Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Реформи державного регулювання. Рейганоміка. Тетчеризм

Подолання кризових явищ в економіці розвинених країн Заходу відбувалося на засадах неоконсервативної політики. Пропонувалися приватизація державної власності, зменшення частки валового національного продукту, що перерозподілялася через бюджет, збалансованість доходів і видатків державного бюджету, помірні податки і скорочення соціальних програм.

У США в 1980-х роках модель державного регулювання економіки отримала назву "рейганоміка", будучи варіантом неоконсервативної політики. Теоретична основа рейганоміки - концепція пропозицій що бере за основу не витрати (приватні та державні), як це було прийнято в кейнсіанстві, а заощадження, отже, декларує необхідність збільшення заощаджень і відносне зменшення споживчого попиту, при цьому податки виконують роль головного інструменту фіскальної політики. Економічна програма передбачала:

  • o скорочення податків на корпорації та фізичних осіб;
  • o зменшення державних видатків на соціальні програми;
  • o жорстку кредитно-грошову політику як засіб подолання інфляції, дерегулювання підприємницької діяльності.

Основні заходи "рейганоміки"

o У 1981 р. ухвалено Закон про оподаткування, що передбачав поетапне скорочення індивідуального прибуткового податку загалом на 23 %, максимальної податкової ставки на доходи від капіталу - з 70 до 50 %, термінів амортизаційних списань, збільшення інвестиційної податкової знижки. За п'ять років податкова реформа зменшила надходження у федеральний бюджет майже на 750 млрд дол. Разом з тим, передбачалося, що зростуть стимули до праці, обсяги заощаджень та інвестицій, темпи економічного зростання та продуктивність праці, зменшиться рівень безробіття. Реалізуючи на практиці монетаристські рекомендації, ФРС запровадила таргетування вузьких грошових агрегатів, що законодавчо було закріплено в 1975 р. У 1983 р. почалось циклічне поліпшення кон'юнктури, пришвидшене фіскальною і кредитно-грошовою політикою. Однак середні темпи зростання реального ВВП у 1981-1985 рр. становили 2,4 %, менше, ніж визначила адміністрація (3,8 %), продуктивності праці - лише 0,9 % (у 1973-1981 рр. - 0,6 %, у післявоєнний період-1,9%).

Згідно з Законом про податкову реформу (1986 р.) знижено граничні ставки на особистий прибутковий податок з 50 до 28 %, на податок із прибутку корпорації з 46 до 34 %, одночасно скасовано значну частину податкових пільг.

  • o Реалізовано програму "нового федералізму", що передбачала скорочення обсягів діяльності федерального уряду в соціальній сфері та передачу штатам 44 із 46 соціальних програм.
  • o Проведено політику зменшення впливу такої корпоративної структури, як профспілки. їх звинувачували в захисті егоїстичних, корпоративних інтересів своїх членів, що обмежувало зростання продуктивності праці та ефективності виробництва. Фактично створено нові форми трипартизму - соціального партнерства держави, бізнесу та робітників в особі профспілок.
  • o Розпочато процес перерозподілу функцій держави, здійснено приватизацію. Уряд відмовився від директивних методів державного втручання (скасовано третину нормативів, що регулювали комерційну діяльність), було обмежено його повноваження, традиційну бюрократію, її монопольне керування, демонтовано різні регулювальні інститути.
  • o У зовнішньоекономічній діяльності запанувала політика "фритредерства". Ослаблення торговельно-політичних бар'єрів дало змогу американському капіталу використати технологічну та фінансову переваги перед конкурентами, проникнути на ринки інших країн, що одночасно сприяло інтенсифікації технічного прогресу, структурній перебудові економіки, подоланню інфляції в країні.

Результатом рейганоміки стало економічне піднесення США впродовж 1983-1989 рр. і зміцнення міжнародних економічних позицій. Рівень ВВП у 1989 р. перевищив показники 1979 р. на 25 %, особисте споживання зросло на 1/3, рівень безробіття зменшився до 5 %, інфляції - до 4 %.

Велика Британія у 1970-ті роки за динамікою економічного розвитку посідала одне з останніх місць серед країн ОЕСР. Середньорічні темпи зростання ВВП становили 1,9 % (загалом у державах Західної Європи - 2,7 %). Уповільнилося, а в деякі періоди було на нульовому рівні зростання продуктивності праці. Темпи інфляції до кінця 1970-х років досягли 15 %.

Змістом державного регулювання була неоліберальна економічна політика, запроваджена урядом консерваторів, котрий очолювала М. Тетчер (1979-1987 рр.). Вона спиралася на монетаристську концепцію американського економіста М. Фрідмена.

Зміст, результати та наслідки реформ тетчеризму:

  • o Провідним напрямом діяльності була боротьба з інфляцією. Важливі інструменти боротьби з інфляцією - державний бюджет і фіскальна політика. Більш ніж 90 % доходів англійського бюджету наприкінці 1970 - на початку 1980-х років становили податки, у тому числі прибутковий - близько 34 % від усіх доходів бюджету. З метою стимулювання інвестицій уряд надав податкові пільги приватному бізнесу. Ставку податку а прибутку найбільших корпорацій було послідовно знижено спочатку до 50, а потім до 35 %. Це зменшило на 3,5 млрд ф. ст. прямі податки на великі доходи. Одночасно зросло значення непрямих податків, що в 1981 р. становили 39 % від усіх надходжень у бюджет. Було підвищено ставки податку на додану вартість з 8 до 15 % (обкладали товари першої необхідності, побутові та медичні послуги). Держава скоротила державні позики приватному сектору, контролювала темпи Збільшення грошової маси в обігу (Банк Англії запровадив таргетування в 1975 р.), відмінила контроль над цінами і заробітною платою. Зросла сума кредитів, наданих банками промисловим компаніям. Крім цього, до 17 % підвищено дисконтні ставки Банку Англії. З метою обмеження державних витрат на 4 млрд ф. ст. зменшено видатки на промисловість, комунальне і дорожнє господарство, розвиток культури й освіти. Проводилася політика скорочення внутрішнього споживання.
  • o Інший важливий напрям реформ - скорочення державного підприємництва, приватизація та збільшення кількості акціонерів. Приватизацію здійснювали шляхом денаціоналізації (прямого продажу підприємств) і лібералізації державних монополій для розширення сфери конкуренції за принципом платності та торгів, як відкритих, так і закритих. Характерно, що продавали тільки прибуткові підприємства. На початку 1980-х років скоротили фінансування державних підприємств і фірм: у 1983-1984 рр. виділено 6,1 млрд, у 1984-1985 рр. - 5,6 млрд ф. ст. Було продано багаті родовища нафти в Північному морі, заводи з виробництва радіоактивних ізотопів, національну компанію з перевезення вантажів, вугільні шахти, підприємства нафтової, сталеливарної, авіакосмічної промисловості, повітряного транспорту. Лише впродовж 1984- 1987 рр. приватизовано 1/3 державної власності в промисловості. Прибутковість приватизованих підприємств зросла в 3-7 разів. Наприклад, приватизували Британську аерокосмічну компанію, "Роллс-Ройс", "Брітиш телеком" тощо. Поширився викуп акцій працівниками. Наприкінці 1990-х років у Великій Британії було 11 млн акціонерів проти 7 млн у 1979 р. Уряд активно підтримував транснаціональні компанії, що переважали в провідних галузях промисловості.

Особливу увагу приділяли приватизації житла. Спеціальний закон зобов'язав місцеву владу продати орендарям будинки за пільговими тарифами.

  • o Уряд здійснював послідовне розширення господарської самостійності підприємств. Відносини з державними підприємствами визначалися за контрактами, ціни на їх товари і послуги - відповідно до умов ринку. Підприємства інвестували за рахунок державного бюджету, власних доходів і комерційних кредитів. Уряд відмовився від прямого субсидіювання підприємств, але розширив фінансування заходів щодо впровадження нової техніки і технологій. Наприклад, уже на початку 1980-х років інвестиції у виробництво машин та обладнання становили більш ніж 76 % усіх інвестицій, спрямованих в обробну промисловість країни. Раціоналізацію виробництва здійснювали за рахунок звільнення від зайвої робочої сили на підприємствах. Було скасовано внески підприємців у фонди соціального страхування на зайняту робочу силу.
  • o Важливий напрям економічної програми - сприяння розвитку малого і середнього бізнесу. У структурі англійської економіки це була нова сила, адаптована до змін господарської кон'юнктури. З'явився значний прошарок власників сімейних фірм.
  • o Адміністративні заходи були спрямовані на скорочення видатків на утримання державного апарату. Зменшено кількість центральних міністерств, серед них не було галузевих. У 1982 р. скасовано положення, введене лейбористами, про прийняття на роботу насамперед членів профспілки. На окремих підприємствах було значно обмежено права профспілок, оголошено незаконними всі види страйків солідарності.
  • o У зовнішньоекономічній діяльності в жовтні 1980 р. скасовано обмеження на експорт капіталу, що діяли в країні 40 років. Щоб забезпечити необхідний рівень конкурентоспроможності англійських товарів на світових ринках, уряд консерваторів розробив заходи, спрямовані на інтенсифікацію виробництва, стимулювання зростання продуктивності праці, а також зниження витрат на заробітну плату.
  • o Уряд М. Тетчер відмовився від концепції соціальних гарантів "для всіх" і замінив її індивідуалістською політикою - "кожен за себе". Видатки на соціальні потреби зменшилися, заробітна плата залежала від прибутку підприємства. Англійці вчилися жити відповідно до своїх достатків.

Результати реформаторської діяльності уряду М. Тетчер були значними. Вже в 1982-1983 рр. темпи інфляції знизилися з 16 % у 1980 р. до 4 % у 1983 р., наприкінці 1980-х років - до 3 %, або до величини, рекомендованої монетаристською школою. У 1982 р. почалося зростання виробництва, 1985 р. - період піднесення, важливим чинником якого було особисте споживання (зросло на 6,5 %). ВВП збільшився в 1970-1990-х роках у 1,5 разу, промислове виробництво - в 1,2 разу. Поліпшилися показники торгівлі, зв'язку, транспорту, фінансово-банківської сфери. Рівень зайнятості зріс на 1,2 %, а безробіття - знизився до 6,8 % у 1989 р. проти 9,8 % у 1987 р. Наприкінці 1980-х років 64 % англійців мали власні будинки, понад 70 % - автомобілі, 46 % - відеомагнітофони, більше половини могли забезпечити платну освіту дітей.

На початку 1980-х років експорт країни перевищував імпорт. У 1980-1983 рр. Велика Британія була одною з країн, що звела торговельний баланс зі значним (1,1 млрд ф. ст.) перевищенням експорту над імпортом. Проте вже в 1985 р. темпи зростання обсягів імпорту втричі випереджали зростання експорту, що призвело до дефіциту платіжного балансу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші