Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Закономірності та принципи навчання. Зміст освіти в національній школі

Поняття про принципи навчання

Принципи навчання — загальні нормативні положення, якими слід керуватися для забезпечення його ефективності. Вони стосуються викладання різних навчальних предметів на всіх ступенях і служать нормою для регулювання процесу навчання: відбору змісту, визначення обсягу і логіки викладання навчального матеріалу, вибору методів, засобів і форм організації навчання. Загальні принципи навчання конкретизуються у вимогах більш детального характеру, які називаються правилами навчання. Дидактичні правила — призначені для окремих випадків вказівки щодо реалізації принципів навчання. Правило випливає з принципу, конкретизує його, визначає характер окремих прийомів діяльності вчителя і учнів.

Яке ж походження принципів навчання? Ким і коли вони встановлені? Чим пояснюється необхідність їх дотримання?

Від самого початку принципи виводились з практики навчання і являли собою інтуїтивно знайдені норми, дотримання яких забезпечувало результативність навчання. Емпірично було встановлено, зокрема, що використання ілюстрацій, картин, таблиць, реальних об'єктів сприяє швидкому і свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу, стимулює їх пізнавальну активність. На цій підставі було сформульовано принцип наочності навчання.

Пізніше досягнення психології у вивченні закономірностей пізнавального розвитку особистості дали можливість пояснити, науково обґрунтувати емпірично встановлені принципи навчання, а також сформулювати ряд нових нормативно-дидактичних положень. Виявлені, зокрема, такі закономірності пізнавального розвитку, які необхідно враховувати під час навчання:

  • • Розвиток пізнавальних процесів і засвоєння знань відбувається лише в процесі активної пізнавальної та практичної діяльності особистості. Пізнавальні процеси виявляються і одночасно формуються в діяльності учнів (С. Л. Рубінштейн).
  • • Вищі психічні функції (абстрактно-логічне мислення, довільна пам'ять, воля, мовлення та ін.) виникають спочатку як форма взаємодії, співробітництва з іншими людьми і лише згодом стають внутрішніми індивідуальними функціями самої особистості. Розвиток індивіда залежить від розвитку інших індивідів, з якими він спілкується (Л. С. Виготський).
  • • Пізнавальний розвиток, формування нових понять і пізнавальних операцій відбуваються внаслідок диференціації вже сформованих в особистості когнітивних схем та способів діяльності. Більш розвинуті, складні, диференційовані та ієрархічно впорядковані пізнавальні структури, які забезпечують глибоке, широке, багатоаспектне відображення дійсності, розвиваються з простіших, дифузних, загальних пізнавальних структур шляхом їх поступової диференціації. Пізнавальний розвиток ніколи не починається з нуля. Це послідовний процес закономірної зміни стадій, кожна з яких ґрунтується на попередній і виступає основою для наступної (Ж. Піаже).
  • • За інших рівних умов ефективність розподіленого (розтягнутого в часі) вивчення матеріалу вища від ефективності концентрованого (за короткий проміжок часу) вивчення (закон Йоста).
  • • Відсоток збереження навчального матеріалу в пам'яті обернено пропорційний його обсягові (Г. Еббінгауз).
  • • Відкриття внутрішньої структури, закономірності в організації знань сприяє кращому їх осмисленню і запам'ятовуванню (Дж. Брунер).
  • • Здатність до перенесення загальних принципів та способів діяльності в нові ситуації формується в результаті розв'язування варіативних завдань.
  • • Пізнавальний розвиток відбувається, коли когнітивні схеми, знання особистості вступають у суперечність з її практичним і пізнавальним досвідом (Ж. Піаже).

Оскільки в основі принципів навчання лежать закономірності пізнавального розвитку, то знання останніх, на думку окремих дидактів, цілком достатнє для ефективної організації навчання, адже будь-який вчитель зможе самостійно вивести з них правила поведінки в конкретних педагогічних ситуаціях. Такої позиції дотримувався, зокрема, К. Д. Ушинський, який писав: "Ми не кажемо педагогам: дійте так або інакше, але ми кажемо їм: вивчайте закони тих психічних явищ, якими ви хочете керувати, і чиніть відповідно до цих законів і тих обставин, в яких ви хочете їх застосувати".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші