Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Етика та Естетика arrow Прикладна етика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи підвищення моральної компетенції персоналу та соціальні ініціативи компаній

Крім існуючої нормативної бази, яка може залишатися суто декларативною, існують ще інші методи підвищення етичної компетенції персоналу корпорацій. Все більшого розповсюдження набуває практика навчання персоналу всіх рівнів компанії - від керівництва до виконавців - "етичні тренінги". Робітники знайомляться з етикою бізнесу, що підвищує їхнє сприйняття моральних проблем, які виникають у практичній діяльності підприємств. Введення навчальних курсів з "Етики", "Економічної етики", "Етики бізнесу" в систему вищої освіти та МВА є так само однією із ефективних форм виробки певної етичної чутливості майбутніх фахівців, що будуть задіяні у сфері економіки. Підтримка відкритого дискурсу щодо роз'яснення питань відповідальності та припустимості конкретної підприємницької операції в багатьох великих компаніях забезпечується безкоштовними "гарячими" телефонними лініями.

У складних і спірних ситуаціях виявляється потреба в "етичній експертизі", яка являє собою всебічний аналіз конкретного аспекту діяльності компанії. Результатом такої експертизи постає система пропозицій, спрямованих на покращення моральнісного клімату і репутації компанії, а також внесення корективів в практику діяльності організації. Всі наведені методи покликані закрити підприємство від етично безвідповідальних способів діяльності.

Але в сучасному ринковому господарстві Америки та Західної Європи існують також певні позитивні програми корпоративної соціальної відповідальності, які успішно втілюються в економічне життя та стають "відкритими" для всього суспільства. В економічно розвинених країнах існує низка соціальних ініціатив - спеціальних заходів, що здійснює компанія задля підтримки суспільно корисних справ та виконання зобов'язань щодо корпоративної відповідальності.

Основна спрямованість соціальної ініціативи "просування доброчинної справи" - це підвищення рівня обізнаності та зацікавлення суспільства певною соціальною проблемою. Компанії надають кошти, товари та корпоративні ресурси з метою викликати інтерес споживачів до доброчинної справи - добровільного пожертвування часу або будь-які ресурси для неї. Компанія British Airways в ході програми "Зміни на краще" з 1994 до 2002 р. за допомогою своєї цільової аудиторії - пасажирам зібрала понад 31 млн. дол., які пішли на підтримку Дитячого фонду ООН в 50 країнах світу. Пасажири жертвували вже непотрібну їм іноземну валюту, повертаючись із чужих країн протягом польоту, а питання розподілу ресурсів вирішувалися компанією спільно з UNICEF.

Проводячи кампанії з "доброчинного маркетингу", корпорація зобов'язується робити пожертви чи віддавати відсоток доходу на конкретну суспільно-корисну справу, ґрунтуючись на обсягах збуту продукції. Чи не найвідомішою та найтривалішою доброчинною маркетинговою кампанією нашого часу є ініціатива компанії Avon "Разом проти раку молочної залози". Починаючи з 1993, 600 тис. незалежних торговельних агентів компанії в США зібрали більш як 55 млн. дол., а в цілому світі понад 300 млн. дол. від продажу сувенірної брошки вартістю 3 дол. При цьому 83% виручених від продажу коштів йде на фінансування заходів із запобігання хворобі.

Найбільш традиційною із усіх соціальних ініціатив, які тривалий час залишались основним джерелом підтримки місцевих медичних, освітніх та мистецьких установ та організацій, мета яких - охорона довкілля, це "корпоративна філантропія". Шляхом прямих пожертвувань, найчастіше у формі грошових грантів, внесків або послуг, компанія віддає гроші доброчинним організаціям. Корпорація McDonald's тісно співпрацює з благодійним фондом "Дім Рональда Мак-Дональда", якій асигнував більш ніж 400 млн. дол. на дитячі програми по всьому світі, фінансує програми "Мобільні клініки", "Родинні кімнати", які надають батькам житло, якщо їхні діти потребують лікування далеко від дому. Корпорація виділяє гранти та стипендії іншим організаціям, які надають медичні та інші послуги дітям.

"Волонтерська робота на користь громадян" - це ініціатива, суть якої полягає в тому, що корпорація підтримує і заохочує своїх працівників, партнерів, дистриб'юторів добровільно працювати для підтримки місцевих громадських організацій та доброчинних акцій. Працівники-волонтери можуть безоплатно надавати свій досвід, таланти, ідеї та фізичну працю для того, щоб виявити свою небайдужість до гострих соціальних проблем. З початку 1980-х років Levi Strauss&Co та її фундація виділили на боротьбу зі СНІДом понад 62 млн. дол. лише в грошовій формі. А працівники компанії відпрацювали багато тисяч годин, беручи участь у походах проти СНІДу та інших освітніх кампаніях, забезпечуючи хворих продуктами харчування тощо. Завдяки цій діяльності люди більше дізналися про причини хвороби та способи запобігання їй. Компанії IBM і Hewlett-Packard Company є найбільшими корпоративними благодійниками, які дають кошти, обладнання та волонтерів неприбутковим організаціям і навчальним закладам у всьому світі, допомагаючи покращувати якість життя за рахунок інформаційних та цифрових технологій72.

Типові соціально відповідальні підходи до ведення бізнесу стосуються також проектування виробництва та модифікації технологічних процесів з урахуванням вимог безпеки та охорони довкілля, припинення випуску продукції, що вважа'ться шкідливою для здоров'я, надання повної інформації щодо продуктів, їх компонентів та потенційних ризиків, пов'язаних з їх використанням, розробки програм з охорони здоров'я працівників, забезпечення доступу до продуктів та послуг для людей з особливими потребами, захисту приватної інформації. Але у всякому разі, компанії, що здійснюють подібні ініціативи, оптимізують і самі соціальні умови розвитку бізнесу. Залученість до вирішення соціальних проблем держави надає бізнесу значні економічні переваги: зростання нематеріальних активів та інвестиційну привабливість, зміцнення конструктивної співпраці з персоналом, партнерами, громадськими організаціями, владними структурами.

Наявність етичних кодексів в компанії та її участь в Глобальному Договорі автоматично ще не засвідчує її соціальну відповідальність. Перевірка виконання моральних та соціальних зобов'язань здійснюється шляхом "етичного аудиту" або "соціальних ревізій", в яких оцінці підлягає звітність компанії щодо практики корпоративної соціальної відповідальності. Більш якісним показником вважається професійно підготовлена звітність зі сталого розвитку / соціальна звітність / нефінансова звітність з корпоративної соціальної відповідальності, яка здійснюється на засадах міжнародних стандартів нефінансового аудиту.

Нефінансове звітування - це документально оформлена сукупність даних комерційної організації, що відображає середовище існування компанії, принципи та методи співпраці з групами впливу, результати діяльності компанії в економічній, соціальній та екологічній сфері життя суспільства. Такого роду звітність є необхідною для того, щоб зіставляти та оцінювати результативність компаній у сфері сталого розвитку відносно вимог законодавства, кодексів, стандартів діяльності та добровільних ініціатив.

В останні десятиліття було розроблено низку керівництв та стандартів звітності, в яких фіксуються основні принципи нефінансової звітності та аудиту. Головними стандартами є Стандарт АА 1000 - стандарт відповідальності Інституту Соціальної та Етичної звітності; Стандарт GRI - Порадник із звітності по стійкому розвитку; Стандарт SA 8000 - Міжнародний стандарт соціальної відповідальності; Стандарт ISO 14000 - Міжнародний стандарт екологічного управління; Міжнародний стандарт ISO 26000:2010 - Керівництво із соціальної відповідальності. В даних стандартах роз'яснюються основні принципи соціальної відповідальності як-то "підзвітність", "прозорість", "етичність поведінки", "повага до інтересів зацікавлених осіб", "дотримання верховенства закону", "дотримання міжнародних норм поведінки", "дотримання прав людини". Надаються поради щодо основних тем соціальної відповідальності та пов'язаних з ними проблемами, а також керівництва щодо введення соціальної відповідальності в практику організації.

Так, основними темами та проблемами соціальної відповідальності, що зазначені в Міжнародному стандарті ISO26000: 2010 є права людини (економічні, соціальні, громадянські, політичні права, проблеми дискримінації та ін.), трудові практики (трудові відносини, умови праці, охорона праці та безпека та ін.), навколишнє середовище (запобігання забруднення, стійке використання ресурсів та ін.), добросовісні ділові практики (протидія корупції, чесна конкуренція та ін.), проблеми, пов'язані із споживачами (чесний маркетинг, стійке споживання, захист здоров'я та безпека споживачів та ін.), участь в житті спільнот (освіта, культура, технології, соціальні інвестиції та ін.)73.

Оприлюднення нефінансової звітності призводить до появи запитань щодо правдивості тверджень та правильності надання інформації. Отже, перевірка фактів та верифікація достовірності кількісних та якісних даних звітів є необхідною складовою аудиту. Аудит нефінансової звітності може проводитися не лише аудиторськими компаніями, але й спеціальними структурами самого підприємства - внутрішнім аудитом, а також зацікавленими особами, наприклад, неурядовими екологічними організаціями. При цьому, справжня цінність аудиторського висновку полягає не стільки в підтвердженні достовірності інформації, а в тому, що компанія є прозорою та відкритою.

Як інструмент управління нефінансова звітність дозволяє аналізувати власну стратегію, залучати кращих менеджерів, створювати імідж відповідального роботодавця, підвищувати прозорість компанії, знижати нефінансові ризики, зміцнювати ділові відносини та розширювати ринки, полегшити доступ до фінансових ресурсів від міжнародних фінансових інституцій.

Отже, нефінансова звітність дозволяє продемонструвати своїм працівникам, бізнес-партнерам, акціонерам, споживачам, кредиторам ті інвесторам, державним органам та неурядовим організаціям рівень зрілості соціальної відповідальності компанії, що в свою чергу підвищить рівень довіри до компанії з боку "всіх зацікавлених"74.

Але не можна не звернути уваги на те, що на сьогодні концепція нефінансової звітності є складною для сприйняття багатьма компаніями. її підготовка передбачає витрату ресурсів, зокрема трудових, що не може дозволити собі малий і середній бізнес. Може викликати сумнів й моральна "чистота" звітування, оскільки деякі компанії здійснюють таким чином свої промо-акції як вид рекламної активності.

Зрозуміло, що хоча кількість соціально-відповідальних компаній зростає, залишається велика кількість підприємств, які не прагнуть до реалізації соціальних обов'язків. Якщо в результаті діяльності таких компаній з'являються очевидні негативні ефекти - завдаються збитки екології, безпеці або здоров'ю споживачів, порушуються права персоналу, то на ретроспективному рівні моральна відповідальність здійснюється через засудження з боку громадськості.

В останню третину XX ст. у публічному просторі почали формуватися громадські рухи за охорону навколишнього середовища та конс'юмеристські рухи за розширення прав та впливів громадян-споживачів. На тлі глобалізаційних змін наприкінці 1990-х років активізувалися антиглобалістські рухи - громадські об'єднання, сформованих проти певних негативних аспектів глобалізації заради вирішення політико-економічних проблем. Хоча склад антиглобалістських рухів сьогодні є неоднорідним ("зелені", пацифісти, феміністи, націоналісти, ізоляціоністи, правозахисники та інші), що викликає внутрішні спори та конфлікти, тим не менш, його учасники мають спільні цілі.

Незважаючи на різну ідеологію, специфічні соціальні завдання, ці рухи об'єднали свої зусилля для вирішення конкретних проблем (наприклад, впровадження податків на фінансові операції задля спрямування їх для боротьби з бідністю, тиск на фармацевтичні компанії, що отримують надприбутки в країнах "третього світу") та мають спільні норми та цінності. Антиглобалістські організації обстоюють інтереси різних шарів населення, висувають вимоги національним урядам та міжнародним організаціям уразі виникнення соціальної несправедливості в різних сферах життя. їхньою метою є створення іншої глобальної культури, де транснаціональні організації та міжнародна корпоративна еліта, які відіграють найважливіші економічні та політичні ролі, були б підзвітні світовій спільноті.

Об'єднанню зусиль громадських організацій для виробки альтернативних соціально-економічних проектів слугує практика соціальних форумів. Так, головними принципами проведення Всесвітнього соціального форуму, який є альтернативою Всесвітньому економічному форуму, та низки локальних та національних соціальних форумів є відкритість, демократичність, дискусійність.

Таким чином, громадськість постає виразником загально значимих цінностей та може бути такою силою, що здатна впливати на формування моральнісної поведінки колективних суб'єктів та процедури управління в корпораціях. Морально мотивований тиск громадськості призводить до покарання "безвідповідальних" компаній, що виявляється у примусі до відновлювальних робіт та виплат компенсацій (у разі нанесення збитків). Як зазначають дослідники механізмів соціальної відповідальності75, стосовно до корпорацій прості судові попередження не будуть ефективними, якщо вони не постануть надбанням гласності. Навіть штрафи недостатньо можуть впливати на компанію, оскільки вони перекладаються як додаткові витрати до ціни товару чи послуг, які потім сплачує споживач.

Як засвідчує практика, дієвими є бойкоти товарів ТНК, що публічно проголошуються неурядовими громадськими організаціями та підтримуються громадськістю різних країн. Ще одним із дієвих способів покарання компаній є примус корпорації до організації публічного оголошення про свою аморальну поведінку, принесення публічного вибачення за свою діяльність, що дійсно здатне привести до змін у стратегіях та структурах ТНК.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші