Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мусульманська цивілізація

Поєднувала як риси суспільств азійського способу виробництва, так і особистісне розуміння людини та Бога, активну життєву позицію. Ісламська релігія утвердилася як єдино справедлива, була фундаментом мусульманської державності, освячувала єдність світського і духовного, зміцнювала соціальні горизонтальні зв'язки, самоорганізовувала мусульман у релігійних і військово-політичних цілях.

Важливим джерелом економічної думки є Коран (630-632) - священна книга мусульман, основа релігійного та громадянського законодавства. Коран (від араб, gor'an - читання вголос, повчання) є збіркою проповідей, обрядових і юридичних положень, заклинань і молитов, повчальних розповідей і притч, складених на основі проповідей і висловлювань пророка Мухаммеда впродовж 610-630 рр. Вивчення і тлумачення Корану поклали початок цивільному і канонічному мусульманському праву.

Коран освятив соціальну нерівність, що складалася в Аравії, інститут приватної власності, проголосив принцип її недоторканності та жорстокого покарання за посягання на неї. Одним із п'яти "стовпів віри", тобто "правильної" поведінки, є обов'язкова добродійність (податок, дія), нарівні з якою рекомендується і добровільна милостиня (садака). При цьому доброчинність розглядається ісламом як загальнорелігійне і загальнодержавне зобов'язання. Значне місце у Корані відводиться торгівлі. Зважаючи на те, що "Аллах дозволив торгівлю", торговельний прибуток визначається як нормальне явище, виправдовується ризик у торгівлі та дотримання договірних зобов'язань. Водночас Коран виступає проти надмірного збагачення, пристрасті до наживи, марнотратства, пропагує поміркованість, бережливість та невибагливість, засуджує лихварство як "породження Сатани". Дозволивши торгівлю, Аллах заборонив позиковий процент, тому вимагається точність при сплаті боргів, жорстко регламентується процедура укладання угоди та запису боргу.

Видатним мислителем арабського світу, який приділяв багато уваги економічним проблемам, був Ібн Хальдун (1332-1406 рр.), який жив у Тунісі та Єгипті. Його основна праця - "Книга повчальних прикладів з історії арабів, персів, берберів і народів, що жили з ними на землі". Ібн Хальдуну належить прогресивна концепція "соціальної фізики", змістом якої є дослідження розвитку суспільства: визнання закономірного прогресу людства, рушійною силою якого є матеріальне виробництво і праця як джерело багатства та доходів, приватної власності як дару природи і основи суспільного порядку, свідоме ставлення до праці, боротьба з марнотратством і жадібністю, розуміння закономірності майнової і соціальної нерівності. Економічні погляди вченого охоплюють такі положення.

  • o Існують природні закони економічного розвитку, які управляють господарською діяльністю людей, спрямовують соціальний прогрес. Еволюція суспільного розвитку відбувається циклічно. Кожен цикл охоплює три періоди: дикунства; примітивності, коли люди займалися в основному землеробством і тваринництвом; цивілізації, коли з'являється держава, виробляється більше продукції, ніж необхідно для існування, завдяки розвитку ремесел, утворення та зростання могутності міст, торгівлі та науки. Поступово формуються умови занепаду та загибелі цивілізації, історія починається знову за вказаною схемою.
  • o Перехід від примітивного до цивілізаційного суспільства пояснюється появою додаткового продукту, майнової нерівності, формуванням відносин панування і підкорення. В умовах цивілізації існують природні (сільське господарство, ремесло, торгівля) та неприродні (податки, державна монополія, конфіскація, військова здобич) способи нагромадження багатства. Певне значення мають природні чинники, демографічна ситуація у країні, зокрема залюдненість міст.
  • o Властивостями товару є ціна і вартість. Ціна - це грошове вираження вартості товару, яке залежить від попиту та пропозиції. Вартість має трудове походження, купівля-продаж товарів на ринку відбувається на основі еквівалентного обміну залежно від кількості затраченої праці на їх виробництво. Розмір "вартості праці" залежить, по-перше, "від кількості праці людини", по-друге, від "її місця серед інших праць" і, по-третє, від "потреби людей у ній". Ібн Хальдун виокремив поняття необхідної і додаткової праці, необхідного і додаткового продукту, підкреслив, що основна праця створює необхідний, а додаткова праця - додатковий продукт. Необхідний продукт створюється у сільському господарстві, поява додаткового продукту зумовлена розвитком промисловості та торгівлі внаслідок поділу праці.
  • o Гроші повинні бути біметалеві - із золота і срібла, виконуючи функції засобів обігу та вартості, а також нагромадження скарбу. Негативне значення для розвитку господарства має псування грошей владою. Дорогоцінні метали не створюють багатства. Багатство - це сукупність товарів, що мають вартість.
  • o Торгівля є природним способом добування необхідних засобів для життя. Торговельний прибуток виникає як різниця між ціною продажу та купівлі товару. Найдієвіший засіб досягнення розквіту міст - зменшення податків і розвиток зовнішньої торгівлі. Засуджувалася спекуляція, особливо хлібом.

Спільними історичними коренями Західнохристиянської та Східнохристиянської цивілізацій є, по-перше, пізньоантична та варварська суспільні системи Західного і Східного Середземномор'я, по-друге, християнство. Згідно з Біблією Бог - найдосконаліша духовна істота, що є Творцем світу і найвищим Суддею кожного створіння. Людина створена за образом і подобою Бога, який наділив її розумом, почуттями, волею і діяльною природою, зробивши господарем на землі. Завдання людини - виконувати заповіді Божі.

Визначальним моментом розходження східної та західної християнських цивілізаційних систем було падіння Західної імперії та піднесення Візантійської (Східно-Римської імперії) в кінці V ст. Вченими досліджено відмінності Західнохристиянської та Східно-християнської цивілізацій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші