Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологічне управління
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Міжнародні пріоритети екологічно безпечного управління

Програма дій ООН "Порядок денний на XXI століття" визначає такі пріоритети екологічно безпечного управління:

  • • екологічно безпечне управління використанням токсичних хімічних речовин;
  • • екологічно безпечне використання біотехнологій у природоохоронній діяльності;
  • • екологічно безпечне вилучення небезпечних відходів, у тому числі за­побігання незаконному міжнародному обігу токсичних і небезпечних відходів;
  • • екологічно безпечне вилучення твердих відходів і очищення стічних вод;
  • • безпечне та екологічно обгрунтоване вилучення радіоактивних від­ходів;
  • • розширення діяльності, пов'язаної з відходами.

Екологічно безпечне управління використанням токсичних хімічних речовин

У деяких найбільших промислових районах світу, у тому числі в Україні, продовжується значне хімічне забруднення, що завдає серйозної шкоди здоров'ю людей, генофонду, а також навколишньому середовищу і спричинює зменшення біорізноманіття. Щоб відновити нормальний еко­логічний стан, потрібні великі капіталовкладення і розробка нових методів. Суть довгострокових наслідків забруднення, що стосуються навіть фун­даментальних хімічних і фізичних процесів в атмосфері та кліматичній сис­темі Землі, стали усвідомлювати лише останнім часом, тому і визнавати важливе значення цих наслідків у проявах змін клімату почали тільки нещо­давно.

Основними елементами екологічного обгрунтованого використання хімічних речовин є:

  • • належне законодавство;
  • • збирання і розповсюдження інформації;
  • • можливості для оцінки та інтерпретації ступеня небезпеки;
  • • прийняття політики, спрямованої на зниження ступеня небезпеки;
  • • можливості для застосування і забезпечення дотримання встановле­них норм;
  • • можливості для відновлення заражених районів і реабілітації інтоксикованих осіб;
  • • ефективні програми навчання;
  • • здатність реагувати на надзвичайні ситуації.

Мета діяльності в цій програмній галузі полягає в тому, щоб усунути неприйнятні або необгрунтовані ризики і, керуючись міркуваннями еколого-економічної доцільності, зменшити небезпеку, створювану хімічними речовинами, шляхом застосування комплексного підходу, що містить широ­кий перелік можливих заходів щодо зниження ступеня небезпеки і вжиття заходів щодо застереження на основі комплексного аналізу життєвого цик­лу хімічних речовин.

Щоб досягти мети, потрібно:

  • • розглянути можливість прийняття у відповідних випадках політики, що ґрунтується на визнаних принципах відповідальності виробників, а також підході, що забезпечує вжиття заходів щодо застереження і запобігання забрудненню та впровадження контролю за використан­ням хімічних речовин протягом усього їх життєвого циклу, тобто регулювання поводження з хімічними речовинами протягом їх ви­робництва, торгівлі, транспортування, використання і вилучення;
  • • провести узгоджені заходи для зменшення небезпек, пов'язаних із токсичними хімічними речовинами, враховуючи увесь життєвий цикл цих речовин, у тому числі заходи як регламентуючого, так і нерегламентуючого характеру, зокрема пропаганду використання більш чис­тих продуктів і технологій, укладання кадастрів викидів; маркування продуктів; встановлення обмежень на використання; економічні сти­мули; поступове припинення використання або заборону хімічних речовин, що є токсичними і створюють загрозу для навколишнього середовища та здоров'я людини;
  • • прийняти політику і заходи регламентуючого й нерегламентуючого характеру для виявлення і зведення до мінімуму впливу токсичних хімічних речовин на основі їх заміщення менш токсичними і в кінцевому підсумку поступового припинення використання хімічних речовин, що створюють необгрунтовану або таку, що неможливо ліквідувати, загрозу для навколишнього середовища та здоров'я людини;
  • • розробити національну політику і створити необхідний регулюваль­ний механізм запобігання аваріям, забезпечення готовності і реагу­вання, зокрема за допомогою планування землекористування, систе­ми дозволу і вимог щодо подання інформації про аварії;
  • • сприяти створенню і зміцненню, за необхідністю, національних центрів із боротьби з отруєнням для забезпечення швидкого та адек­ватного діагностування і лікування у випадку отруєння;
  • • знизити надмірну залежність від використання агрохімікатів на ос­нові впровадження альтернативних методів ведення сільського госпо­дарства, комплексної боротьби зі шкідниками і використання інших відповідних засобів;
  • • вимагати від виробників, імпортерів та інших сторін, що мають спра­ву з токсичними хімічними речовинами, розробити процедури засто­сування заходів у надзвичайних ситуаціях і підготувати плани заходів шодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій для прийняття на промислових майданчиках і за їхніми межами;
  • • виявляти, оцінювати, знижувати і зводити до мінімуму або повністю нейтралізувати дію небезпечних речовин за допомогою екологічно безпечних методів.

Отже, необхідно створити цільову систему управління токсичними хімічними речовинами.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші