Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Документознавство arrow Мова ділових паперів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ДВАДЦЯТЕ

Джерела української фразеології

Українська мова здавна славиться багатою фразеологією. Це усталені в мові вислови, прислів'я й приказки, різні жартівливі й анекдотичні вирази, крилаті слова тощо. У них відбита глибока мудрість народу, його вікова культура, боротьба проти неправди; виражено ставлення до праці, науки; засуджуються негативні риси людини. Наприклад: Під лежачий камінь вода не тече; Держи язик за зубами; У чужий черевик ноги не сунь; Брехня і приятеля робить ворогам; Гречана каша сама себе хвалить; Чесне діло роби сміло; Вірний приятель - то найбільший скарб; Сича та розум - краса людини; Людина свіптого розуму.

Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:

  • - вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди свого часу); альфа й омега (початок і кінець); сади Семірачіди (прекрасні місця); самозакоханий Нарцис (самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована земля (багатий край);
  • - крилаті вирази українських письменників: Хіба ревуть воли, як ясла повніа? (Панас Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Гяібов); Пам'ять серця (О. Корнійчук); Борітеся - поборете! (Т. Шевченко); Нам треба голосу Тараса (П. Тичина);
  • - переклади видатних людей: Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Народжений плазувати літати нездатний (М. Горький);
  • -переклади крилатих виразів російських письменників: Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться (М. Гоголь); Сидіння між двома стільцями (М. Салтиков-Щедрін); Промінь світла у темному царстві (М. Добролюбов); Герой нашого часу (М. Лєрмонтов):
  • - переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Бути чи не бути (В. Шекспір): Усі жанри прекрасні, крім нудного (В. Вольтер): Синій птах (М. Метерлінк); Машина часу (Г. Уеллс);
  • - біблійні й євангельські вислови: Берегти, як зіницю ока: Прощайте ворогам вашим; Маслинова гілка: Мафусаілів вік; Співати Лазаря; Книга за сімома печатями.

Прислів'я та приказки мають свої характерні риси: вони виражають мислення народу, формують його життєвий, соціально-історичний досвід. Характерні ознаки прислів'їв та приказок - їх ідейний зміст і висока художність, стислість вислову, метафоричність. Прислів'я та приказки багаті на протиставлення, епітети та інші засоби образного вислову. Не випадково І. Франко назвав прислів'я та приказки "скарбом нашої мови і народного досвіду".

Прислів'я та приказки найчастіше використовуються в розмовній мові, у творах художньої літератури, в публіцистиці. За своїм змістом вони охоплюють майже всі сторони життя:

  • - про користь праці та знання: Хочеш їсти калачі - не сиди на печі; По роботі пізнати майстра; Праця чоловіка годує, а лінь марнує; Учись змолоду - пригодиться на старість; Вік живи - вік учись;
  • - про дружбу: 3 добрим дружись, а лихих стережись;3 ким поведешся, від того й наберешся; Скажи мені, хто твій товариш, - тоді я скажу, хто ти;
  • - про відвагу, уміння: Де відвага, там і щастя; Не лише силою треба боротись, а й умінням;
  • - про боротьбу проти пережитків у свідомості людей: Стоїш високо - не будь гордим; Діла на копійку, а балачок на карбованець; Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним; Гіворимало, слухай багато, а думай ще більше; Не той голова, що дуже кричить, а той, що вміє навчить; В протоколі густо, а на ділі пусто.

Фразеологічні багатства української мови відбивають глибоку мудрість народу, його культуру, історію. Фразеологізми охоплюють різні сфери життя, є активним засобом людського мислення. У діловому спілкуванні фразеологізми, цитати на підтвердження якоїсь думки, прислів'я і приказки вживаються здебільшого в усному мовленні (бесіди, лекції, публічні промови). В окремих випадках вони використовуються як розгорнені синоніми до відповідних слів, щоб наголосити на тому чи іншому факті, підкреслити щось, а найчастіше

- як засіб влучного і образного вираження певного значення, надання мові емоційного забарвлення. Але надмірне цитування, зловживання штампованими канцелярськими зворотами (загострити питання, ш сьогоднішній день) недоречне й небажане.

Засмічують мову також невдалі неологізми, просторічні вирази, фразеологізми, шо стали згрубілими фамільярними зворотами. Слід дбати і про правильність перекладних фразеологізмів, максимально наближаючи їх до мови оригіналу.

У писемному діловому мовленні, зокрема в офіційних документах, вживання фразеологізмів не допускається.

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші