Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Класичні експерименти в психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Соціальні резонанси Курта Левіна

Курт Левін (1890-1947) відомий як автор концепції психологічного поля і дослідник явищ групової динаміки.

Народився Левін у маленькому німецькому містечку Могильно (сьогодні це територія Польщі) в єврейській сім'ї. В дитинстві йому довелося відчути різницю між добрими стосунками, що панували в його сім'ї, та непривітним оточенням. У 1905 р. сім'я переїхала до Берліна з метою створити кращі умови для освіти і розвитку дітей.

Курт вступив до гімназії, однак навчався нерівно: захоплювався класичною філологією, найвищі оцінки отримував із математики, фізики, малювання та креслення. Вже ставши солідним науковцем, Левін охоче використовував різноманітні графічні схеми, звертався до термінології фізики й математики при описі та поясненні психологічних явищ.

У гімназії Левін мав низькі оцінки з іноземних мов, тож згодом в Америці йому було нелегко адаптуватися до англомовного середовища.

Відповідно до практики освіти в тогочасній Німеччині Левін прослухав курси в університетах Мюнхена, Фрейбурга, Берліна, навчався на медичному факультеті, однак досвід занять в анатомічному театрі змусив його змінити свої професійні наміри. Левін перевівся на філософський факультет, де вперше ознайомився з психологією.

Із фактів про його навчання цікавим є те, що Левін прослухав 14 різних психологічних курсів у професора Карла Штумпфа і під його керівництвом захистив у 1914 р. дисертацію з психології. Він працював над дисертацією самостійно, з науковим керівником зустрівся єдиний раз на захисті своєї дисертації.

Левін брав участь у Першій світовій війні, був поранений, провів у госпіталі 8 місяців. Під час відпустки він одружився зі своєю університетською подружкою Марією Ландсберг, також доктором наук. Шлюб тривав 9 років, однак не був щасливим. Дружина Леві-на після розлучення з двома дітьми поїхала до Палестини.

У 1917 р. Левін опублікував працю "Ландшафт війни", в якій аналізував світосприйняття солдата. Поняття "життєвий простір", "межі", "напрям", "зона", які автор використовував у своїй книзі, згодом увійшли в понятійний апарат теорії поля. Левін порівнював у цій праці життєвий простір людини на війні та мирного обивателя. Беручи участь у бойових діях, Левін проявив хоробрість, був удостоєний нагород, зокрема, такої високої, як залізний хрест. Після демобілізації повернувся до Берлінського університету, спочатку працював на посаді асистента, в 1922 р. став приват-доцентом, а в 1926 р. - професором. У 1922 р. Левін опублікував працю "Поняття причинності в фізиці, біології та науках про поведінку", в якій сформулював певні психологічні ідеї, важливі для створення теорії поля.

З 1932 р. учений працював у СНІ А. Левін прагнув внести в психологію точність та строгість наукового експерименту, перетворити її на експериментальну об'єктивну науку. На початку своєї професійної діяльності Левін спілкувався із засновниками гештальтпсихології Келлером і Вертгеймером.

У США Левін викладав у Стенфордському та Корнельському університетах. Він захопився проблемами соціальної психології і в 1945 р. очолив Центр дослідження групової динаміки при Массачусетському університеті.

Свою теорію особистості він називав "теорією психологічного поля". Левін вважав, що особистість живе і розвивається в психологічному полі предметів, які її оточують. Експериментально Левін довів, що предмети мають певну валентність для кожної людини: або притягують, або відштовхують. Однак є предмети, які мають однакову валентність для всіх.

Потреби людини Левін розглядав як свого роду енергетичні заряди, які спричиняють напруження людини. Предмети викликають стан потреби. Людина прагне до розрядки, тобто до задоволення своєї потреби. Левін розглядав два види потреб - біологічні та соціальні, останні він називав квазіпотребами.

Потреби особистості не ізольовані й утворюють певну ієрархію. Пов'язані між собою квазіпотреби можуть обмінюватися енергією. Такий процес Левін називав "комунікацією заряджених систем". Можливість комунікації (обміну енергії) сприяє гнучкості людської поведінки, розв'язанню конфліктів, подоланню різних бар'єрів та пошуку виходу зі складних ситуацій. Така гнучкість людської поведінки підтримується на основі комунікації пов 'язаних між собою потреб, які організують взаємозаміщення одних дій іншими. Людина не є приреченою на ті чи інші способи вирішення ситуації, вона може змінювати свої дії, позбуватись напруження. Це розширяє адаптаційні можливості людини.

Левін вважав, що не тільки при неврозах має місце заміщення а й когнітивні процеси (збереження інформації, забування, вольов. поведінка) пов'язані з розрядкою та напруженням потреб.

В експериментах під керівництвом Левіна було виявлено багаторізноманітної феноменології. Показано, що нереалізовані потребі краще запам'ятовуються (феномен Зейгарник); що стан напруженості зумовлює агресію або зростання тривоги; що існує залежність між інтелектуальним рівнем людини та здатністю заміщення одних дій іншими.

Дослідження Левіна демонстрували, що не тільки актуальь ситуація, а й її антиципація, предмети, що існують тільки у свідомості людини, можуть визначати її діяльність. Такі ідеальні мотиви забезпечують можливість подолати тиск предметів актуального психологічного поля. Левін для характеристики цього явища використовував вислів "встати над полем". Таку поведінку учений визначав як вольову на відміну від "польової". Під польовою поведінкою Левін розумів таку що зумовлена впливом безпосереднього оточення. Учений також обґрунтував поняття часової перспективи, яка визначає поведінку людини в життєвому просторі та є основою цілісного сприйняття себе, свого минулого та майбутнього.

Левін відкрив такі поняття, як рівень домагань і "афект неадекватності". Останній проявляється при спробі довести людині неадекватність і неправильність її уявлень про себе. Левін підкреслював, що як занижений, так і завищений рівень домагань має негативний вплив на поведінку людини, оскільки перешкоджає встановленню стійкої рівноваги з середовищем.

У США Левін вивчав групову динаміку, займався типологією стилів спілкування. Йому також належать описи найпоширеніших стилів спілкування (демократичного, авторитарного й анархічного) та умов виділення лідерів, зірок і відкинутих членів групи.

Зокрема, вважають класичним дослідження, яке Левін провів разом із Р. Ліппітом та Р. Уайтом (1939). Вчені вивчали питання впливу на групову поведінку 10-річних хлопчиків демократичної, авторитарної та анархічної атмосфери. Експериментальний вплив визначали дії дорослого вихователя. Авторитарна атмосфера створювалась тим, що дорослий самостійно приймав рішення та робив багато зауважень дітям, демократична — тим, що дорослий підтримував умови для групового обговорення, стимулював і заохочував дітей. Створюючи анархічну атмосферу, вихователь не втручався в діяльність групи і не зважав на спілкування дітей між собою.

Результати дослідження засвідчили, що в умовах демократичної атмосфери діти почувались щасливішими, були більш діяльними і менше затівали суперечки та бійки.

Як зазначив Р. Готтсданкер, цей експеримент не є бездоганним у плані операційної валідності, тобто у питанні переведення понять гіпотези на мову конкретного експерименту. Сумнівно, що дії дорослого цілковито забезпечували необхідні умови, а також що діти, які жили в різних соціальних умовах, могли в короткому експерименті цілковито виявити ті особливості, які репрезентують відповідні соціальні системи. Р. Готтсданкер щодо цього дослідження зазначив, що "навіть кращі психологи деколи демонструють сумнівну логіку".

Курт Левін був не лише видатним експериментатором, а й значним теоретиком. Найбільш відомі Його праці - "Динамічна теорія особистості" (1935), "Принципи топологічної психології" (1936).

Як особистість Левін був людиною товариською, охоче спілкувався зі своїми аспірантами, брав участь у їхніх дискусіях, запрошував до себе додому. Наукова ерудиція, чарівливість приваблювали до нього учнів та зацікавлених у спілкуванні послідовників. У товаристві своїх колег та аспірантів Левін започаткував традицію: регулярно зустрічатись у "шведському" кафе, розташованому навпроти Берлінського інституту психології. Ці зустрічі були наповнені дискусіями на найрізноманітніші теми і сприяли народженню цікавих ідей для експериментів.

За спогадами Б. В. Зейгарник, одного разу в кафе Левін звернув увагу, що офіціант не пам'ятав замовлення тих відвідувачів, що покинули заклад, однак добре тримав у пам'яті всі деталі замовлень людей, що перебували в кафе. Він покликав офіціанта і продемонстрував свою гіпотезу товариству. Згодом цей маленький побутовий експеримент був реалізований у лабораторії. У Левіна була розвинута здатність талановитих дослідників переводити свої побутові спостереження у гіпотези ефектних наукових досліджень.

Левін відзначався широкою ерудицією. Його цікавили біологія, фізика, математика, мистецтво, література.

Цікаво зазначити і те, що всесвітньовідомі дослідження, які стали хрестоматійними, виконувались учнями Левіна всього лиш як дипломні роботи.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші