Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Споживання і заощадження та їх функції

Однією з найважливіших складових як сукупного попиту, так і валового внутрішнього продукту є споживання. Люди не можуть існувати, не споживаючи різні блага. Обсяг споживання визначається багатьма факторами, найважливішим серед яких є дохід домогосподарства. Саме залежно від величини доходу, тобто тієї грошової суми, яка є в розпорядженні домогосподарства і може бути використана ним на свій розсуд, залежить розмір споживання. Останнє є тією сумою грошей, яку витрачають домогосподарства на придбання споживчих товарів та послуг, що задовольняють особисті потреби людей.

Структура споживання неоднакова у різних груп домогосподарств. Вона залежить від багатьох факторів, серед яких одним із визначальних є рівень доходу. Залежність між ними проявляється через так звані якісні моделі поведінки, або закони Енгеля. Структура споживання включає такі групи витрат: на харчування, одяг, житло, транспорт, медицину, освіту та заощадження. їх співвідношення різне для груп домогосподарств з різним рівнем доходу. Загальна тенденція, згідно із законами Енгеля, полягає у тому, що з підвищенням доходів у структурі споживання відбуваються певні зміни. По-перше, збільшується загальний розмір витрат на харчування, що приводить до поліпшення його якості, бо купуються якісніші продукти харчування. Водночас частка витрат на харчування в міру зростання доходів має яскраво виражену тенденцію до скорочення. По-друге, суттєво зростає як абсолютний розмір, так і частка витрат на придбання товарів та послуг для задоволення соціально-культурних потреб (медичне обслуговування, освіта, відпочинок, розваги). По-третє, з підвищенням доходів зростає як абсолютна, так і відносна частина доходів, що заощаджується, нагромаджується.

Таким чином, дохід домогосподарства складається з двох частин - споживання та заощадження. Заощадження - це та частина доходу, що не споживається. Його можна визначити за такою формулою:

Заощадження = дохід - споживання.

Споживання і заощадження домогосподарств безпосередньо впливає на обсяг національного виробництва, рівень цін та зайнятість населення. Це, насамперед, проявляється через функції споживання і заощадження, вперше введені Д. Кейнсом. Він вважав, що одним із найважливіших факторів споживання є так звана схильність до споживання, зумовлена основним психологічним законом, суть якого полягає в тому, що із збільшенням сукупного доходу суспільства зростає і споживання, але меншою мірою, ніж збільшується дохід. У результаті частина доходу вилучається з обігу, і на її величину, відповідно, зменшується попит на споживчі товари та послуги.

Отже, схильність до споживання виражає бажання купувати споживчі товари та послуги. Найважливішим її фактором є величина доходу, складовою якого є споживчі витрати. Між останніми та доходом в їх динаміці існує певна залежність, яка називається функцією споживання. Суть її полягає у тому, що при зростанні доходу збільшуються і споживчі витрати в абсолютному розмірі, але повільніше, ніж зростає дохід. Тому частка споживання у доході має тенденцію до скорочення. Цю залежність можна зобразити графічно (див. графік 13.5).

У цьому графіку на горизонтальній осі відкладаються доходи домогосподарств, а на вертикальній - їх споживчі витрати. Якби весь дохід використовувався на споживання, то залежність між ним і доходом виражалася б бісектрисою, бо в будь-якій її точці споживчі

Функція споживання

Графік 13.5. Функція споживання

витрати дорівнювали б доходу. Але фактичні доходи і споживчі витрати у різних групах населення неоднакові. Якщо прожитковий мінімум на особу складає 5000 грн на рік, то та група населення, доходи якої сягають 3000 грн, повинна була б позичати 2000 грн на кожну особу, щоб задовольнити свої потреби. Група домогосподарств з доходом 5000 грн усю цю суму витрачає на споживання. А група з доходом 7000 грн на споживання витрачає 6500 грн, а 500 грн заощаджує. У групи з доходом 10000 грн на споживання витрачається 8500 грн, а 1500 грн заощаджується.

З графіка видно, що із збільшенням доходу абсолютний розмір споживання зростає, але його частка у доході зменшується. В ньому і полягає суть функції споживання. З останньою пов'язана функція заощадження. Вона передбачає схильність до заощадження, яка відображає бажання людей частину свого доходу зберігати, тобто відкладати використання коштів на майбутнє. Функція заощадження показує відношення заощадження до доходу населення в їх динаміці (див. графік 13.6).

З графіка 13.6 видно, що домогосподарство першої групи не тільки не має заощадження, а й повинно позичати 2000 грн, щоб задовольнити свої мінімальні потреби. У групи Б заощаджень також немає, домогосподарство групи В відкладає 500 грн, а групи Г - 1500 грн. Отже, з підвищенням доходу зростає як розмір заощадження, так і його частка в доході.

Функція заощадження

Графік 13.6. Функція заощадження

Функції споживання та заощадження пов'язані з такими поняттями, як гранична схильність до споживання і гранична схильність до заощадження. Гранична схильність до споживання показує, яка максимальна частка приросту доходу використовується на збільшення споживчих витрат. Вона визначається за формулою:

де ГСС - гранична схильність до споживання; АС - приріст споживчих витрат (споживання); А Д - приріст доходу.

А гранична схильність до заощадження характеризує той максимально можливий обсяг додаткового доходу, що спрямовується на заощадження, і виражається формулою:

де ГСЗ - гранична схильність до заощадження; А 3 - приріст заощадження.

їх суть розглянемо на прикладі таблиці 13.1.

Таблиця 13.1. Гранична схильність до споживання і гранична схильність до заощадження

Група домогосподарств

Річний дохід на члена домогосподарства (грн)

Споживчі витрати (грн)

Гранична схильність до споживання

Заощадження (грн)

Гранична схильність до заощадження

А

3000

5000

-

- 2000

-

Б

5000

5000

1,0

0

0

В

7000

6500

0,75

500

0,25

Г

10000

8500

0,67

1500

0,33

Д

15000

11000

0,50

4000

0,50

З таблиці видно, що у групі В приріст доходу (додатковий дохід) складає 2000 грн. З них 1500 грн використовується на збільшення споживання, а на 500 грн зростає заощадження. На основі цих даних можна визначити граничну схильність до споживання і заощадження. При зростанні доходу максимальний розмір збільшення споживчих витрат дорівнює 1500 грн, більше додаткового доходу на приріст споживання не використовується. Відношення приросту споживання до приросту доходу і називається граничною схильністю до споживання. В даному разі вона дорівнює 0,75 (1500 : 2000). Подібним чином визначаємо і граничну схильність до заощадження. Оскільки заощадження зросли на 500 грн, то їх відношення до додаткового доходу становить 0,25 (500 : 2000).

Гранична схильність до споживання характеризує тенденції у зміні величини споживчих витрат при збільшенні доходу. А гранична схильність до заощадження - тенденції у зміні величини заощаджень. При цьому слід зазначити, що гранична схильність до споживання і гранична схильність до заощадження у сумі завжди дорівнюють одиниці. Це можна довести на підставі наведених вище формул. Додатковий дохід складається з двох частин: приросту споживання і приросту заощадження, тобто

Отже, вирішальним фактором, що впливає на споживання та заощадження, є дохід. Загальна тенденція така, що із зростанням доходу збільшується як споживання, так і заощадження. Але частка споживчих витрат має чітко виражену тенденцію до зниження. Оскільки споживання є складовою частиною сукупного попиту, то така тенденція позначається на його величині, а зрештою впливає і на обсяг національного виробництва. Знаючи ці тенденції, можна впливати на обсяг споживання, а через нього і на сукупний попит та обсяг національного виробництва.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші