Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Основи фінансового менеджменту
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Цінові наслідки від податкових змін

Апарат еластичності можна застосувати до аналізу цінових наслідків від податкових змін. Зазвичай зміни податків спричиняють зміни попиту, оскільки виробник, намагаючись зберегти прибуток, підвищує ціну товару. Якщо попит еластичний (тобто швидко підвищити ціну не можна через загрозу спаду виручки), основне навантаження від підвищення податку припадає на виробника.

Якщо податок зменшується, підприємцю за умови високої еластичності попиту вигідніше знижувати ціну, бо це породжує збільшення попиту і виручка зростає. Коли попит нееластичний, тобто зростання ціни не спричиняє різкої зміни попиту, є три варіанти поведінки підприємця за зменшення податкового тиску:

  • 1) зменшити ціни. За вдалої реклами та стимулювання попиту це може спричинити збільшення виручки;
  • 2) не змінювати ціни. Це найприйнятніше, оскільки зменшення податку спричиняє зростання частки виручки від реалізації, яка лишається у виробника;
  • 3) підвищити ціни. За раціональної поведінки виробника на ринку та ретельного аналізу це може забезпечити зростання виручки.

Вивчення попиту допомагає спрогнозувати верхню межу ціни на товар. Однак для визначення прийнятного рівня ціни товару необхідно оцінити його корисність для споживача.

Оцінювання споживчих властивостей товару

Основне обмеження вибору споживача - його дохід, адже споживач прагне максимізувати корисність за обмеженого доходу. Маркетингові дослідження встановили, що для покупців існують верхня та нижня межі, за яких їхнє сприйняття якості товару прямо залежить від ціни. Ціна, нижча від нижньої межі, видається їм заниженою, а вища за верхню межу - завищеною.

На практиці співвідношення корисності та ціни вираховують за допомогою параметричних методів ціноутворення.

Метод питомої ціни полягає у визначенні ціни на підставі обчислення вартості одиниці основного параметра якості (потужність, місткість, продуктивність, тощо):

де Цб - ціна базової продукції, Цн - ціна нової продукції, Пн та Пб - відповідно значення основних параметрів нового та базового виробів.

Вальний метод ґрунтується на експертних оцінках сукупності параметрів якості виробів для споживачів. Для розрахунку використовують формулу:

де Б6 та Бн - сума балів базової і нової продукції відповідно, Цб/Бб - середня оцінка одного балу.

Приклад

Треба з'ясувати орієнтовні ціни на нові товари А, В, С, якщо відомо, що середня ринкова ціна аналогічних товарів становить 40 000 грн.

Схема визначення цін на основі бального методу передбачає такі етапи:

  • 1) розподіл експертами 100 балів між параметрами заданих виробів;
  • 2) визначення суми балів з урахуванням вагомості параметрів за кожним товаром;
  • 3) визначення середньої суми балів для товарів, що розглядають;
  • 4) визначення середньої ринкової ціни одного балу;
  • 5) визначення цін товарів А, В, С.

Результати обчислень бальних оцінок наведено у табл. 4.26.

Таблиця 4.26. Розрахунок бальних оцінок на товари А, В, С

Параметр виробів

Виріб

Коефіцієнт вагомості

А

В

С

міцність

30

7,5

30

7,5

40

10,0

0,25

Надійність

25

10,0

40

16,0

35

14,0

0,40

Простота у використанні

30

4,5

30

4,5

40

6,0

0,15

Легкість Обслуговування

50

10,0

25

5,0

25

5,0

0,2

Підсумок

32,0

33,0

35,0

1,0

Середня оцінка балу дорівнює:

Середня ринкова ціна одного бала дорівнює:

Тоді ціни виробів становитимуть:

  • - для виробу А: 1201,2 o 32 = 38 438,4 грн;
  • - для виробу В: 1201,2 o 33 = 39 639,6 грн;
  • - для виробу С: 1201,2 х 35 = 42 042,0 грн.

Метод, що ґрунтується на регресивному аналізі, полягає у визначенні формул залежності цін від змін параметрів якості.

За допомогою параметричних методів можна не лише визначати рівень ціни на нову продукцію, а й оцінювати конкурентоспроможність виробів.

Приклад

Слід визначити собівартість та оптові ціни на тракторні двигуни різноманітних марок з вихідними даними за табл. 4.27.

Таблиця 4.27. Параметри двигунів

Параметр

Марка двигуна

Д-16

Д-20

Д-30

Д-40

Д-108

Потужність, к. с.

16

18

30

40

108

Конструктивна вага, т

0,2

0,21

0,3

0,35

1,2

Рентабельність відносно собівартості становить 15%.

Для визначення собівартості двигунів окремих марок залежно від їхніх параметрів використовують формулу:

де 5 - собівартість двигуна, тис. грн; Х - потужність двигуна, к. с; Х2 - конструктивна вага, т.

  • 1. Визначають собівартість двигунів:
  • 52 = 0,06 + 0,009 o 16 + 0,04/0,2 "0,404 (тис. грн); в2 = 0,06 + 0,009 o 18 + 0,04/0,21 = 0,412 (тис. грн);
  • 53 = 0,06 + 0,009 * 20 + 0,04/0,3 - 0,460 (тис. грн);
  • 54 = 0,06 + 0,009 o 40 + 0,04/0,35 - 0,534 (тис. грн); в5 = 0,06 + 0,009 o 108 + 0,04/1,2 = 1,065 (тис. грн).
  • 2. Розраховують оптові ціни:

Ц1 = S1(1 + РЕ) - 0,404(1 + 0,15) = 0,465 (тис. грн);

Ц2 =0,412(1 + 0,15) "0,474 (тис. грн);

Ц3 = 0,460(1 + 0,15) - 0,529 (тис. грн);

Ц4 = 0,534(1 + 0,15) - 0,614 тис. (грн);

Ц6 = 1,065(1 + 0,15) =- 1,225 тис. (грн).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші