Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Класичні експерименти в психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Парадокс Лап'єра

Суть експерименту Лап'єра. Прогноз щодо реальної поведінки людей дати не (1934) так просто. Однак психологи постійно намагаються дослідити ті чинники, які слід врахувати, щоб передбачити поведінку людей.

Ричард Лап'єр, психолог зі Стенфордського університету, в 1934 р. провів експеримент, в якому встановив соціально-психологічний феномен невідповідності між реальною поведінкою людини та висловленими нею настановами, намірами та цінностями, які вона визнає як властиві їй, що отримав назву парадокса Лап'єра. Висловлені людиною настанови, що їх вона, як сама заявляє, дотримуватиметься, не збігаються з її реальною поведінкою в ситуаціях, в яких ці настанови мали б реалізуватись. Ці настанови не дають змоги прогнозувати реальну поведінку цієї особи. Дослідник вивчав соціальні установки (social attitudes), тобто такі готовності, які реалізуються при спілкуванні та взаємодії з іншими людьми. Психологи того часу вважали, що заявлені людиною позиції реалізуються в поведінці і, виходячи з цього, активно розробляли опитувальники, щоб визначити соціальні установки. При цьому, цілком очевидно, очікували, що в реальних ситуаціях люди поводитимуться так, як висловились. Лап'єр звернув увагу на те, що висловлену суб'єктом установку слід розуміти лише як "символічну відповідь на гіпотетичну ситуацію". Він досить переконливо продемонстрував, що відповіді людини щодо того, як вона поводитиметься в тій чи іншій гіпотетичній ситуації, не є прогностичними і що абсолютної відповідності між "символічною" та реальною поведінкою не слід очікувати. "Люди говорять одне, а роблять зовсім інше", - показав Лап'єр в своєму експерименті. Висловлені вербальні соціальні установки не пов'язані або ж надто слабо пов'язані з реальною поведінкою.

Експеримент складався з двох окремих етапів. Перша частина експерименту (дослідження реальної поведінки). Лап'єр та його китайські друзі, молода пара, яка тільки що одружилась, здійснили двічі подорож на автомобілі по Сполучених Штатах. Вони об'їхали все Тихоокеанське узбережжя. Під час подорожі вони подолали приблизно 16 тисяч кілометрів. Молоде подружжя були американцями вже не в першому поколінні (активна асиміляція китайців почалась у США в середині XIX ст.). Лап'єр не ставив своїх друзів до відома, що під час мандрів він вивчав ставлення до них людей, які обслуговували їх у різних закладах. Оскільки друзі Лап'єра не знали про його мету, тож були цілком безпосередніми в своїх проявах. За період подорожей з 1930 по 1933 рр. Лап'єр разом із друзями відвідали 67 готелів (туристичних баз, мотелів) та харчувались у 184 ресторанах. Сам дослідник спостерігав і ретельно фіксував реакції клерків, коридорних, покоївок та ліфтерів на присутність подружньої китайської пари. Лап'єр спеціальним чином використовував ситуації, щоб посилити їх в аспекті дослідницької мети: приміром, він намагався зайти до ресторану після друзів; нібито пильнував багаж, з тим, щоб подружжя зайшло самостійно до готелю і займалось оформленням документів для поселення.

Друга частина експерименту (дослідження символічної поведінки). Через шість місяців після подорожі Лап'єр розіслав до тих закладів, які відвідали мандрівники, свої листи з опитувальником. Дослідник вважав, що за такий період для обслуговуючого персоналу їхнє відвідування вже не буде актуальним і ніяких конкретних вражень на цей момент уже не залишиться. Центральним питанням було таке: "Чи згодні Ви прийняти у своєму закладі в якості гостей представників китайської національності?". Дослідник отримав заповнені опитувальники з 81 ресторану та 47 різного роду готелів, тобто із половини відвіданих закладів. Одночасно Лап'єр розіслав такі самі опитувальники в ті заклади, які мандрівники не відвідували, в тих же регіонах. Він отримав відповіді з 32 готелів та 96 ресторанів. Лап'єр зробив це для того, щоб уникнути впливу на рішення цих закладів певних вражень про візит китайського подружжя.

У цілому збір усіх необхідних даних про залежність між соціальними настановами та соціальною поведінкою тривав приблизно три роки.

Слід зазначити, що в США в 30-ті роки стосовно вихідців із Азії були поширені негативні установки. Лап'єр навіть хвилювався перед початком подорожі. Приміром, коли вони з друзями прибули в невеличкий, досить шикарний готель у містечку, яке було відоме своїми строгими фанатичними упередженими поглядами щодо вихідців з Азії, їм одразу ж запропонували номери, досить ввічливо та швидко обслуговували і в подальшому. Лап'єр прибув у той самий готель через два місяці і спитав, чи не міг би він замовити номер для солідного джентльмена з Азії. Він був здивований, що йому досить чітко відмовили. Саме особистий досвід, пережите ним здивування в цей момент, стимулювали його до проведення дослідження. Лап'єр звернув увагу на те, що його друзі були привабливими людьми, вони викликали симпатію і під час усіх випадкових зустрічей отримували у відповідь симпатію та повагу.

Результати експерименту. При відвідуванні 251 готелю підчас подорожей мав місце лише один випадок відмови, коли її причиною стала етнічна належність друзів Лап'єра. Дослідник свідчить, що цей готель у маленькому містечку в Каліфорнії був досить низького ґатунку. Власник готелю, коли підійшов до автомобіля і побачив мандрівників, сказав: "Я не приймаю японців". Це був єдиний випадок прямої відмови. Однак дослідник зазначав, що в різних випадках спостерігались певні дивні моменти в поведінці персоналу щодо незвичайних відвідувачів (цікавість, уважність, розглядання). Цікавість людей, як вважав Лап'єр, пояснюється тим, що не тільки жителі Тихоокеанського узбережжя, а й мешканці Чикаго і Нью-Йорка в 1930 р. не тільки майже не спілкувались з вихідцями із Азії, а й взагалі їх часто не бачили ніколи.

Як видно з таблиці 3, в якій представлені оцінки за якість обслуговування, в більшості випадків воно було або звичним, або навіть кращим за очікуване, порівняно з тим, коли б Лап'єр подорожував один. У цілому між обслуговуванням Лап'єра та друзів персонал не робив різниці.

Таблиця 3

Якість обслуговування за оцінкою Лап'єра

Якість обслуговування

Готелі (інші подібні заклади)

Ресторани та кафе

Набагато краще, ніж очікував дослідник, коли б він подорожував один

25

72

Хороше, але відрізнялось від звичайного більшою цікавістю

25

82

Очікувана якість

11

24

Помітна нерішучість, зумовлена расовою дискримінацією

4

5

Явно проявлялось приховане ставлення (короткочасно)

1

1

Не прийняли

1

0

ВСЬОГО

67

184

У таблиці 4 наведено узагальнені відповіді на запитання, розіслані через 6 місяців після подорожі. Як бачимо, майже 90 % власників кемпінгів, туристичних баз, ресторанів та кафе, які відвідав Лап'єр зі своїми китайськими друзями, відповіли, що вони не обслуговують китайців. Відповіді з тих закладів, у яких мандрівники не були, розподілились таким самим чином. Оскільки ці дві групи відповідей були однаковими, це є доказом того, що отримані результати не залежать від факту відвідування закладів. Однак один із листів, в якому була згода прийняти китайців, надійшов від менеджера маленького мотелю. До відповіді було додано неофіційний лист, в якому описувався "чудовий візит китайського джентльмена та його милої дружини" минулого літа в їхній готель.


Таблиця 4

Кількість відповідей на запитання "Приймете Ви у Вашому закладі в якості гостей представників китайської національності?"

Відповідь

Готелі (інші заклади), в яких мандрівники зупинялись

Ресторани, які мандрівники відвідали

Готелі (інші заклади), в яких мандрівники не зупинялись

Ресторани, які мандрівники не відвідували

Ні

43

75

30

76

Нема точної

відповіді, залежно

від обставин

3

6

2

7

Так

1

0

0

1

Дослідник показав, що між установкою і реальною поведінкою є невідповідність. Листи з відмовою свідчили про негативну установку щодо вихідців з Азії, однак реальна поведінка людей була такою, ніби вона ґрунтувалась на позитивному ставленні.

Висновки Лап'єра. Отримавши результати дослідження, Лап'єр висловив свою позицію, що за допомогою опитувальників визначити реальну диспозицію особистості і прогнозувати її дії в реальних ситуаціях неможливо. Якби його друзі, зазначав дослідник, знали про опитування, то вони можливо відмовилися б від подорожі. Однак усі деталі дослідження їм не були відомі, вони просто насолоджувались мандрівкою і практично не зіткнулись з якимись проявами дискримінації. Мандрівка переконала їх у тому, що вони можуть почуватися спокійно, що їм не відмовлять в обслуговуванні, що не слід очікувати неприємностей. Молоді китайці призвичаїлись до нової для них соціальної ситуації.

Лап'єр вважав, що недоцільно цілковито відмовлятись від опи-тувальників, однак стверджував, що вони дають інформацію про соціальні установки, "символічну інформацію", тож і результат виходить цілковито символічного плану. Лап'єр звернув увагу на те, що відповіді щодо політичних установок теж не слід ототожнювати з можливою реальною поведінкою людей. Коли дослідники отримують відповіді, як люди планують голосувати, то це ще не дасть змоги спрогнозувати їхні справжні дії під час голосування або як вони спілкуватимуться з кандидатом на вулиці чи на якомусь прийомі. Цікаво, що Лап'єр вважав, що опитувальники можуть бути надійним джерелом інформації щодо релігійних переконань (установок).

Висновок дослідження Лап'єра. Вербальна реакція на символічну ситуацію (тобто установка, визначена за допомогою опитувальника) не дає змоги прогнозувати, якою буде поведінка людини у реальній ситуації. Реальні установки людини можна визначити тільки при вивченні її поведінки в реальній соціальній ситуації.

Для сучасних дослідників опитувальники ("дешеві, прості та механістичні", як оцінював їх Лап'єр) не втратили цінності. Можна сказати, що професійні психологи фактично проігнорували дані Лап'єра. Вони реабілітували використання опиту вал ьників значно більшою мірою, ніж метод на це заслуговує. Вчені не завжди прагнуть наблизитись до реальності настільки, як це показав своїм прикладом Ричард Лап'єр.

Дослідження Лап'єра стало широко відомим, на нього часто посилаються, особливо коли розглядається проблема зв'язку між установками та поведінкою, проблема дискримінації і етнічної упередженості. Цей експеримент збудив нову хвилю досліджень. Одні вчені спрямували свої зусилля на те, щоб через ґрунтовні критичні рецензії спростувати висновки Лап'єра. Інші спробували пояснити, чим зумовлена невідповідність між висловленими установками та реальною поведінкою, та з'ясувати, які чинники слід врахувати, щоб більш точно прогнозувати реальну поведінку на підставі соціальних установок.

Зокрема, було висловлено такі критичні зауваження:

  • 1. Лап'єр використав досить спрощені методи. Приміром, на запитання в листах треба було дати відповідь "так" або "ні". Критики вказували, що на основі такої "урізаної" інформації важко зрозуміти змістовні установки щодо певних специфічних груп людей. Можливо, але в дослідженні це не встановлено, респонденти не володіли ніякою інформацією про представників національної групи. Вони могли уявляти представників цієї етнічної групи цілком інакшими, ніж реальні привабливі молоді люди, з якими їм випало насправді спілкуватись.
  • 2. Лап'єр отримав відповіді лише з половини закладів, що їх він відвідав разом зі своїми друзями. Ці результати можуть свідчити, що ті, хто вирішив відповісти, дійсно мали досить "конкретні" негативні установки щодо вихідців з Азії.
  • 3. У досліджені не враховувалось, хто саме давав відповіді на листи: чи люди, які зустрічались з мандрівниками, чи інші співробітники. Лап'єр вважав, що отримував відповіді від тих, хто з ними зустрічався, однак через шість місяців там могли працювати інші люди.

Дослідження Лап'єра було присвячене проблемі дискримінації в американському суспільстві та етнічним і расовим стереотипам. Експеримент був досить простим за задумом, однак дослідник витратив досить значний час на його проведення. У 30-ті роки в США панувало досить упереджене ставлення до інших національних груп. Такі настрої були зумовлені також несприятливою економічною ситуацією Великої депресії. Були й випадки жорстокої дискримінації, зокрема, представникам чорного та кольорового населення не дозволялось займати місця у громадському транспорті поруч з білими. В організації свого дослідження Ричард Лап'єр проявив себе сміливою людиною. Він тривалий час подорожував в особистому автомобілі, зупиняючись на ночівлю в придорожніх готелях.

Людям третього тисячоліття важко зрозуміти тогочасну дискримінацію в американському суспільстві, однак негативні установки такого змісту не зникли і в наші дні.

Хоч Лап'єр і не став відомим теоретиком, тим не менш, для його дослідження знайшлось місце у всіх підручниках з соціальної психології. Від цього дослідження виникає особливий аромат - аромат епохи, часу, щирості, людської правдивості, зацікавленості і справжньої гуманності.

"Вивчення поведінки людини - важкий, інтелектуально виснажливий процес, успіх якого залежить від здібностей дослідника" (Ричард Лап'єр, 1934).

Слова та поведінка людини розходяться між собою. Це властиво окремим людям, це певна соціально-психологічна реальність. Дотримуватись свого слова є соціально-схвалюваною поведінкою. Однак люди схильні висловлюватися так, як це належить представникам певного соціального кола. У реальній ситуації на особу більшою мірою впливають конкретні люди та обставини, ніж певні абстрактні погляди. Як передбачити поведінку людей, виходячи з їх установок, - це проблема, дослідження якої тривають. Так чи інакше, але установки дійсно є детермінантами нашої поведінки. Вченим лише залишилось визначити, як насправді це відбувається. Дослідження Лап'єра було першим в ряду досліджень цієї проблеми. У звичайному житті для кожного з нас надзвичайно важливо знати, наскільки слово і діло збігаються. Будь-яка людина прискіпливо й обережно досліджує, якою мірою поводження відповідає очікуванням людей, що її оточують. В дослідженнях психологів цей вимір соціальної поведінки досить часто ігнорується, більшість науковців не зважають на парадокс Лап'єра.

Можливо головне, що залишилось за рамками дослідження Лап'єра, це положення, що соціальні установки діють не лише на індивідуальному рівні, як регулятори індивідуальної поведінки, а на й соціальному рівні.

Соціальна установка характеризує поведінку людей як членів соціальної групи. Лап'єр зафіксував феномен, однак параметр відповідності "слова і діла" визначається чинниками позаіндивідуального характеру. Індивід використовує свою позицію як засіб встановлення, розвитку чи розриву відносин. Тож вияв особою своїх думок, що є проявом її установок, виконує функції ідентифікації себе з групою або протиставлення себе групі. Ми не можемо стверджувати, що рядові службовці та обслуговуючий персонал своєю поведінкою протидіяли нормам суспільства. Однак парадокс Лап'єра є одним із маленьких героїчних вчинків протесту, який притаманний, можливо, більшості з нас, щоб обставини нашого життя стали більш відвертими та щирими. Можливо, мають все ж рацію гуманістичні психологи, коли стверджують, що, тільки-но люди дістануть можливість, вони одразу ж скористаються нею. Експеримент Лап'єра продемонстрував маленький подвиг протесту проти суспільного тиску та знеособлення, а зовсім не прояв хаосу у людській поведінці.

Це дослідження також показує, що поширеність певних поглядів та знання про те, що саме ці погляди визнаються загалом, не є вирішальним чинником. Як не дивно, парадокс Лап'єра свідчить про не конформну поведінку людей.

Парадокс Лап'єра залишається певною чарівливою таємницею людської поведінки. Саме тому ми відносимо це дослідження до класичних експериментів соціальної психології.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші