Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зростання нерівності доходів

Є значна нерівномірність у розподілі світового доходу не лише між країнами, а й між групами країн і регіонами світу. У табл. 11.4 подано дані про частки у загальному світовому доході країн із низьким, середнім і високим доходами на одну особу, а також про розподіл населення країн за цими групами. Відповідно до класифікації Світового банку низький дохід на одну особу в рік становить менше ніж 905 дол. США, середній — від 905 до 11115 дол., високий — понад 11115 дол.

Таблиця 11.4. Розподіл світового доходу між окремими групами країн, %

Група країн

Частка у світовому доході

Частка у чисельності населення світу

3 низьким рівнем доходу на одну особу

7

36

Із середнім рівнем доходу на одну особу

32

48

3 високим рівнем доходу на одну особу

61

16

Отже, нерівномірність у розподілі світового доходу досягла критичних розмірів: на країни з низьким і середнім доходами на одну особу, в яких проживає 84 % населення світу, припадало лише 39 % світового доходу.

Водночас зростає нерівність розподілу доходів між окремими країнами. Коефіцієнт Джині (загальновизнаний критерій нерівності розподілу доходів за шкалою від 0 (абсолютна рівність) до 1 (абсолютна нерівність)) у 2005 р. становив: у країнах, що розвиваються, — 0,60, у розвинутих країнах Західної Європи — 0,25 (Данія), 0,28 (Німеччина), у США — 0,45. Отже, в європейських країнах, де дотримуються повоєнних традицій "держави загального добробуту", показники нерівності доходів суттєво нижчі (у 2—1,5 разу), ніж у США. Нерівність трудових доходів у пострадянських країнах порівнянна з коефіцієнтами для країн, що розвиваються (Бразилія та ПАР — 0,61).

Для світової економіки загалом і окремих країн зокрема характерне збільшення різниці у доходах між багатими і бідними. Наприклад, між п'ятою частиною світового народонаселення, що живе відповідно у найбагатших і найбідніших країнах, у 1997 р. воно становило 74 :1, порівняно з 60:1 у 1990 р. (у 1820 р. це співвідношення було 3:1).

Нерівність у розподілі доходів характерна і для приватних компаній. До того ж є відмінності між зростанням нерівності у межах приватних підприємств окремих країн. У Західній Європі доходи топ-менеджерів (вищих управляючих) компаній перевищують рівень заробітної плати їх працівників майже у 30 разів, тоді як у США такий розрив становить 200—300 раз. Американські вчені з Інституту економічної політики оцінювали середню заробітну плату топ-менеджера великої компанії або управляючого великого хедж-фонду за 2006 р. в 11 млн дол. (з урахуванням основної заробітної плати, бонусів, опційних програм та інших виплат). Подібна тенденція характерна і для пострадянських країн. За різними оцінками, середня річна заробітна плата генерального директора великої російської компанії у 2006 р. була від 0,5 до 2,5 млн дол. США, а в деяких випадках — від 10 до 15 млн. Різниця у доходах вищого керівництва і звичайних службовців російських компаній становила 100—500 раз.

Пояснення причин зростання нерівності розподілу доходів у американському суспільстві різне. Прихильники концепцій кейнсіанського і посткейнсіанського напрямів економічної науки та постіндустріалізму вважають, що за зростання нерівності відповідають республіканські адміністрації США, які за останні 20 років знизили податкову ставку на багатих майже вдвічі. Лауреат Нобелівської премії з економіки (2001 р.) Дж. Стігліц піддав аргументованій критиці ідеї американських неоконсерватистів, згідно з якими скорочення податків на доходи багатих веде не до зменшення, а до збільшення надходжень у бюджет. Він спростував також твердження про пільги для власників великих статків як чинник підвищення інвестиційної активності та збільшення робочих місць, тобто зростання бюджетних надходжень і, як наслідок, — підвищення добробуту населення.

Висновки відомого американського вченого такі:

  • 1) твердження неоконсерваторів катастрофічно не виправдались з позиції фіскального здоров'я країни;
  • 2) протягом двох десятиліть (1973—1993 рр.) матеріальне становище нижчих дохідних груп населення США погіршилося;
  • 3) "в умовах протекціонізму для корпорацій вільноринкова риторика перетворилася на прикриття політичної програми, що включала допомогу нафтовим компаніям, нижчі податки на багатих і меншу підтримку бізнесу. Цих подвійних стандартів, як і раніше, дотримується багато істинних консерваторів"1. Звідси випливають вимоги підвищення мінімальної заробітної плати і збільшення ставки подоходного податку для багатих.

У понад 12 % американців рівень доходів (2005 р.) був нижчим за прожитковий мінімум. Це найбільш помітно серед представників різних расових і етнічних меншин — рівень доходів білих американців і вихідців з Англії у середньому значно вищий, ніж рівень доходів іспаномовних груп і афроамериканців. Звідси випливає нерівний доступ до здобуття вищої освіти й отримання послуг охорони здоров'я.

Причину посилення нерівності в доходах представники концепцій постіндустріалізму вбачають в успіхах меритократії, тобто суспільного устрою, в якому розшарування зумовлене рівнем здібностей, освіти. У постіндустріальному суспільстві застосування нових інформаційно-комунікативних технологій спричинює різке зростання продуктивності праці висококваліфікованих працівників та їх відособлення від працівників середньої кваліфікації. При цьому менш освічені працівники змушені переходити у ті сфери економіки, де заробітна плата не зростає або навіть знижується внаслідок пропозиції дешевої робочої сили з країн третього світу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші