХ ЛЮДЕЙ

Ми визнаємо тілко добровільні федерації народів; се значить добровільні федерації уже свободних народів. Росія, Австрія, Германія і інші, де рядом з пануючими жиють десятки зневолених націй, мусять поперед розпастись; федерації потім коли і зложаться, то зовсім не в межах сучасних держав, а в залежности од інтересів кожної нації. Можуть бути федерації українців і чехів, поляків і руських і т.д.

Аби позбутись бюрократичної централізації, яка єсть ворог свободи взагалі, Самостійна Республіка України будучини, мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель, шо ріжняться умовами життя: такі - Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжє, Кубань, Чорно-моріє. Поліссє, Галичина і і. д.

Будуємо і боремося за Самостійну Україну зовсім не для того, аби в їй панували капіталісти, хоч і українські. Весь час боротьби не забуваємо, що єдине соціалістичний ідеал може остаточно задовольнити український пролетаріят і взагалі працюючий український люд.

Самостійна Україна буде республікою вільних людей, свободних від гніту і експлуатації, республікою людей свободної праці.

Самостійна Україна. - С. 20-21, 51-53.

З відозви ради товариства українських поступовців до українського громадянства

8 березня 1917р.

ЗАКЛИК

Українці! Громадяне! Товариші!

Слушний час прийшов, Україна, віками пригнічена, зведена до етног-рафичної маси, обкрадена й позбавлена всього - навіть національного ім'я свого - рушає в "сем'ї вольній, новій" визволених народів до нового життя. Час не стоїть і не жде на одсталих. Рушаймо вперед бадьоро й сміливо туди, де занялась вже зоря нашого національного визволення і воскресення.

Зложене з автономних громад усієї України "Товариство Українських Поступовців", що з 1897 року аж до останніх днів вело на Україні національно-культурну й політичну роботу під прапором автономії України, федерації всіх народів Росії й парляментарного устрою держави, - гаряче вітає новий лад, що розчинив широко тюремні брами для народів і поклав шлях для вільного їх розвитку. Іменем рідного краю закликає "Товариство" організовані громади і есе громадянство українське до праці на українській ниві.

Українці! Громадяне!

Підпирайте новий державний лад, бо він і тільки він несе волю Україні і що більша наша участь у йому, то ширших прав собі здобудемо. Організуйтеся, бо тільки в поєднанні сила.

Скидайтеся на національний фонд український, бо в матеріяльних засобах підпора до практичної роботи.

Закладайте українські школи, насамперед народні, українізуйте теперешні, дбайте про середню й вищу освіту - бо тільки в нашій школі наша будучи ість.

Відживляйте і засновуйте "Просвіти1' й инші товариства, бо в них осередок культурної праці та початок организації наших сил.

Піддержуйте українську пресу, бо вільне слово рознесе по всіх світах про наші домагання, бо вільне слово наше - символ воскресення і його поставимо ми тепер на сторожі наших прав.

Виясняйте народові вагу і значіння подій, основи вільного ладу; осві-домляйте й розкривайте очі всім незрячим, бо тільки свідомий народ не дасть вирвати здобуті вже права.

Дбайте про харчову справу й постачання всього потрібного народові, бо це додасть йому матеріяльної сили на важкий подвиг боротьби.

Готуйтеся до всенародньої Установчої Ради, де наш голос, голос великого українського народу повинен залунати чутно, твердо й однодушне, обстоюючи автономію рідного краю й вільний федеративний лад у державі.

Рада Товариства Українських Поступовців*

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. - Т. І. С. 258-259.

Список використаної літератури

  • 1. Бойко О.Д. Історія України: Посіб. для студ. вузів. - К.: ВЦ "Академія", 2001.
  • 2. Історія України. Навчальний посібник. Під ред. В.А.Смолія. - К.: Альтернативи, 1997 - 416 с.
  • 3. Історія України в особах. - XIX - XX ст. /1. Войцехівська та ін. - К.: Україна, 1995.
  • 4.Грушевський М. Ілюстрована історія України: Репринтне відтворення видання 1913 року. - К.1 Либідь, 1992
  • 5. Ковалинскнй В. Семья Терешенко. - К., 2003.
  • 6. Петровський В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. - X., 2007.
  • 7.Реєнт О. Україна в імперську добу (XIX - початок XX ст.). - К.,2003. 8.Рибалка І.К. Історія України. Частина 2: Від початку XIX ст. до лютого 1917року: (Підр. для іст. фак. виших навч. закладів). - х.: Основа, 1997.
  • 9. Субтельний О. Україна: історія. - К., 1993.
  • 10. Українські політичні партії кінця XIX - початку XX ст. Пограмові і довідкові матеріали / Укл.Шевченко В., Зверьков Ю., Кривошея О. - К., 1993.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші