Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Казначейська система
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Забезпечувальна складова автоматизованої інформаційної системи

Для реалізації функціональної частини автоматизованої інформаційної системи потрібні відповідні ресурси, які створюються забезпечувальною частиною. У складі забезпечувальної частини АІС виділяють окремі забезпечувальні підсистеми, кожна з яких об'єднує певний вид ресурсів, а також умови їх організації. Ці підсистеми охоплюють типовий набір ресурсів, необхідних для функціонування АІС, тому їх перелік є практично однаковим для різних АІС

До складу забезпечувальної частини АІС казначейства належать такі підсистеми: інформаційна, технічна, програмна, математична, правова, лінгвістична, ергономічна, технологічна, організаційно-методична.

Інформаційне забезпечення

Інформаційне забезпечення - це сукупність методів і засобів створення єдиного інформаційного фонду, систематизація та уніфікація показників і документів, розробка засобів формалізованого опису даних. Інформаційне забезпечення є найважливішим елементом автоматизованої інформаційної системи, що наповнює управлінські задачі конкретним змістом. Від якості розробленого інформаційного забезпечення значною мірою залежить достовірність і ефективність прийнятих управлінських рішень.

Для функціональних підсистем АІС інформаційне забезпечення є сукупністю інформаційних ресурсів, а також засобів їх опрацювання, зокрема, структуризації і систематизації інформації про об'єкт управління, що включає:

  • - єдину систему класифікації та кодування техніко-економічних показників діяльності суб'єкта управління;
  • - уніфіковані системи документації та раціоналізації документообігу;
  • - методичні й інструктивні матеріали для ведення документів;
  • - масиви інформації, що використовуються для розв'язання функціональних задач управління.

Систему класифікації та кодування інформації утворює сукупність класифікаторів - документів, що містять опис класифікаційних угрупувань, кодових позначень і найменувань об'єктів. На основі системи класифікації та кодування розробляються кодові позначення об'єкта, які використовуються для автоматизованого впорядкування та пошуку об'єкта, а також для розрахунку значень показників у розрізі заданої ознаки. Наприклад, операції з опрацювання даних, пов'язаних з рухом бюджетних коштів класифікуються за різними ознаками: вид податку і характеристика платежу, призначення платежу й реквізити платника, територіальні й відомчі ознаки тощо. Таким чином, кодування забезпечує унікальну ідентифікацію об'єктів, яка в сукупності з прийнятою схемою класифікації визначає суть об'єкта.

Уніфікована системи документації містить уніфіковані типові (стандартні) форми документів (формуляри-зразки), рекомендовані для використання в АІС за функціями управління конкретних об'єктів.

До складу методичних та інструктивних матеріалів для ведення документів входять інструкції щодо: заповнення документів даними і контролю їх вірогідності; використання кодових позначень; підготовки документів до введення в ЕОМ; приймання і реєстрація документів; коректування інформації в документах; архівування, збереження і знищення документів.

Розробка та структурна побудова інформаційного забезпечення значною мірою залежить від задач, що розв'язуються, складу функцій управління, засобів перетворення інформації, форм подання даних тощо. У процесі розробки інформаційного забезпечення слід визначити: склад інформації, необхідної для розв'язання комплексу задач; структуру інформації та правила формування показників і документів; характеристики інформації (корисність, своєчасність, вірогідність тощо); способи перетворення інформації.

Основою інформаційного забезпечення є інформаційна база (ІБ) - сукупність упорядкованої інформації, що використовується при функціонуванні автоматизованої інформаційної системи. За складом і змістом вона має відповідати вимогам тих задач, які розв'язуються на її основі.

За сферою функціонування виділяють позамашинну і внутрімашинну інформаційну базу.

До позамашинної належить та частина інформаційної бази (повідомлення, сигнали, документи), яка сприймається людиною без застосування засобів обчислювальної техніки. Основним носієм інформації у позамашинному середовищі є документи, які поділяються на вхідні (первинні) та вихідні (похідні).

Вхідні документи містять первинну необроблену інформацію, і поділяються на:

  • - нормативно-довідкові, що містять регламентуючі норми та нормативи, характеристики об'єктів, які тривалий час використовуються в розрахунках без змін - довідники, класифікатори, договори тощо. На основі цих документів здійснюється первинне завантаження файлів нормативно-довідкової інформації (НДІ), які утворюють нормативно-довідковий фонд АІС;
  • - оперативні документи містять інформацію, що відображає поточний стан об'єкта управління - платіжні документи, підтверджуючі документи (накладні, акти виконаних робіт) тощо. Інформація цих документів служить для введення оперативних даних в ЕОМ.

Вихідні документи формуються на основі інформації оперативних файлів і файлів нормативно-довідкової інформації та містять інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень на різних рівнях управління об'єктом. В органах казначейства вихідні документи передаються по електронній пошті у формі повідомлень стандартного формату й роздруковуються у місці приймання повідомлень. Вони мають відповідати своєму призначенню, відповідному формату, періодичності складання, певній послідовності розташування реквізитів.

До внутрімашинної належить та частина інформаційної бази, яка фіксується на машинних носіях. Основним її завданням є адекватне відображення об'єкта управління в пам'яті ЕОМ і забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Сукупність взаємопов'язаних масивів інформації у внутрімашинній інформаційній базі складає інформаційний фонд (ІФ) АІС Він відображає стан об'єкта управління і є машинною пам'яттю системи. Створюється інформаційний фонд з метою інформаційно-довідкового обслуговування управлінського персоналу, яке реалізується у формі обробки запитів.

Склад і структура інформаційного фонду залежать від інформаційних характеристик і складу функціональних задач, а також можливостей системи управління базами даних і персональних ЕОМ, які застосовуються. Єдиний інформаційний фонд АІС складається із сукупності взаємопов'язаних файлів:

  • - перша частина яких створюється на основі інформації вхідних документів з позамашинної інформаційної бази;
  • - друга формується у процесі розв'язування задач управління у внутрімашинній інформаційній базі;
  • - третя передається по каналах зв'язку із зовнішніх АІС

Найефективнішою вважається організація інформаційного фонду на основі взаємопов'язаних файлів у вигляді бази даних (БД) - інтегрованої сукупності даних, на основі яких розв'язуються задачі управління. Автоматизоване формування інформації дозволяє оперативно її поновлювати і виключає можливість дублювання даних. В основу організації баз даних АІС має бути покладено принцип єдності, що передбачає зберігання у базі даних інформації, накопиченої всіма службами, і забезпечує доступ до всієї інформації різних користувачів.

Спільна база даних дозволяє здійснювати обмін інформацією між різними користувачами, оперативно реагувати на зміну даних про об'єкт управління. Інформація у базі даних має бути впорядкована за рівнями управління у вигляді сценарію, в якому містяться дані про орган управління, об'єкт управління, мету та завдання його діяльності, наявні ресурси.

Організація баз даних багато в чому визначає рівень розвитку АІС і безпосередньо впливає на рівень інформаційної оснащеності АРМів управлінських працівників. В АРМах управлінських працівників різних рівнів база даних ведеться ними самими відповідно до заданого сценарію. Операції з обробки даних виконуються на АРМах засобами персональних ЕОМ. Підготовка й прийняття управлінських рішень, аналіз поточної та перспективної ситуацій здійснюються через спільну ЕОМ.

Для формування і ведення бази даних використовують потужну систему управління базами даних (СУБД), що надає засоби для обробки інформації (пошук, сортування даних тощо). Вона є універсальним прикладним програмним засобом, призначеним для організації та ведення взаємопов'язаних даних, забезпечення доступу до них й інтеграцію даних, підтримання цілісності та співставимості даних, їх захисту від збоїв і несанкціонованого доступу.

Застосування СУБД дає змогу забезпечити базу даних необхідними властивостями, модифікувати дані, не порушуючи їх цілісність. Через те, що всі програми з обробки інформації звертаються до баз даних через стандартний програмний інтерфейс (систему уніфікованих зв'язків і сигналів, за допомогою яких пристрої обчислювальної системи з'єднуються один з одним) СУБД, програми, складені різними програмістами у різний час, є сумісними. СУБД, через закладені в неї режими функціонування об'єкта, дозволяє користувачеві при виникненні проблемної ситуації у процесі прийняття управлінських рішень оперативно звернутися до бази даних АРМів різних рівнів, а також до централізованої бази даних.

Технічне забезпечення

Технічне забезпечення - сукупність технічних засобів, що забезпечують функціонування автоматизованої інформаційної системи, і містить пристрої, за допомогою яких виконуються типові операції опрацювання даних, а також відповідну документацію1 з налагодження, встановлення, монтажу та контролю цих технічних засобів. При цьому, опрацювання даних може здійснюватися як поза ЕОМ (периферійні технічні засоби збору, реєстрації, первинного опрацювання інформації, оргтехніка різного призначення, засоби телекомунікації і зв'язку), так і на ЕОМ різних класів.

Технічне забезпечення є одним із найважливіших компонентів забезпечувальної частини, які створюють ресурси АІС. Від прогресивності застосовуваних технічних засобів значною мірою залежить рівень автоматизації функцій управління.

Технічні засоби можна поділити на п'ять груп:

  • 1. Засоби збору та реєстрації інформації: пристрої підготовки даних, засоби збору інформації. Ці засоби призначені для приведення інформації у зручний для дистанційної передачі і подальшої обробки вигляд.
  • 2. Засоби передачі інформації. Ця група засобів призначена для передачі інформації у просторі. Для передачі інформації можуть використовуватись:
    • а) апарати і пристрої передачі: телефакс, телекс; мережні адаптери, тобто технічні пристрої, що виконують функції сполучення ЕОМ з одним каналом зв'язку; мультиплексори (багатоканальні адаптери) - пристрої сполучення ЕОМ з кількома каналами зв'язку; модеми;
    • б) канали зв'язку - вузли зв'язку, що включають потужні ЕОМ, налаштовані на передачу й управління інформацією (а не на її обробку) та програмне забезпечення. Виділяють три види каналів зв'язку: наземні; високочастотні - забезпечуються наземними ретрансляційними зв'язками; супутникові - при передачі на далекі відстані.
  • 3. Засоби зберігання інформації: зовнішні запам'ятовуючі пристрої персональних комп'ютерів, картотеки. Призначені для передачі інформації у часі. До них відносять:
    • - машинна пам'ять, яка використовується для тривалого збереження інформації;
    • - магнітні носії;
    • - оптичні CD-диски;
    • - USB flash носії;
    • - дискети.
  • 4. Засоби обробки інформації (засоби обчислювальної техніки з відповідним програмним забезпеченням) складають основу комплексу технічних засобів. Вони призначені для перетворення вихідних даних у результативну інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень. Головні характеристики даної групи - швидкодія й обсяг пам'яті. Виділяють: універсальні - для багатьох користувачів і персональні; спеціалізовані - сервери та робочі станції.

Засоби обробки інформації призначені для багатьох користувачів - це потужні електронно-обчислювальні машини, обладнані кількома терміналами, які функціонують у режимі реального часу.

Персональні засоби обробки інформації - це електронно-обчислювальні машини, що задовольняють вимогам доступності й універсальності.

Робочі станції - спеціалізуються на виконанні одного виду роботи.

Сервери - це комп'ютери, виділені для обробки запитів від усіх станцій мережі, надають доступ цим станціям до системних ресурсів та розподіляють ці ресурси.

5. Засоби видачі інформації: принтери, монітори - призначені для перетворення інформації у вигляд, зручний для сприйняття користувачем2.

Технічне забезпечення визначає вимоги до характеристик персональних комп'ютерів, мережного обладнання, пропускної здатності каналів зв'язку, а також спричиняє вплив на розподіл навантаження у вузлах мережі, в яких ресурси закріплюються за кінцевим користувачем.

У процесі касового виконання бюджетів органи казначейства використовують різноманітні організаційні форми застосування технічних засобів. На нижньому рівні управління для автоматизації основних функцій казначеїв використовуються автоматизовані робочі місця (АРМ).

Технічною базою АРМ в органах казначейства є персональні комп'ютери з необхідним набором периферійних засобів, що відповідають певним параметрам і технічним вимогам для розв'язання функціональних фінансових задач.

Персональні комп'ютери встановлюються в місцях виникнення й використання інформації. Вони забезпечують широкий спектр функціональних можливостей. При виборі технічного забезпечення АІС необхідно прагнути якомога повнішої відповідності функціональних можливостей персонального комп'ютера задачам, для розв'язання яких він буде використовуватися.

Сучасні персональні комп'ютери не тільки обробляють інформацію (введення даних, їх обробка та виведення інформаційних продуктів у формі, придатній для сприйняття користувачем), але й здатні працювати зі звуком, відтворювати відеосигнали, працювати в комп'ютерних мережах. Для задоволення потреб управлінської діяльності вони дедалі більше перетворюються із систем автоматичного опрацювання вхідної інформації у засоби накопичення досвіду управлінських працівників, аналізу, оцінки й прийняття оптимальних рішень.

Технічні характеристики персональних комп'ютерів різних моделей визначаються низкою параметрів: потужністю (швидкодією) центрального процесора, кількістю периферійних пристроїв, які можна одночасно під'єднати до комп'ютера, місткістю оперативного запам'ятовуючого пристрою, швидкістю і надійністю вінчестера тощо. Крім того, потужність і характеристики персонального комп'ютера визначаються вимогами щодо забезпечення функціонування програмних засобів, встановлених на ньому.

Основу технічного забезпечення складає комплекс технічних засобів - сукупність взаємопов'язаних єдиним управлінням та автономних технічних засобів збору, реєстрації, накопичення, передачі, обробки, виведення й представлення інформації.

Комплекс технічних засобів, що використовується у системі казначейства для автоматизації процесу обслуговування бюджетів, складається з окремих компонентів, кожний з яких призначається для забезпечення функціонування відповідної автоматизованої системи:

- КТЗ - АС "Є-Казна" - обслуговування державного і місцевих бюджетів за

доходами та видатками; - КТЗ - АС "Казна-Видатки-Центр" - планування видатків державного бюджету на центральному рівні; - КТЗ - АС "Казна-Доступ" - призначений для віддаленого доступу працівників головних управлінь та управлінь казначейства до АС "Казна"; - КТЗ - АС "Казна-ЗКор" - для взаємодії із зовнішніми користувачами (органами державної влади й управління, розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів);

  • - КТЗ - АС "Казна-ЗКор-Доступ" - забезпечення доступу зовнішніх користувачів до АС "Казна";
  • - КТЗ - АС "Казна-Web" - Web-представництва й організації доступу до мережі Internet;
  • - КТЗ - обмеження доступу - це FW і VPN-сервери, призначені для захисту від несанкціонованого доступу і створення віртуальної приватної мережі для управлінь казначейства, що використовують як віддалений доступ комунікації загального користування;
  • - КТЗ - адміністрування й управління АС "Є-Казна" - робочі місця адміністраторів і технологів, які мають доступ до всіх без винятку ресурсів інформаційних систем;
  • - КТЗ - локальних обчислювальних мереж УДКСУ/ГУДКСУ/ДКСУ центрального апарату Казначейства - це структуровані кабельні мережі, побудовані на UTP за топологією "зірка", оснащених концентраторами і комутаторами;
  • - КТЗ - корпоративної мережі Державної казначейської служби України - призначений для об'єднання регіональних мереж в єдину корпоративну мережу Казначейства.

Кожний окремий комплекс технічних засобів складається з набору вузлів, що в сукупності мають забезпечити виконання завдань, покладених на цей комплекс.

Програмне забезпечення

Програмне забезпечення - це сукупність програм для ефективної організації обчислювального процесу в автоматизованих інформаційних системах управління. Можливості розвитку автоматизованої інформаційної системи у казначейській системі пов'язані з використанням програмних продуктів, орієнтованих на організацію функціонування об'єктів, розв'язання основних економічних задач і прийняття управлінських рішень.

До програмного забезпечення автоматизованої інформаційної системи в органах казначейства ставляться такі вимоги:

  • - необхідність обробки великих обсягів інформації в обмежені строки;
  • - організація взаємодії користувачів з інформаційними ресурсами в інтерактивному режимі для забезпечення можливості аналізу, прогнозування та контролю;
  • - наявність режимів багатоваріантного доступу великої кількості користувачів до корпоративних даних;
  • - можливість одночасного доступу до даних користувачів для спільної обробки інформації;
  • - розширення та нарощування технології за рахунок її доповнення новими робочими місцями, новими серверами тощо; - забезпечення надійного захисту фінансової інформації від несанкціонованого доступу, комп'ютерних вірусів тощо. Ці вимоги спрямовані на використання системного прикладного забезпечення та відповідних прикладних програмних продуктів для вирішення функціональних фінансових задач.

Таким чином, залежно від функцій, які виконуються програмним забезпеченням, його можна поділити на базове (загальносистемне) та прикладне (спеціальне).

Системне програмне забезпечення - це сукупність програм, які управляють процесом обробки інформації в обчислювальних системах і забезпечують робоче середовище для функціонування прикладних програм. Базові програмні засоби служать для автоматизації взаємодії людини і комп'ютера, організації типових процедур опрацювання даних, контролю і діагностики функціонування технічних засобів системи опрацювання даних. До їх складу входять: операційні системи, сервісні програми (оболонки, утиліти, антивірусні засоби), транслятори мов програмування, програми технічного обслуговування.

Системне програмне забезпечення відіграє важливу роль в організації автоматизованої інформаційної системи органів казначейства, організації автоматизованого робочого місця, локальної та корпоративної обчислювальної мережі.

Прикладне програмне забезпечення являє собою сукупність програмних продуктів, призначених для розв'язання конкретних задач користувача й організації обчислювального процесу інформаційної системи загалом. Вони можуть бути розроблені як універсальні засоби (текстові редактори, електронні таблиці, системи управління базами даних) і як спеціалізовані, тобто такі, що реалізують функціональні підсистеми (бізнес-процеси) об'єктів різної природи (економічні, інженерні, технічні тощо).

У склад прикладного програмного забезпечення казначейства входять три основних програмних комплекси:

  • 1) облік доходів бюджетів та позабюджетних фондів;
  • 2) облік видатків бюджетів та фінансування розпорядників бюджетних коштів;
  • 3) автоматизована система обліку і звітності державного та місцевих бюджетів. Ієрархічність побудови казначейської системи визначає організацію взаємодії інформаційних і прикладних програмних продуктів від управлінь до головних управлінь та центрального апарату Казначейства. Прикладні програмні продукти сформовані у програмні комплекси, які мають модульну структуру відповідно до функціональних задач, що вирішуються на рівні автоматизованих робочих місць у відповідних структурних підрозділах. Програмний комплекс забезпечує сумісність розв'язуваних бюджетних задач, інформаційну підтримку апарату управління та співставність інформації у банківській, податковій, бюджетній і казначейській системах.

Зважаючи на важливість і роль цієї складової інформаційної системи в успішному функціонуванні казначейської системи Казначейство України спільно з Національним банком проводить послідовну та цілеспрямовану політику централізованої розробки, поширення та супроводження прикладного програмного забезпечення для територіальних органів казначейства. У недалекому майбутньому очікується також удосконалення програмного забезпечення, призначеного для інформаційних систем різних рівнів. Це пов'язано з підвищенням рівня інтелектуальності програмних засобів управління.

Інші види забезпечення

Правове забезпечення - сукупність правових норм і нормативів, що регламентують створення та функціонування автоматизованої інформаційної системи. Правове забезпечення розробки інформаційної системи містить нормативну документацію договірних взаємовідносин між замовником і розроблювачем інформаційної системи, їх правове регулювання. Ця документація визначає: умови надання юридичної сили документам, оформленим із застосуванням обчислювальної техніки; права, обов'язки і відповідальність персоналу, у тому числі за своєчасність і точність опрацювання інформації; правила користування інформацією і порядок вирішення суперечок щодо її достовірності.

Організаційно-методичне забезпечення - це набір прийомів, правил, документів, інструкцій і положень, які забезпечують створення автоматизованої інформаційної системи та взаємодію її складових у процесі функціонування всієї системи.

Виділення організаційних компонентів у самостійну підсистему забезпечення зумовлено особливою значущістю людського чинника в успішному функціонуванні інформаційних систем. Без творчої та інтуїтивної діяльності персоналу не може успішно працювати жодна система управління. Тому діяльність щодо створення АІС починається з упорядкування та вдосконалення організаційної структури об'єкта.

Під організаційними компонентами інформаційної системи мають на увазі сукупність методів і засобів, що дозволяють удосконалити організаційну структуру об'єкта і управлінські функції, які виконуються структурними підрозділами, а також оформити результати діяльності.

Організаційно-методичне забезпечення АІС казначейства включає розробку:

  • - методичної документації, що регламентує функціонування і використання технічного, програмного, інформаційного забезпечення для прийняття управлінських рішень;
  • - посадових інструкцій, які визначають службові обов'язки, права та відповідальність персоналу за обробку інформації в АІС, а також правил користування інформацією;
  • - документації, що регламентує порядок обміну інформацією в АІС, а також із зовнішніми інформаційними системами; - графіків введення та обробки даних.

Основу технологічного забезпечення складають різноманітні інформаційні технології, які реалізуються в мережі взаємопов'язаних і взаємодіючих АРМів. У сучасних АІС використовуються інформаційні технології, що реалізуються за допомогою комп'ютерів і програмних засобів: текстові, графічні та табличні процесори, електронна пошта, системи управління базою даних (СУБД), гіпертекстові технології, технології мультимедіа, експертна система, система підтримки прийняття рішень (СППР).

При виборі інформаційних технологій потрібно враховувати низку чинників, а саме: необхідні ресурси пам'яті та інших пристроїв, простоту експлуатації, можливості підключення до мережі, ступінь забезпечення інформаційної та комп'ютерної безпеки, стикування з програмних забезпеченням, що експлуатується.

Лінгвістичне забезпечення - це сукупність мовних засобів для формалізації природної мови, опису інформації та інших елементів інформаційної системи. Мовні засоби використовуються на різних стадіях створення та експлуатації систем обробки даних для підвищення ефективності розробки й забезпечення спілкування людини і ЕОМ.

Ергономічне забезпечення - набір (сукупність, система) взаємопов'язаних вимог, спрямованих на узгодження психологічних, антропометричних, фізіологічних особливостей і можливостей людини, з одного боку, і технічних характеристик засобів автоматизації, параметрів робочого середовища на робочому місці (освітлюваність, опромінюваність, шум тощо) з іншого.

Математичне забезпечення - сукупність застосовуваних економіко-математичних методів, моделей та алгоритмів обробки інформації в автоматизованій інформаційній системі.

Через наявність та використання взаємопов'язаних підсистем забезпечувальна частина не тільки здійснює підтримку роботи функціональної частини автоматизованої інформаційної системи, але й об'єднує всі функціональні підсистеми в єдину багатофункціональну АІС.

Разом з тим, слід пам'ятати, що характеристики забезпечувальних підсистем достатньо відносні, оскільки відбувається зміна поколінь комп'ютерної техніки, швидкими темпами йде розвиток системного та прикладного програмного забезпечення. У результаті змінюється назва, зміст і функції інформаційної системи.

Взаємодія функціональної та забезпечувальної складових автоматизованої інформаційної системи

Обидві складові автоматизованої інформаційної системи у тісній взаємодії забезпечують її ефективне функціонування. За допомогою відповідних ресурсів забезпечувальної частини реалізуються задачі функціональної складової. Для розв'язання конкретної функціональної задачі потрібно, використовуючи всі складові забезпечувальної системи, здійснити низку послідовних дій над інформацією, яка знаходиться у базі даних, і операцій з введення та виведення інформації.

Оскільки діяльність щодо виконання бюджетів пов'язана з формуванням та обробкою інформації, носіями якої є відповідні документи, то частина роботи, яку повинен виконати на певному етапі конкретний працівник, являє собою певне завдання щодо обробки документа або виконання операції. Всі завдання щодо обробки документів, що виконуються користувачами, у системі оформляються у вигляді операцій, а кожна дія, що відбувається в процесі виконання завдання, оформляється як крок операції. Прикладом організації операції може служити процес введення та обробки платіжного документа у внутрішній платіжній системі казначейства.

Дія з документом (введення в систему, обробка, контроль тощо) здійснюється, як правило, різними користувачами у певній послідовності та згідно з їхніми повноваженнями. Таким чином, утворюється технологічний ланцюг по обробці платіжного документа, тобто документ, введений у систему, проходить певний маршрут обробки (рис. 17.4).

Схема опрацювання даних в автоматизованій інформаційній системі

Рис. 17.4. Схема опрацювання даних в автоматизованій інформаційній системі

Автоматизація процесу обробки документів та виконання операцій, пов'язаних з касовим виконанням бюджетів, здійснюється у такій послідовності:

  • - введення інформації, контроль уведення та компонування інформації;
  • - передача інформації в місця її збереження й опрацювання;
  • - збір, реєстрація та введення інформації в базу даних;
  • - опрацювання інформації (накопичення, сортування, коригування, вибірка, арифметичне та логічне опрацювання) для вирішення функціональних задач системи (підсистеми) управління об'єктом;
  • - виведення інформації на екран та видача на паперових носіях;
  • - організація (адміністрування) обчислювального процесу (планування, облік, контроль, аналіз процесу опрацювання даних).

Отже, через виконання послідовних дій з опрацювання даних за допомогою забезпечувальної складової системи розв'язуються функціональні задачі об'єкта управління. Таким чином, забезпечується інформаційне обслуговування фахівців різних рівнів управління, приймаються виважені управлінські рішення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші