Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Промислова екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінювання екологічних збитків

Види збитків і методи їх визначення

На охорону навколишнього природного середовища в Україні щорічно витрачають великі кошти. Однак цього недостатньо, щоб повністю відшкодувати збитки, які завдаються природному середовищу внаслідок його забруднення. Вплив забруднень на природу, людину, будівлю, споруду, сільськогосподарські угіддя тощо оцінюють величиною екологічного збитку.

Екологічний збиток — фактичні або можливі екологічні та соціальні втрати, що виникають у результаті певних подій або явищ, в тому числі зміни природного середовища, його забруднення. Розглядають прямий та опосередкований (непрямий) збиток.

Прямий збиток виникає внаслідок безпосереднього руйнування матеріальних цінностей, погіршення умов ведення господарства та впливу на здоров'я людини. При цьому слід розглядати збиток різних часових інтервалів і ступенів впливу. Так, крім одномоментного збитку, може виникати перманентний збиток (наприклад, при ерозії та засоленні ґрунтів), латентний (прихований) збиток, який проявляється лише через певний час (переважно при дії на здоров'я людини та природні екосистеми).

Збиток опосередкований (непрямий) виникає в результаті негативної дії на продуктивні сили суспільства в цілому, в тому числі на людину. В цьому випадку спостерігається ріст захворювань, інвалідності тощо.

Екологічний збиток від забруднення природного середовища визначається сумою затрат на відшкодування збитку, спричиненого окремими джерелами в межах певної території. У всіх випадках при визначенні очікуваного збитку на основі варіантних розрахунків встановлюється мінімальна сума, призначена на попередження та компенсацію впливу забрудненого середовища. Такий підхід реалізується для оцінювання екологічного збитку в масштабах промислових комплексів та окремих технологічних процесів.

Екологічний збиток формується під впливом трьох груп факторів:

  • — впливу (характеризує ступінь забруднення того або іншого елемента навколишнього середовища);
  • — сприйняття (об'єкти, що зазнають негативного впливу забруднення);
  • — стану (відображає рівень нормативних економічних показників, які переводять натуральні показники у вартісні).

Для кількісної оцінки екологічного збитку використовують три основні методи:

  • — метод прямого розрахунку, що базується на порівнянні показників забрудненого та умовно чистого (контрольного) районів;
  • — аналітичний метод, що ґрунтується на отриманні математичних залежностей між показниками стану відповідної економічної системи та рівнем забруднення навколишнього середовища;
  • — емпіричний, суть якого полягає в тому, що залежність збитку від рівня забруднення, отримана на основі двох перших методів на окремих об'єктах, узагальнюється і переноситься на однорідні досліджувані об'єкти.

Вказані методи визначення збитку допомагають вирішити різні завдання, відмінні за функціональним призначенням і рівнем побудови.

При розрахунку економічного збитку 3 методом прямого розрахунку використовують суму локальних збитків:

де Ззд — збиток від погіршення здоров'я населення; Зжк — збиток у житлово-комунальному господарстві; 3 — збиток у лісовому господарстві; Зсе — збиток у сільському господарстві; 3— збиток у рибному господарстві; Зпр — збиток у промисловості.

Так, збиток від погіршення здоров'я населення — це матеріальний збиток, що складається із додаткових затрат на лікування та затрат на створення основних фондів охорони здоров'я в збільшеному обсязі. Збиток у житлово-комунальному господарстві можна розглядати як додаткові затрати на машинне прибирання вулиць від пилу, додаткове пофарбування металоконструкцій тощо.

На промислових підприємствах надають перевагу емпіричному методу розрахунку економічного збитку. Так, відповідно до усередненої оцінки збитку під час викиду забруднювальних речовин в атмосферу збиток Зат залежить від декількох складових [9]:

де сі — безрозмірна константа, що характеризує географічний район розташування підприємства; о* — безрозмірний показник відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря, що враховує характер території; М — річна маса викидів домішок; А — показник відносної агресивності домішок, що дорівнює 1/ГДКНМ домішки Т/Т; ф — параметр, що враховує особливість розсіювання домішок; у — коефіцієнт, за допомогою якого оцінка збитку у балах переводиться в економічну (вартісну) і визначається рівнем інфляції.

При розрахунку економічного збитку від забруднення водних джерел 3 використовують формулу

де Еп — питомий збиток на одиницю приведеного об'єму стічних вод, грн/млн м8; вп — приведений об'єм стічних вод, млн м3.

Приведений об'єм стічних вод — це умовна величина, за допомогою якої способом зіставлення (розведення до норм ГДК) можна виразити шкідливість забруднювальних інгредієнтів, які містять стічні води різних виробництв. Його визначають за формулою

де Сі — концентрація інгредієнтів у стічній воді, мг/л; ГДК1 — гранично допустима концентрація інгредієнта у стічній воді, мг/л; (? — об'єм стічних вод, млн м3/рік.

Збиток від забруднення навколишнього середовища твердими відходами виробництва визначають за формулою

де &вЮх — видатки на проведення навантажувально-розвантажувальних операцій, транспортування відходів від підприємства до місця їх ліквідації, приведені видатки на створення та експлуатацію систем знищення, складування або захоронення відходів; З — збиток, завданий суб'єкту господарювання, вилучення території під складування, створення відвалів, захоронення відходів; Здтв— збиток, пов'язаний із вторинним забрудненням водоймищ (розраховується за формулою (8.98)); Здта — збиток, пов'язаний з вторинним забрудненням атмосферного повітря. Збиток від забруднення ґрунтів визначають за формулою

де д — коефіцієнт, що враховує цінність земельних ресурсів; З' — питомий збиток від викиду 1 т забруднених речовин у ґрунт, грн/т; Мер — маса викидів шкідливих речовин у ґрунт, т/рік.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші