Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Державне регулювання економіки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Функції держави в сучасній ринковій економіці

Державне регулювання ринкової економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за допомогою прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики. Держава може виконувати свої функції впливу на економіку прямо (через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення), або непрямо (через систему правових та економічних регуляторів), надаючи їм можливість орієнтувати діяльність господарських суб'єктів в потрібному напрямку. За допомогою правових регуляторів держава встановлює "правила гри" на ринку, а через систему економічних регуляторів - цілеспрямовано "налагоджує" ринковий механізм, щоб на його основі стимулювати або стримувати ділову активність у раціональних рамках.

Роль і сутність характеристики системи координування економіки визначають функції держави. Умовно всю багатогранну й різноспрямовану сукупність функцій державних органів можна умовно подати двома групами.

Перша група охоплює функції, що забезпечують функціонування ринкової системи в державі. Сюди варто віднести створені й підтримані правовою базою функції (захист прав і власності, законодавче регулювання взаємовідносин між споживачами, виробниками, найманими працівниками, підтримка громадського порядку, захист конкуренції тощо). Тут держава визначає певні правила "ринкової міри" і забезпечує їх дотримання.

Друга група функцій державних органів пов'язана з розвитком і перспективним станом економічної системи. Вона охоплює заходи, спрямовані на стабілізацію економічних процесів і забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості.

інфляційних процесів, інфраструктури тощо. З усієї сукупності функцій держави виділимо найважливіші.

Найважливішою функцією державних органів є цільова функція, що передбачає постановку конкретних цілей у галузі економічного й соціального розвитку держави й визначення терміну їх реалізації. Цільова функція містить у собі низку цілей, поєднаних у єдину систему, що має певну ієрархічну структуру. Формування цільової функції є вельми складним процесом, що пов'язаний із виробленням стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку, прийняттям відповідних рішень і виробленням механізму їх реалізації. Накреслюючи цільові функції, держава бере на себе не тільки те, що непідвладне ринковій системі. Найважливішим напрямом реалізації цільової функції є визначення пріоритетів економічного розвитку, підтримка конкурентного середовища тощо.

Стратегічною довготерміновою метою державного управління економікою перехідного періоду є підвищення добробуту її населення на основі створення й розвитку в межах унітарної держави соціально орієнтованої моделі економіки ринкового типу.

Спрямівну і координаційну функції забезпечують вибір шляхів досягнення поставлених цілей, збалансованість найважливіших економічних пропорцій та узгодження суперечливих взаємозв'язків суспільного поділу праці.

Стимуляційна функція пов'язана з активізацією рушійних сил розвитку суспільства. Вона реалізовується через систему різноманітних пільг (субсидій, дотацій, податків тощо), за допомогою яких державні органи забезпечують просування економіки в заданому напрямі.

Контрольна функція припускає контроль з боку державних органів за дотриманням господарськими суб'єктами економічних і правових норм у процесі їхньої господарської діяльності. Найголовнішою складовою частиною контрольної функції є контроль за дотриманням найважливіших параметрів соціально-економічного розвитку держави. Державний контроль здійснюють через відповідні контрольні органи, а також через органи управління різного рівня.

В умовах реформування економіки особливе місце варто відвести такій функції держави як захист економічного порядку. Вона є опорною будь-якої господарської системи, але особливе значення має для ринкової економіки, що за своєю суттю базується на взаємовигідних угодах рівноправних партнерів, які мають свободу вибору.

Розглядаючи функції держави в регулюванні економіки, варто виокремити важливий аспект його діяльності - функціонування державної власності, тобто державний сектор економіки, що є основою реалізації функції держави.

Існування державного сектора в економіці зумовлене існуванням комерційного (приватного сектора). Він (держсектор) начебто займає економічний простір, що залишився від комерційного сектора, з одного боку, і регулює економічну діяльність останнього - з іншого. Державний сектор охоплює галузі, які йому залишає приватний капітал, тобто ті, де неможливо отримати навіть середньої норми прибутків, але вони необхідні для функціонування єдиного народногосподарського комплексу. Насамперед, це капіталомісткі й малоприбуткові галузі виробничої і соціальної інфраструктури: енергетика, транспорт, сфери освіти й охорони здоров'я, у яких віддача або невелика, або настає через тривалий час. Крім того, через державний сектор здійснюється діяльність держави щодо "оздоровлення" секторів економіки загалом (націоналізація збиткових підприємств або тих підприємств, прискорений розвиток яких є необхідною умовою для підвищення конкурентноздатності недержавного сектора).

Отже, сутність держави розкривається і реалізується в її взаємодії із суспільством. Що і як держава робить для впорядкування та вдосконалення суспільної, колективної та приватної життєдіяльності людей характеризується поняттям "функції держави".

Слово "функція" походить від лат. "fundiу" й означає: виконання, обов'язок, коло діяльності.

Основні функції держави. Сучасні держави світу виконують політичну, соціальну, міжнародну та економічну функції.

Необхідність політичної функції держави випливає із самої сутності держави як політичної форми організації суспільства. Політична функція держави полягає в забезпеченні цілісності й збереженні суспільства, у створенні умов для спокійного та гармонійного його розвитку. Якщо держава не підтримує такого стану, ігнорує суспільні потреби, діє не на користь національним інтересам, то вона не виправдовує свого існування. Ігнорування політичної функції здатне породжувати політичну нестабільність, соціальні конфлікти та хаос в економічній сфері. За таких умов про будь-яке державне управління та державне регулювання економіки не може бути й мови.

Соціальна функція держави полягає в забезпеченні на всій території країни прав і свобод кожної людини і громадянина. Свобода людини реалізується в суспільстві, у спілкуванні та співпраці людей. Окремі особи використовують те саме середовище для досягнення різних цілей, у тому числі й злочинних. За таких обставин тільки державна влада здатна бути гарантом захисту прав і свобод. Виконання соціальної функції передбачає: створення державою умов для відтворення й розвитку людини (демографічна політика, освіта, виховання тощо); формування соціокультурного простору, сприятливого для самореалізації кожної людини; стимулювання творчого зростання людини; втілення в жити принципів соціальної справедливості тощо.

Міжнародна (зовнішня) функція держави полягає у підтримуванні свободи, суверенітету та історичного існування народів конкретної країни в рамках світового співтовариства. Якщо людина реалізується у своєму народові (нації), то народ у цілому - у взаємодії з іншими народами. Зовнішня політика має враховувати геополітичні обставини, які визначають долю народів, а також одвічні національні інтереси. Держава повинна здійснювати міжнародну функцію в стратегічних параметрах, налагоджувати нормальні відносини з іншими країнами вздовж своїх кордонів, зберігати й зміцнювати співробітництво з якомога більшою кількістю держав, сприяти розвитку міжнародних організацій. Сприятливе міжнародне становище створює умови для конструктивного розвитку будь-якої країни.

Економічна функція держави полягає у створенні передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суспільства. Усі функції держави тісно взаємопов'язані. Але, на думку економістів, економічна функція є найважливішою, оскільки брак належного економічного потенціалу або низька ефективність його використання перешкоджають реалізації інших суспільних функцій.

Економічні функції держави

Держава як суб'єкт макроекономічного регулювання виконує багато функцій. їх можна згрупувати за такими п'ятьма напрямами.

  • 1. Емісійна функція.
  • 2. Формування правових засад функціонування економіки.
  • 3. Усунення вад ринкового саморегулювання.
  • 4. Перерозподіл доходів.,
  • 5. Забезпечення людей обов 'язковими товарами.

Реалізація економічних функцій держави здійснюється через механізм бюджетної, фіскальної, грошово-кредитної, структурної, інвестиційної, цінової, соціальної, зовнішньоекономічної та інших напрямів соціально-економічної політики.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші