Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Основи екології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Земельні ресурси

Земельні ресурси - землі, що використовуються або можуть бути використані у різних галузях господарства. Це вид відновних природних ресурсів, які характеризуються територією, якістю ґрунтів, кліматом, рельєфом, гідрологічним режимом, рослинністю тощо. Земельні ресурси є основою розміщення господарських об'єктів, головним засобом виробництва у сільському, лісовому та інших господарствах, де важливу роль відіграє родючість ґрунтів. Земельний фонд становить 133,9 млн км2, або 26,3 % загальної площі Землі. Сільськогосподарськими землями (включаючи ріллю, луки, пасовища, сади, плантації) зайнято близько 35 %, лісами та чагарниками - понад 30 %, населеними пунктами, промисловістю і транспортом - 3 % земельного фонду світу. Тенденції до зростання кількості населення і зниження землезабезпеченості загострюють необхідність розширення загальної площі сільськогосподарських земель. За останнє десятиліття їх площа у світі зросла на 360 млн гектар.

Використання ґрунтів людиною в інтересах землеробства розпочалося ще у неоліті близько 12 тис. років тому, коли з'явилося мотичне рільництво. З розвитком поселень ґрунти стали широко використовуватися під забудівлю. Примітивна агротехніка та інтенсифікація використання ріллі при зростанні щільності населення викликали руйнування ґрунту під впливом води та вітру. Тому вже більш ніж 2 тис. років тому почався захист ґрунтів від ерозії (наприклад, в Китаї).

У сучасному розумінні земельні ресурси - складне поняття, яке умовно можна визначити як "природно-соціальне утворення", що характеризується ознаками просторового та інтегрального ресурсу: протяжністю, рельєфом, надрами, водами, ґрунтовим покривом, рослинністю, іншою біотою, а також є об'єктом господарської діяльності і розселення, визначає екологічні умови життя людей. Іншими словами, земельні ресурси - це сукупні ресурси земної території як просторового базису господарської діяльності і розселення людей, засобу виробництва, її біологічної продуктивності та екологічної сталості середовища життя.

Відтворення ґрунтового покриву відбувається дуже повільно, зі швидкістю 0,2-2 см за 100 років, тобто на утворення мінімально необхідного для землеробства шару ґрунту потужністю 18 см потрібно не менше тисячі років. Головна і найбільш серйозна проблема - спустелення земель внаслідок вирубування лісів, знищення природного покриву, розорювання, неправильної експлуатації, надмірного випасання худоби, а також промислового забруднення ґрунтів і водойм, що негативно позначається на рослинному покриві. За даними ООН, понад 40 % земної поверхні стали пустелями або перебувають під загрозою спустелення.

Сучасний розподіл земельних ресурсів найбільшими регіонами світу має приблизно такий вигляд. Площа земельного фонду країн Західної і Центральної Європи (без країн колишнього СРСР) становить 473 млн га, з яких 147 млн (близько 30 %) зайняті ріллею і плантаціями. В цілому, незважаючи на високу густоту населення, земельні ресурси цієї території використовуються досить ефективно, чому сприяє найнижча серед усіх частин світу частка неродючих та незручних для використання земель, а також в основному сприятливий для сільського господарства клімат і рельєф. Частка сільськогосподарських земель становить 48 % загального земельного фонду.

Структура земельного фонду Азії (без країн колишнього СРСР) значною мірою визначається наявністю посушливих або перезволожених територій, які займають майже 60 % території Азії, до того ж на гірський рельєф припадає близько 50 % її площі. Площа земельного фонду Азії - 2679 млн га, з яких 456 млн га - рілля та плантації. Гострий дефіцит земельних ресурсів відчувається у країнах з найбільшою густотою населення (Сінгапур, Японія, Індія, Китай, Бангладеш, Республіка Корея).

Оскільки в Африці величезні території належать до аридних, земельні ресурси материка мають низький потенціал. Площа земельного фонду цього регіону становить 2965 млн га і тільки 183 млн з них зайнято ріллею та плантаціями. Площа земельного фонду Північної Америки становить 2139 млн га, з яких 273 млн га - рілля та плантації. Більша частина земельного фонду материка припадає на США та південь Канади. Значні території у високих широтах (Канадський Арктичний архіпелаг, Гренландія) не належать до продуктивних земель. На Південну

Америку припадає 13,5 % світового земельного фонду. Його площа становить 1754 млн га, з яких 139 млн припадає на ріллю та пасовища.

Площа земельного фонду Австралії та Океанії дорівнює 843 млн га. З них обробляються 48 млн га. Пасовища займають досить значну територію - 460 млн га (понад 54 % площі земельного фонду). Незважаючи на переважно рівнинний рельєф Австралії і значну теплозабезпеченість, земельні ресурси цього материка мають у цілому незначний потенціал продуктивності внаслідок нестачі вологи.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші