Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Дитяча психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розвиток здібностей у дошкільному дитинстві

ПЛАН

  • 1. Становлення передумов розвитку здібностей у дітей раннього віку
  • 2. Розвиток здібностей у дошкільника
  • 3. Психологічні особливості ранньої обдарованості

Література

  • 1. Альтхауз Д., Дум Э. Цвет - форма - количество: Опыт работы по развитию познавательных способностей детей дошкольного возраста / Пер. с нем. под ред. В. В. Юртайкина. - М.: Просвещение, 1984. -64 с.
  • 2. Белова Е., Ищенко И. Одаренный ребенок. Что могут сделать для него родители // Дошкольное воспитание. - 1992. - № 7-8. - С. 26-31.
  • 3. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. - К.: Радянська школа, 1978. - 252 с.
  • 4. Генезис сенсорных способностей / Под ред. Л. А. Венгера. - М.,
  • 1976.
  • 5. Гильбух Ю. З., Гарнец О. Н ., Коробко С. Л. Феномен умственной одаренности // Вопросы психологии. - 1990. - № 4. - С. 147-155.
  • 6. Жизнь знаменитых детей. - К.: Богдана, ЛТД, 1993. - 256 с.
  • 7. Кузьменко В. У. Розвиток індивідуальності дитини 3-7 років: Монографія. - К.: НПУ їм. М. П. Драгоманова, 2005. - 354 с.
  • 8. Комарова Т. С. О развитии способностей к изобразительной деятельности // Дошкольное воспитание. - 1990. - № 6. - С. 44-50.
  • 9. Мухина В. С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. - М.: Педагогика, 1981. - 240 с.
  • 10. Одаренные дети: Пер с анг / Общ. ред. Г. В. Бурменской, В. М. Слуцкого. - М. Прогресс, 1991. - 376 с.
  • 11. Проколієнко Л. М. Формування допитливості у дітей дошкільного віку. - К.: Рад. школа, 1979. - 88 с.
  • 12. Психология одаренности детей и подростков / Под ред. Н. С. Лейтеса. - М.: Изд. центр "Академия", 2000. - 336 с.
  • 13. Развитие познавательных способностей в процессе дошкольного воспитания. / Под ред Л. А. Венгера. - М.: Педагогика, 1986.
  • - 223 с.
  • 14. Субботский Е. В. Ребенок открывает мир. - М.: Просвещение, 1991. - 207 с.
  • 15. Умственное воспитание детей в детском саду / Под ред. В. И. Логиновой . - Л.: ЛГПИ, 1981. - 166 с.
  • 16. Умственное воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Н. Н. Поддъякова. - М.: Просвещение, 1984. - 207 с.
  • 17. Тарасова К. Онтогенез музыкальных способностей. - М., 1988.
  • 18. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. - М.: Изд. центр "Академия", 1997. - 336 с.

Становлення передумов розвитку здібностей у дітей раннього віку

Говорячи про здібності людини, мають на увазі її можливості в тій чи іншій діяльності. При інших однакових умовах (підготовленість, знання, навички, вміння) здібна людина отримує кращі результати порівняно з менш здібною.. Успіх залежить також і від досвіду: знань, умінь, навичок. Проте здібності полягають не в самих знаннях, вміннях та навичках, а в тому, наскільки швидко і легко людина оволодіває ними при наявності позитивної мотивації.

Здібності - це система властивостей особистості, що відповідає вимогам діяльності та забезпечує високі досягнення в ній. Одні з цих властивостей є провідними, а інші - другорядними.

Задатки - це природна основа здібностей, ще нерозвинених, яка виявляється при перших спробах людини зайнятися діяльністю. В утворенні здібностей відіграє роль загальний тип нервової системи, чутливість аналізаторів, особливості анатомо-фізіологічної організації людини. Так, для спортивних здобутків важливою є гнучкість тіла. Для дегустаторів - феноменальна чутливість нюхового та смакового аналізаторів. Ось як образно пояснив Л. А. Венгер взаємозв'язок між задатками, умовами виховання та розвитком здібностей: "Задатки можуть більшою чи меншою мірою сприяти розвитку здібностей так же, як суглинок чи чорнозем в різній мірі сприятливий для розвитку рослин. Але що саме виросте із насінини - яблуня чи слива - залежить не від грунту, а від того, яке насіння було вкинуте".

За дослідженнями американських психофізіологів розвиток здібностей приблизно на 42-48 % визначається задатками і на 52-58 % умовами виховання.

Сукупність здібностей, які зумовлюють особливо успішну діяльність людини в одній чи кількох сферах, які вирізняють її серед інших людей, що виконують ту ж діяльність у тих же умовах, називають обдарованістю. Н. С. Лейтес та В. О. Крутецький виявили систему психологічних ознак обдарованості дитини, які об'єднуються у три блоки: 1) уважність, зібраність, готовність до напруженої роботи; 2) потреба в праці та працьовитість; 3) швидкість мисленнєвих процесів, висока продуктивність розумової діяльності на основі високого рівня володіння операціями мислення. В Україні розроблено "Комплексну програму пошуку, навчання і виховання обдарованих дітей та молоді" (Укладачі В. Г. Шевченко, О. В. Киричук. - К., 1991.- 29 с.).

Вже в ранньому віці у дітей можна помітити найперший прояв здібностей - схильність до певного виду діяльності. Термін "схильність з'являється у вітчизняній психології у 1940-х роках. Б. М. Тєплов та С. Л. Рубішнштейн включили їх поряд з бажаннями, інтересами, потягами у структуру спрямованості особистості. Схильність зумовлює спрямованість активності людини на заняття певною діяльністю. Коли робота настільки подобається, що людина тягнеться до неї, хоче займатись нею ще й ще, то говорять про схильність до даної роботи. Діяльність подобається дитині, насамперед, своїм процесом, а пізніше - значущістю її результатів для інших. Дитині подобається просто черкати олівцем по паперу, навіть якщо ніякого зображення не виходить. Чим більше малюк займається цим видом діяльності, тим більше йому хочеться це робити. Згодом дитина прагне намалювати яблучко "для мами", "до дня народження сестрички".

Схильність виявляється і до самого моменту включення дитини в діяльність. Дитині подобається подовгу зачаровано спостерігати, як дорослий виконує якусь роботу: вишиває, готує обід, виліплює з глини горщик, будує якусь споруду тощо. Відомо, наприклад, що Вольфганг Моцарт щойно навчився ходити (йому не було ще й 3-х років), приходив у музичну кімнату та годинами слухав гру на клавесині свого батька [45, с. 168]. Виконання діяльності, до якої в дитини є схильність, не завжди приносить вагомі результати, чи результати явно кращі, ніж у інших дітей. Найважливішою ознакою схильності є підвищено зацікавлене, яскраво позитивне емоційне ставлення дитини до діяльності. Виконуючи її, дитина переживає особливу радість, задоволення.

Схильності тісно пов'язані зі здібностями, але між ними не завжди є відповідність. Схильність випереджує здібності, виступає їх фактором - надає позитивного емоційного забарвлення діяльності й пробуджує приховані сили. Звичайно, схильність, як особлива налаштованість людини на виконання певної діяльності, не може спочатку забезпечити її результативності. Вона становить мотиваційну основу для засвоєння знань, умінь і навичок, потрібних для виконання діяльності. Так, Моцарт у віці до 3-х років навчився грати на клавесині, причому "Вольфганга не потрібно було примушувати до занять: у ньому, здавалось, жила потреба грати вправи - він потребував їх як повітря" [45, с. 173].

Схильності виникають у дитини тільки на фоні її високої загальної активності, за умови прагнення до самостійності і ініціативності. Вже при переході від періоду новонародженості (1-й місяць життя) до дитячого віку у дитини починає виявлятися готовність вдивлятися, вслухуватися - потреба в зовнішніх враженнях. З цих днів починає розвиватися пізнавальна активність. Вихователі в тій чи іншій мірі регулюють сприйняття і дії дитини, організовують її "орієнтування", але дуже рано немовля починає виявляти у взаємодії з дорослими і свою ініціативу. З другого півріччя немовля вже опановує хапальними рухами цілеспрямованого характеру (на відміну від хапального рефлексу новонародженого); починається активне маніпулювання предметами, що поступово ускладнюється.

У ранньому дитячому віці (від 1 до 3 років) дитина, як відомо, навчається ходити, а потім і говорити, що надзвичайно розширює її діяльні контакти з дорослими, з середовищем і можливості проявляти свою активність. У ході засвоєння дій з предметами, а надалі - і оцінних суджень, понять, самих способів міркування, тобто привласнюючи досвід, що передають їй оточуючі, дитина набуває і власного досвіду діяльності. Вже до кінця раннього дитинства у неї виявляється прагнення діяти самостійно (навіть там, де вона ще явно не може обходитися без допомоги старших). Усвідомлення власних бажань ("я хочу"), спроби справиться своїми силами ("я сам") приводить до нового рівня ставлень до людей, речей, занять. Формується внутрішній світ дитини, що впливає на ступінь і своєрідність її активності.

Для подальшого розвитку здібностей важливо, що у ранньому віці дитина засвоює основні рухи і наочні дії, у неї формується активне мовлення.

ВИСНОВКИ про становлення передумов розвитку здібностей у дітей раннього віку:

  • - здібності - це система властивостей особистості, що відповідає вимогам діяльності та забезпечує високі досягнення в ній, прямо не зумовлені досвідом особистості, її знаннями, навичками та вміннями;
  • - здібності розвиваються у процесі діяльності та спілкування, а природною основою здібностей виступають задатки;
  • - найперший прояв здібностей - схильність до певного виду діяльності - виникає у ранньому віці;
  • - схильність випереджує здібності, виступає їх фактором - надає позитивного емоційного забарвлення діяльності й пробуджує приховані сили;
  • - умовами виявлення схильностей дітей раннього віку виступає їх активність та самостійність, широкі контакти з дорослими, з середовищем.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші