Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківські системи зарубіжних країн
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Офшорний банківський бізнес

Зміст і масштаби офшорних банківських операцій

Офшорний банківський бізнес (далі - ОББ) - це міжнародний банківський бізнес, який здійснюється в пільгових режимах: податковому, валютному, банківському й адміністративному. Він використовує різницю потенціалів національних законодавств, низькі засновницькі та управлінські витрати і засоби електронного зв'язку. Оскільки гроші й інші платіжні інструменти сьогодні легко кодуються в комбінації електронних сигналів, забезпечується швидкість, точність і конфіденційність офшорних банківських операцій, що не піддаються будь-якому сторонньому моніторингу і контролю та є чутливими до сприятливої кон'юнктури в будь-якій точці планети. Активи офшорних банків постійно перебувають в русі, приносячи їх власникам і менеджерам підвищені прибутки.

Вигідність ОББ пояснюється можливістю уникнути оподаткування юридичних і фізичних осіб, обійти численні обмеження ділових операцій та наявність конфіденційності. Офшорним банкам заборонені тільки дві речі - банківське обслуговування резидентів країни реєстрації банків і використання в банківських розрахунках національних валют країни реєстрації банків. Але і ці заборони мають свої особливості, а тому надто відносні. По-перше, солідні офшорні банки за спеціальними дозволами місцевої адміністрації допускаються до обслуговування резидентів країни реєстрації. По-друге, офшорний бізнес - це валютний бізнес у вільноконвертованій валюті, й у офшорних банків немає зацікавленості у розрахунках у національних валютах країн реєстрації, тим більше, що не всі ці валюти належать до вільноконвертованих, а потреби у національній валюті для оплати витрат у країнах реєстрації ці банки задовольняють шляхом обміну вільноконвертованої на національні валюти. По-третє, взаємні операції офшорних банків у країнах реєстрації вважаються офшорними, тобто допустимими для них, а саме ці операції в країнах реєстрації і становлять інтерес для офшорних банків.

Основними операціями офшорних банків є відкриття і ведення особових та корпоративних рахунків резидентів країн з високим рівнем оподаткування й жорстким валютним контролем, мобілізація і надання синдикованих позичок та кредитів, операції з євро й азіатськими доларами, лізингові й трастові операції, купівля і продаж боргів, страхування, інвестиції у перспективні галузі тощо.

Ліберальний офшорний режим забезпечує і самим офшорним банкам, і їх фізичним та юридичним клієнтам швидкість, точність і підвищену прибутковість ділових операцій. Недивно, що ділові кола активно включаються в ОББ.

Регулювання офшорного банківського бізнесу

Сьогодні в світі діє більше ЗО міжнародних офшорних фінансових центрів (далі - МОФЦ), а кількість офшорних банків уже перевищила за тисячу. Якщо орієнтуватися на дані початку 90-х pp., то провідними МОФЦ були Швейцарія, Гонконг, Сінгапур, Багами, Кайманові острови, Бахрейн, Нідерландські Антильські острови і Панама. Проте ОББ відрізняється великою маневреністю і за поточне десятиліття між основними МОФЦ світу відбулися зміни в розташуванні сил, так, наприклад, успішно розвиваються МОФЦ Кіпру, Мальти, Малайзії, Британських Вірджинських і Маріанських островів. Між МОФЦ йде постійний рух великих фінансових потоків, і їх позиції постійно змінюються.

Система регулювання ОББ, що в цілому склалася, забезпечує широкий доступ звичайним банкам, транснаціональним корпораціям, юридичним і фізичним особам до офшорних банківських операцій як засновників офшорних банків, так і їх клієнтам.

У провідних МОФЦ, крім законодавства про офшорну діяльність взагалі, введені спеціальні закони про офшорну банківську діяльність. Місцевим законодавством передбачається обов'язкове отримання одного з двох-трьох типів ліцензій на ведення офшорних банківських операцій (необмежена і обмежена, типу А, В, С, N1, N2 і N3 тощо). Ці ліцензії видаються міністром фінансів або Центральним банком країни реєстрації.

Банківська ліцензія типу А видається тільки першокласним банкам з солідною міжнародною репутацією. Вона дозволяє офшорному банку вести будь-які банківські операції як з резидентами, так і нерезидентами, а з нерезидентами - і в будь-якій іноземній валюті. Розрахунки в національній валюті країни реєстрації банкам заборонені. Банківська ліцензія типу А видається на термін від 1 до 5 років, її дія пролонговується автоматично на наступний термін, якщо утримувач ліцензії типу А не порушує норм ОББ, що діють. На користь клієнтури і зміцнення міжнародної репутації своїх країн місцева адміністрація встановила підвищені вимоги до утримувачів ліцензії типу А щодо мінімальних сум статутного капіталу і сплаченої його частки офшорними банками, а також реєстраційного і ліцензійного збору. Видачі ліцензії типу А зазвичай передує серія переговорів з керівництвом материнського банку про конкретні умови реєстрації і діяльності кожного першокласного офшорного банку. Утримувачів ліцензій типу А небагато через високі вимоги до них, і лише великі міжнародні банки з високою діловою репутацією у змозі виконати ці вимоги.

Банківська ліцензія типу В, забороняючи банківське обслуговування резидентів країни реєстрації банку, дозволяє усі або майже всі банківські операції з нерезидентами за кордоном в іноземних валютах. Зазвичай вона видається строком на 1 рік, і її дія продовжується на наступний термін, якщо офшорний банк не порушує вимог місцевого банківського регулювання. Вимоги щодо статутного капіталу і ліцензійного збору для банків з ліцензією типу В зазвичай менш жорсткі, ніж для першокласних банків. Більшість офшорних банків реєструються і працюють за ліцензією типу В.

У деяких офшорних банківських центрах видається ліцензія типу С, яка, забороняючи її утримувачам операції на місцевому ринку країни реєстрації банку, дозволяє таким банкам обмежену кількість банківських операцій у деяких іноземних валютах (і те, й інше вказане в ліцензії) і з певними (часто вказаними в ліцензії) нерезидентами. Для них встановлені достатньо скромні мінімуми статутного і сплаченого капіталу і ставки реєстраційних і ліцензійних зборів. Термін дії ліцензії типу С зазвичай 1 рік з можливою подальшою пролонгацією наступного року. Офшорні банки з ліцензією типу С зазвичай обслуговують певну групу організаційно пов'язаних нерезидентних компаній, до складу яких входить і сам офшорний банк, і в цьому сенсі вони схожі на пов'язані страхові компанії. Ця ліцензія популярна і серед заможних фізичних осіб, які з певних причин вирішили мати свій особистий або сімейний офшорний банк.

У більшості офшорних банківських центрах обоє'язковою умовою для реєстрації банку є наявність досвіду банківської діяльності у власників і менеджерів створюваного банку, а в деяких країнах - і особиста участь власників банку в управлінні його поточною діяльністю. Практично всюди введений аудиторський контроль за діяльністю офшорних банків з боку тих чи інших органів управління місцевої адміністрації. Ці заходи істотно оздоровили й упорядкували ОББза останні роки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші