Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Вікова психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розгортання професійного циклу в ранній дорослості

Іншим напрямком самореалізації людини раннього дорослого віку, альтернативним родинному, є професійний. Його розгортання та зміст психологи представляють через професійний цикл.

Професійний цикл - система послідовних етапів професійного шляху суб'єкта праці від початку професійного самовизначення до завершення професійної діяльності

Ряд психологів, вивчаючи питання професійного циклу особистості, уклали його періодизацію. Серед зарубіжних концепцій найбільш відомою є теорія американського психолога Д.С'юпера, який визначив етапи професійної діяльності, виходячи з її значимості для особистості на певному етапі її життя.

Таблиця 3.4. Етапи професійного циклу за С'юпером

Етап

Тривалість

Опис

Росту

від

народження до 14 років

дитячі ігри з ролями професійного спрямування, випробовування успішності здійснення різних видів діяльності, поява інтересів

Дослідження

від 15 до 24 років

аналіз власних потреб, інтересів, здібностей, цінностей та можливостей в ході професійного самовизначення, розробка можливих варіантів професійної кар'єри, професійне навчання

Зміцнення кар'єри

від 25 до 44 років

прагнення зайняти вагоме місце у обраній сфері діяльності, вияви творчості в професійній праці

Збереження досягнутого

від 45 до 64 років

намагання зберегти те робоче місце, якого досягнуто на попередньому етапі

Спаду

після 65 років

зниження фізичних та розумових сил, скорочення посадових функцій, завершення професійного циклу

Психолог наголошує, що впродовж професійного самовизначення, пошуку роботи та розбудови кар'єри особистість розвиває та уточнює свою професійну Я-концепцію.

Визнані вітчизняні періодизації професійного циклу надані в роботах російських психологів Е.Ф. Зеєра, Є.О. Климова, Т.В. Кудрявцева, А.К. Маркової та інш. Узагальнюючи їх, можна надати періодизацію, представлену В.О. Бодровим:

Таблиця 3.5. Стадії професійного циклу за Бодровим

Стадія

Тривалість

Опис

Допрофесійного розвитку

від

народження до 11-12 років

формування особистості дитини як майбутнього суб'єкта праці засобами гри та навчання

Оптації

від 11 до 15 (18) років

оволодіння системою базових ціннісних орієнтацій щодо побудови життя та професійного шляху, професійне самовизначення

Професійного навчання

від 15 (18) до 19 (23) років

цілеспрямоване засвоєння знань, вмінь та навичок в обраній професійній діяльності, формування професійної придатності

Професійної адаптації

від 19 (21) до 24 (27) років

пристосування до соціальних та професійних норм, умов, процесів праці, зародження професіоналізму

Розвитку професіонала

від 21 (24) до 45 (50) років

вдосконалення професійних та особистісних якостей та компетенцій фахівця

Реалізації професіонала

від 45 (50) до 60 (65) років

Повна чи часткова реалізація професійного потенціалу, досягнення максимальної майстерності

Спаду

з 61 (66) років

Прогресуюче зниження професійної активності, перебудова діяльності та цінностей

Відповідно до даних періодизацій професійного циклу людина в ранньому дорослому віці завершує професійне навчання, шукає роботу, працевлаштовується, пристосовується до роботи та вибудовує кар'єру, тобто розгортається її професіоналізація.

Професіоналізація - процес оволодіння людиною певною професією, перехід в ряди професіоналів

Важливим етапом професіоналізації є професійне навчання, надбанням якого є первинна професійна ідентичність майбутнього суб'єкта праці, до складу якої входять:

Структура та зміст первинної професійної ідентичності

Рис. 3.48. Структура та зміст первинної професійної ідентичності

Успішність пошуків роботи та працевлаштування дипломованого фахівця визначається сукупністю внутрішніх та зовнішніх чинників. Так, впевненість в собі, професійні настанови, рівень домагань уособлюють внутрішні фактори, а суспільна пропозиція, вакансії - зовнішні.

Після працевлаштування у молодого фахівця розгортається професійна адаптація тобто пристосування до змісту та умов праці, що може ускладнюватися такими факторами:

Типові причини ускладнень професійної адаптації фахівця

Рис. 3.49. Типові причини ускладнень професійної адаптації фахівця

Наслідком конструктивного розв'язання суперечностей професійної адаптації молодим фахівцем є сформована у нього вторинна професійна ідентичність, що виявляється у певних ознаках.

Вияви вторинної професійної ідентичності

Рис. 3.50. Вияви вторинної професійної ідентичності

Сформована вторинна професійна ідентичність свідчить про те, що професійна діяльність стала вагомим аспектом життєвої стратегії особистості, що визначає соціальний статус, рівень прибутків, розпорядок дня, контакти та можливості розвитку.

Досягнення достатнього рівня професіоналізму дозволяє суб'єкту праці претендувати на побудову кар'єри.

Кар'єра - рух і становище людини як суб'єкта праці в системі громадських, економічних і ділових відносин, зумовлені її особистісними можливостями, ресурсами та соціально-економічною ситуацією

Психологи визначають вертикальний та горизонтальний варіанти побудови кар'єри. Якщо зміни статусу суб'єкта праці пов'язані з його підвищенням, просуванням службовими сходинками, то йдеться про вертикальний варіант. Горизонтальний варіант кар'єри передбачає зміну місця роботи без посадового підвищення.

Існують типові суб'єктивні фактори, що складають кар'єрний потенціал особистості:

  • o психофізичні характеристики (стан здоров'я, працездатність),
  • o особистісні якості (інтелектуальні, вольові та моральні риси),
  • o компетентність (професійна кваліфікація, майстерність),
  • o життєві і кар'єрні орієнтації (інтереси, амбіції, настанови),
  • o професійна самосвідомість (образ себе як фахівця, професійна самооцінка і рівень домагань).

Успішна професійна адаптація та подальша побудова кар'єри є ознаками класичної моделі професійного циклу, де суб'єкт праці підтверджує правильність свого професійного самовизначення. Однак, саме впродовж ранньої дорослості частина людей змінює свою роботу, здобуває альтернативну професійну освіту в пошуках справжньої професійної ідентичності.

Впродовж перших років роботи у професійній Я-концепції молодого спеціаліста відбувається психологічна трансформація - перетворення мрій у реалістичний погляд на кар'єру. На початкових етапах своєї трудової діяльності особистість навіть може переживати розчарування, коли мрії, пов'язані з роботою, не співпадають з реальністю. Домінуюче місце в мотивації кар'єрного просування особистості починають займати мотиви заробітку та матеріального заохочення, якщо робота не визнається покликанням, сенсом життя.

Загалом, ефективність праці визначається рядом чинників, головним з яких є наявність смислу професійної діяльності. Однак психологічні опитування, спрямовані на з'ясування факторів вагомості професійної діяльності для представників ранньої дорослості, виявили дві групи таких факторів. До зовнішніх віднесли значну заробітну платню, комфортні умови праці, престижність статусу, компетентність керівництва, підтримку колег, можливості професійного навчання та кар'єрного зростання. Внутрішніми факторами виявились цікавість змісту діяльності, можливість творчості, стимуляція інтелекту, підвищення самооцінки і самоповаги. Суб'єкти праці, які називали внутрішні фактори, схильні в цілому більше віддаватись роботі і пов'язувати її з життєвою самореалізацією.

Побудова та зміцнення кар'єри супроводжуються переглядом цінностей "робота - сім'я", що значно важче дається жінкам, ніж чоловікам. Професійне становлення жінок і чоловіків відрізняється домінуванням життєвих пріоритетів. Оскільки жінки в ранній дорослості більше орієнтовані на близькі взаємини у шлюбі, народження й виховання дітей, то їх кар'єрне просування починається пізніше, ніж у чоловіків. Багато жінок намагається поєднати родинний та професійний напрямки самореалізації, хоча це вимагає від них значних зусиль.

Сукупність смислів утворює систему особистісних духовних цінностей людини, її особистий професійний менталітет, індивідуальне професійне кредо.

Н.В. Кузьміна

Кризи періоду ранньої дорослості

Розгортання життєвого шляху впродовж ранньої дорослості поєднує як відносно стабільні періоди, так і переживання криз. Складні обставини

Саме криза завжди створює умови для усвідомлення загального задуму життя, для пильного погляду на своє минуле, теперішнє і майбутнє.

Т.М. Титаренко

життя вимагають від людини перегляду її цінностей та життєвої стратегії. Як зазначає Т.М. Титаренко, життєва криза - це період, протягом якого змінюється спосіб детермінації процесів розвитку, життєвий задум, траєкторія життєвого шляху.

Даний вік можна розглядати в контексті переживання нормативних та ненормативних криз. Перша криза пов'язана з добудовою життєвого плану, розпочатою ще в юності, що потребує узгодження фантазій, максималізму з реальними можливостями. Проте молода людина, сповнена амбіцій, прагне досягнути якнайбільшого і розпочинає життєву експансію - діяльність щодо реалізації запланованого. Проблемним може стати вибір щодо співвідношення кар'єри та сім'ї. Самооцінка під час кризи суттєво залежить від реакції оточення.

Наступна криза визначається необхідністю корекції життєвих планів, їх приземлення до можливостей та обставин. На основі накопиченого життєвого досвіду у особистості виникає 44 ^ усвідомлення обмежень у досягненні мети. Кризу супроводжує усвідомлення остаточного закінчення молодості, початок домінування інтелекту над почуттями. Для шлюбу характерне послаблення або й завершення періоду пристрасної закоханості, що потребує нового підґрунтя для стосунків подружжя. Розв'язання кризи супроводжується формуванням життєвого паттерну - стилю проходження життя.

Близько 37-40 років розгортається одна із найскладніших нормативних криз дорослості. Передумовами цієї кризи є початок старіння, зупинка в побудові кар'єри, відокремлення дорослих дітей, що спричинюють усвідомлення середини життя та його конечності і викликають перегляд життєвих досягнень. Особливо гостро криза переживається в таких випадках:

  • o якщо досягнення людина вважає несуттєвими,
  • o якщо попереду нема перспектив значних змін і людину лякає подальша одноманітність існування,
  • o якщо життєві досягнення сприймаються як невідповідні ідентичності.

Ймовірність гострого переживання кризи середини життя людиною різко зростає в умовах економічних та соціальних негараздів країни.

Окрім вікових, у даному періоді можливе переживання і ненормативних криз. Найбільш типовими серед них Н.В. Співак вважає:

Типові ненормативні кризи дорослості за Співак

Рис. 3.51. Типові ненормативні кризи дорослості за Співак

Конструктивне подолання цих криз зумовлює прогресивні зміни особистості.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші