Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Громадські дитячі та молодіжні організації як суб'єкт і об'єкт соціально-педагогічної діяльності

Нині в усіх регіонах нашої держави функціонують різноманітні громадські дитячі та молодіжні організації, які з кожним роком збільшують вплив на виховання та соціальне становлення дітей, підлітків, молоді. Це дає підстави розглядати їх як суб'єкта соціально-педагогічної діяльності. Будучи окремим соціально-виховним інститутом і потенційно потужним соціалізуючим фактором, громадські дитячі та молодіжні організації є об'єктом соціально-педагогічної науки та практичної діяльності. Зростання їхнього впливу на процес формування підростаючої особистості зумовлює дослідницький інтерес до сутності, ознак та структурних характеристик цього соціального інституту.

Громадська організація як форма об'єднання

У демократичних державах конституція проголошує свободу спілок та асоціацій громадян, тобто їх право створювати об'єднання, приєднуватись до них або виходити з них. Поняття "об'єднання" охоплює багато форм громадської активності і визначається як добровільне громадське формування, створене на основі єдності Інтересів для спільної реалізації громадянами їхніх прав і свобод. Громадські об'єднання як система вільних соціальних форм життєдіяльності людей є ознакою будь-якого громадянського суспільства.

Громадське об'єднання - об'єднання, створене за ініціативою і на основі вільного волевиявлення громадян, яке не є безпосереднім структурним підрозділом державного закладу, але може функціонувати за його підтримки, у т. ч. матеріально-фінансової, і не має на меті отримання прибутку та розподіл його між членами об'єднання.

Основними формами громадських об'єднань в:

  • - громадська організація (характеризується спільною діяльністю громадян із метою досягнення соціально значущих цілей з обов'язковим оформленням членства, виборами керівного органу);
  • - громадський рух (масовий рух із громадсько корисними цілями, у якому немає членства, але є учасники і керівний орган);
  • - громадський фонд (створюється для формування майна на основі добровільних внесків та інших законних надходжень і використання цього майна в громадсько корисних цілях; не передбачає членів та учасників; вищий орган - правління; нагляд здійснює опікунська рада);
  • - громадський заклад (установа) (створюється для надання конкретного виду послуг; має засновників, учасників і споживачів послуг);
  • - орган громадської самодіяльності (створюється для спільного розв'язання соціальних проблем усіма зацікавленими громадянами; не має вищих органів управління на виборній основі (народні дружини, товариські суди та ін.)) тощо.

Найпоширенішою формою об'єднань є організації. У загальному розумінні організація (франц. organisation, від середньолат. organizo - надаю стрункого вигляду, влаштовую) є об'єднанням людей, які спільно реалізують програму чи досягають мети та діють за встановленими правилами і процедурами. У сучасній науці, відповідно до різних підходів щодо вивчення теорії організації, поняття "організація" тлумачать як вид кооперації людей; спільність індивідів, які взаємодіють між собою; соціальне об'єднання; соціальну групу; формалізовану структуру. Його можна розглядати у нормативно-правовому, соціологічному, психологічному та соціально-педагогічному аспектах.

В українському законодавстві (нормативно-правовий аспект) вживають термін "громадська організація" на означення об'єднання громадян для задоволення і захисту своїх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів (Закон України "Про об'єднання громадян", 1992 р.).

Громадська організація - об'єднання, яке створюють за ініціативою і на основі вільного волевиявлення дітей і дорослих, не є безпосереднім структурним підрозділом державного органу, але може функціонувати на його базі і за його підтримки, не ставить своєю статутною метою отримання прибутку та розподілу Його між членами організації.

Згідно з українським законодавством у громадській організації мають діяти принципи добровільного членства, рівноправності, самоврядування, законності і гласності. їх членами можуть бути особи, які досягли 14 років. Фіксоване індивідуальне членство в громадських організаціях не обов'язкове; у випадках, передбачених статутом, у їх діяльності можуть брати участь колективні члени.

У соціологічному аспекті організацію розглядають як форму об'єднання людей із метою досягнення певних цілей на засадах позаособистісних стосунків (Соціологія: короткий енциклопедичний словник, К., 1998). Водночас поширене поняття "соціальна організація" як елемент соціальної структури - штучне інституціональне об'єднання, що посідає певне місце в суспільстві і призначене для виконання встановлених функцій (у цьому значенні соціальна організація є соціальним інститутом і розглядається як автономний об'єкт - система відносин, що об'єднує певну кількість індивідів для досягнення визначеної мети) (Социология: энциклопедия, Минск, 2003).

Соціальна психологія (психологічний аспект), досліджуючи міжособистісні стосунки, мотивацію, лідерство, конфлікти в структурі організаційних відносин, тлумачить термін "організація" як диференційоване і взаємно впорядковане об'єднання індивідів і груп, що діють на основі загальних цілей, інтересів і програм (Психология: Словарь, М., 1990).

Сучасна педагогічна наука (соціально-педагогічний аспект) оперує поняттям "виховна організація", розглядаючи її як різновид соціальної організації - спеціально створеної державної або недержавної організації, основним завданням якої є соціальне виховання певних вікових груп населення (А. Мудрик). Саме в контексті цього поняття розглядають найчастіше громадські дитячі та молодіжні організації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші