Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологія довкілля. Охорона природи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Органічні забруднення

Стічні води, що містять суспензії органічного походження або розчинені органічні речовини, згубно впливають на стан водойм. В процесі осадження суспензії замулюють дно і затримують розвиток або повністю припиняють життєдіяльність донних мікроорганізмів, які беруть участь в процесі самоочищення вод. При загниванні донних відкладів утворюються шкідливі речовини, такі як сірководень, які призводять до забруднення всієї води в річці.

Однією з головних санітарних вимог до якості води є вміст у ній необхідної кількості кисню. Поверхнево-активні речовини (ПАР) - жири, масла, змащувальні матеріали - утворюють на поверхні води плівку, котра перешкоджає газообміну між водою і повітрям, що знижує насиченість води киснем.

З промисловими і побутовими стоками у річки скидається значний об'єм органічних речовин. На 1974 р. їхня кількість становила 33,3 млн. т щороку.

Основними джерелами органічного забруднення води є неочищені стічні води підприємств харчової і легкої промисловості, великі тваринницькі господарства, річкові й морські судна, а також поверхневий стік, який приносить у водойми до 15% органічних забруднень.

Значну небезпеку становлять комунальні (побутові) стоки. Розкладаючись у водному середовищі, органічні відходи стають середовищем розмноження патогенних організмів. Забруднена ними вода стає практично непридатною для пиття та інших потреб. Побутові відходи небезпечні не лише тим, що є джерелом інфекційних хвороб людини (черевний тиф, дизентерія, холера), але й тим, що потребують для свого розкладу багато кисню, вміст якого у воді при цьому може зменшитися нижче рівня, необхідного для життя водних організмів.

Нафта і нафтопродукти відносяться до найбільш шкідливих хімічних забруднювачів середовища. Кількість нафти, що поступала за рік до Світового океану, оцінювалась у 5-10 млн. т (за станом на 1980 р.). Головними її джерелами є морський транспорт (1-1,5 млн. т за рік), річковий транспорт і приморські міста (1,9), береговий стік (0,8), атмосфера (0,6), природні виходи (0,6) і втрати при добуванні на шельфі (0,1 млн. т за рік). Зростання нафтового забруднення може виявитися катастрофічним для флори й фауни моря, а також порушити тепло - і вологообмін між океаном та атмосферою.

Величезна кількість морських птахів і ссавців стають жертвою нафтового забруднення, причому від хронічного забруднення, імовірно гине щороку більше птахів, ніж від поодиноких катастрофічних розливів. У Північному морі та Північній Атлантиці щороку гине 150-450 тис. морських птахів.

Інтенсивність світла у воді під шаром розлитої нафти становить переважно тільки 1% інтенсивності світла на поверхні, у кращому випадку 5-10%. В денний час шар темної нафти поглинає сонячну енергію, що призводить до підвищення температури води. У свою чергу, в нагрітій воді знижується кількість розчиненого кисню і збільшується швидкість дихання рослин і тварин, що ще більше погіршує їхнє становище.

За сильного нафтового забруднення найбільш очевидним виявляється її механічна дія на середовище. Тяжкі фракції і емульсії вкривають поверхню берегів і вузькі розщілини, перешкоджаючи рухам, диханню і живленню невеликих тварин.

Особливо небезпечні витоки нафти в арктичних акваторіях. У холодній воді нафтопродукти розкладаються вкрай повільно і їхні токсичні властивості зберігаються дуже довго. Крім того, більшість арктичних організмів мешкають у верхньому підльодовому шарі, де якраз зосереджується нафта.

Поверхнево-активні речовини (ПАР), або детергенти широко застосовуються у складі миючих засобів і поступають у водойми з комунальними, промисловими й сільськогосподарськими стоками. (У сільському господарстві ПАР використовують для емульгування пестицидів). У наш час ці речовини - один з найбільш поширених хімічних забруднювачів водойм. Середнє споживання детергентів на одного мешканця планети в 70-х роках складало 2,5 г на добу. При нормах водовідведення в межах 125-350 л на людину за добу середній розрахунковий вміст ПАР у побутових стоках коливається в межах 7-20 мг/л. їх також використовують в якості ефективних емульгаторів великомасштабних нафтових забруднень.

ПАР відносяться до екологічно "жорстких" речовин. Вони дуже важко асимілюються в природному середовищі і вкрай негативно впливають на стан водойм. На їхнє окислення витрачається багато розчиненого кисню, який таким чином відволікається від процесів біологічного окислення. Детергенти дуже шкідливі для гідробіонтів. У риб вони викликають зяброві кровотечі і задуху, у теплокровних тварин - порушення функції клітинних мембран, підсилюючи при цьому токсичну й канцерогенну дію інших забруднювачів водного середовища.

Пестициди - хімічні засоби захисту рослин від шкідників і хвороб, потрапляють у водойми з дощовими й талими водами (поверхневий стік), після авіа - і наземної обробки сільськогосподарських угідь, лісів і водойм, з дренажно-колекторними водами, які утворюються при вирощуванні бавовни і рису, із стічними водами підприємств, що виробляють ці речовини.

У складі поверхневого стоку світу міститься не менше 2 млн. т органічних пестицидів. Вони мають кумулятивну і мутагенну дію на водні організми (особливо на мальків риб) і помітно впливають на біологічну продуктивність Світового океану в цілому. Відносна хімічна стійкість багатьох з цих сполук, а також характер розподілу сприяють надходженню їх в моря й океани у великих об'ємах. Постійне накопичення у воді найбільш отруйних пестицидів - хлорорганічних сполук є серйозною загрозою як для життя водних організмів, так і для людини.

Наслідком застосування пестицидів у сільському господарстві є підвищення вмісту в підземних водах амонію, нітратів, фосфору, калію, хлору та багатьох інших сполук. У деяких районах їхній вміст перевищує фонове значення більш ніж у 10 разів, що робить найцінніші підземні води непридатними для господарсько-питтєвого використання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші