Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Менеджмент сервісу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧИХ ДІЛЯНОК РЕМОНТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Виробничі та допоміжні ділянки. Визначення трудомісткості ділянки, та кількості працюючих. Формування робочих місць. Розрахунок та підбір ремонтно-технологічного устаткування. Визначення площі ремонтного підприємства.

Склад виробничих і допоміжних ділянок

Ділянка - це частина виробничої території, що призначається для виробництва технологічних операцій і містить одне або декілька робочих місць.

Склад ділянок приймають виходячи з технологічних процесів ремонту машин і даних типових проектів ремонтних підприємств.

Різноманітні типи ремонтних підприємств можуть містити такі виробничі ділянки: зовнішнього очищення і миття; діагностування; розбірно-мийну; дефектації і комплектації; ремонту двигунів; мідницько-жерстяницьку; ремонту електроустаткування; ремонту паливної апаратури; ремонту гідравлічних систем; випробувальну; ремонтно-монтажну з окремим приміщенням для регулювання і фарбування тракторів, комбайнів і автомобілів; ремонту сільськогосподарських машин (на підприємствах АПК); ковальсько-зварювальну; слюсарно-механічну; гальванічну і столярно-шпалерну.

Крім того, передбачають допоміжні приміщення: інструментально-роздавальну комору, контору, санітарно-побутовий вузол (умивальні, гардероби, душові, туалети), кімнату відпочинку. В окремому будинку повинна знаходитися газогенераторна.

Розподіл трудомісткості за ділянками

Трудомісткість робіт усіх видів у розрахунковому періоді (місяць, квартал, рік) розподіляють за ділянками ремонтного підприємства [26].

При розподілі трудомісткості за ділянками для різних видів і об'єктів ремонту можна скористатися лінійним графіком узгодження робіт або сітковим графіком капітального ремонту виробу.

Трудомісткість робіт на ділянках підприємства при ремонті тракторів різних марок і з урахуванням виду ремонту можна визначити і за кількістю проведених ремонтів:

Визначення кількості працюючих

Кількість інженерно-технічних робітників (ІТР), службовців і молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) приймають відповідно до 10%, 2-3 % і 2-4% від суми кількості виробничих і допоміжних робітників.

Увесь штат ремонтної майстерні становить:

Розрахунок кількості і формування робочих місць

Кількість робочих місць, їхню спеціалізацію передбачають відповідно до прийнятого в майстерні (цеху) технологічного процесу ремонту.

Залежно від обсягу і характеру виробництва визначають кількість робочих місць загалом на ділянці або на окремих видах робіт, користуючись формулою:

При проектуванні виробничих ділянок намагаються одержати мінімальну кількість робочих місць, що досягається збільшенням щільності робіт. При цьому необхідно враховувати можливість і зручність виконання робіт декількома робітниками. Залежно від характеру роботи на одне робоче місце може бути прийнятий один робітник (наприклад, на мийці, на розбиранні й складанні паливної апаратури, гідронасоса, гідро розподільника і т.д.).

Розрахунок і підбір ремонтно-технологічного устаткування

Загальні відомості. Вихідні дані для визначення складу обладнання - це робочий технологічний процес і трудомісткість виконання окремих видів робіт або операцій.

При проектуванні необхідно розрахувати кількість основного устаткування, на якому виконують найбільш складні і трудомісткі операції ремонту машин, агрегатів і відновлення деталей.

До основного обладнання ремонтного підприємства належать мийні машини, конвеєри для розбирання і складання машин, металорізальні верстати, стенди для обкатування й випробування агрегатів і машини загалом та ін.

У розрахунково-пояснювальній записці подають розрахунки кількості мийних машин, металорізальних верстатів, обкатно-гальмових стендів та ін. Інше устаткування розраховують аналогічно або підбирають за типовими проектами, виходячи з програми ремонту, отриманої кількості виробничих робітників у найбільш завантаженому місяці, кількості встановлених робочих місць, постів і ділянок.

Устаткування мийної ділянки

На ремонтних підприємствах найбільшого поширення набули струменеві мийні установки конвеєрного типу, призначені для миття вузлів, агрегатів, деталей, а також камерні періодичної дії, де деталі миють розчином із подальшим ополіскуванням водою.

Ванни застосовують для виварювання деталей, а також для видалення старої фарби, відкладень або накипу.

Кількість мийних машин періодичної дії:

За результатами розрахунків складають висновок про необхідну кількість мийних машин, з огляду на те, що потрібно проводити дворазове миття (зібраної і розібраної машини).

Кількість ванн для виварювання (миття) корпусних деталей (корпусів КП, задніх мостів), а також для видалення накипу на блоках і голівках циліндрів визначають за формулою:

При розрахунках загальну масу деталей, які підлягають виварюванню, орієнтовно можна приймати рівною 15% маси трактора і 40% маси двигуна.

Усе інше устаткування мийної ділянки підбирають відповідно до технологічного процесу. При цьому керуються рекомендованою літературою і довідниками.

Слюсарно-механічна ділянка

Кількість металорізальних верстатів підраховують за формулою:

На ремонтних підприємствах у розрахункову трудомісткість включають не тільки верстатні роботи з ремонту тракторів, автомобілів, агрегатів і т.д., але й роботи з відновлення і виготовлення деталей, ремонту устаткування і виконання інших (неврахованих) робіт, тобто:

рних, розточувальних, стругальних, фрезерувальних, свердлильних і шліфувальних робіт;

Роботу слюсарно-механічної ділянки необхідно планувати в дві зміни. Розраховану кількість верстатів розподіляють за видами, користуючись таким процентним співвідношенням: токарні 35-50%, розточувальні - 8-10%, стругальні - 8-10%, фрезерувальні - 10-12%, свердлильні - 10-15% і шліфувальні - 12-20%.

Проте, отримана кількість верстатів за видами обробки є орієнтовною. Залежно від профілю ремонтного підприємства, виробничої програми та інших чинників у кожному конкретному випадку в межах загальної кількості верстатного устаткування можуть бути внесені необхідні зміни.

Кількість заточувальних верстатів приймають без розрахунку, як і хонінгувальних верстатів, якими користуються при відновленні циліндрів і гільз.

Отриману кількість верстатів розподіляють за марками. При цьому необхідно розглянути можливість обробки на верстатах великогабаритних деталей, що визначається, наприклад, висотою і відстанню між центрами токарних верстатів, розмірами столів фрезерних верстатів та ін.

При виборі габаритів токарних верстатів враховують, що 90% оброблюваних деталей мають розміри діаметра до 200 мм і довжину не більше 300 мм (ці дані отримані з досвіду ремонтних підприємств).

При кількості свердлильних верстатів більше двох необхідно передбачити радіально-свердлильний верстат.

Зазвичай, обирають універсальне устаткування.

Ділянка випробування та обкатки двигунів

Кількість випробувальних стендів для обкатки й випробування двигунів (основного і пускового):

Усе розраховане і прийняте устаткування в розрахунково-пояснювальній записці оформляють у вигляді таблиці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші