Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основні теоретичні положення вчення А. Маршалла

Визначальне місце у теоретичній спадщині А. Маршалла займають теорія ціноутворення та принцип рівноваги, які є основою подальшого розвитку теорій попиту та пропозиції, ринкової рівноваги. Розпочинаючи дослідження, А. Маршалл запропонував власну класифікацію благ: матеріальні, якими людина володіє на правах приватної власності, та нематеріальні, які охоплюють ділові та професійні зв'язки, організацію підприємства. Стверджував, що багатство створюється не лише у сфері виробництва, але й у сфері послуг.

Теорія ціни

А. Маршалл відмовився від тези австрійської школи про визначальну роль суб'єктивних оцінок граничної корисності в аналізі ціни, створив синтетичну теорію вартості, поєднавши теорії граничної корисності та витрат виробництва, заявив про однакову значущість складових ціни (корисності та витрат) і відсутність пріоритету щодо визначення ціни. Вільне ціноутворення А. Маршалл вважає найважливішою складовою єдиної системи рівноважної економіки, що складається із мобільних та інформованих один про одного суб'єктів господарювання. Ринкова ціна розглядалася як результат узгодженості ціни попиту, що визначається граничною корисністю, та ціни пропозиції, що визначається граничними витратами.

На основі дослідження взаємодії ціни, попиту та пропозиції А. Маршалл розробив теорію ринкової рівноваги. Це такий стан економіки, коли є відповідність між попитом і пропозицією, між ресурсами і потребами. Для аналізу цінового механізму рівноваги вчений увів в економічну науку категорію рівноважної ціни - ціни, яка врівноважує попит і пропозицію на ринку конкурентного товару, де встановлюється рівновага. Графічно рівноважна ціна визначається точкою (Е) перетину кривої попиту (2)) та кривої пропозиції (5), які формуються за законами попиту та пропозиції. Графік, на якому перетинаються криві попиту і пропозиції, прийнято називати хрестом Маршалла (рис. 9.2).

Хрест Маршалла

Рис. 9.2. Хрест Маршалла

Хрест Маршалла свідчить про те, що: 1) тільки при ціні РЕ бажання одних і готовність інших збігаються в кількості (}Е; 2) крива Б виражає закон спадної граничної корисності певного товару для споживачів; 3) крива 8 так само виражає закон зростання граничних витрат для виробників; 4) ринкова цінність товару визначається рівновагою граничної корисності і граничних витрат. Обидві величини взаємно регулюють одна одну.

Досліджуючи взаємозалежність ціни, попиту і пропозиції, А. Маршалл показав, що за умов вільної конкуренції, якщо ринкова ціна починає перевищувати ціну рівноваги, то пропозиція буде переважати над попитом і ціна почне знижуватися. Якщо ринкова ціна стає нижчою за ціну рівноваги, то попит починає перевищувати пропозицію і ціна зростатиме.

У теорії попиту А. Маршалл:

  • o відокремив індивідуальний попит окремого споживача від сумарного (сукупного), тобто ринкового попиту;
  • o сформулював закон попиту на основі двох підходів: зростання ціни та насичення споживчого попиту. Згідно з першим підходом, кількість товару, на який є попит, збільшується при зниженні ціни і зменшується при підвищенні ціни. Якщо ціна знижується - попит зростає, якщо ціна підвищується - попит спадає. Згідно з другим - кожен наступний акт купівлі одного й того самого товару приносить споживачеві порівняно меншу корисність (задоволення) і вигоду. Використання двох підходів до визначення закону попиту дозволило за суб'єктивною поведінкою покупців побачити об'єктивну економічну логіку. А. Маршалл графічно відобразив дію закону попиту у вигляді спадної кривої;
  • o розробив концепцію цінової еластичності попиту. Під ціновою еластичністю попиту розумів функціональну залежність зміни обсягу попиту від зміни ціни. Стверджував, що "ступінь еластичності (або швидкість реакції) попиту на ринку залежить від того, в якій мірі його обсяг зростає за певного зниження ціни або скорочується за певного підвищення ціни";
  • o розрізняв еластичний і нееластичний попит. Попит є еластичним, якщо він змінюється більшою мірою, ніж ціна, яка викликала зміну попиту, і нееластичним, якщо він змінюється меншою мірою, ніж ціна;
  • o дав математичне обґрунтування поділу попиту на еластичний і нееластичний. А. Маршалл показав, що за умов нееластичного попиту прибуток може збільшитися за рахунок зростання ціни, а за умов еластичного попиту - за рахунок зменшення ціни;
  • o виявив різний ступінь еластичності попиту товарів залежно від структури споживання, рівня доходів та інших факторів. А. Маршалл показав, що найменша еластичність попиту притаманна товарам першої необхідності. Вчений також зазначав, що потреби багатьох людей є нееластичними (попит на них не реагує на зміни цін), середнього класу - еластичні (попит реагує на зміни цін товарів, які зараховують до предметів розкоші);
  • o увів поняття "споживчий надлишок", яке пізніше отримало розвиток в економічній теорії добробуту. За А. Маршаллом, споживчий надлишок - це різниця між ціною, яку покупець готовий був сплатити лише за те, щоб не обійтись без певної речі, і тією ціною, яку він фактично за неї сплачує.

У теорії пропозиції А. Маршалл:

  • o відрізняв грошові витрати виробництва від фактичних. Грошові витрати - це платежі за ресурси, які підприємство (фірма) купує на відповідних ринках. Фактичні - це витрати на усі ресурси, що використовуються у виробництві, незалежно від того, придбані вони за гроші на стороні чи є власністю підприємства;
  • o звернув увагу на проблему зростання і зменшення віддачі від виробництва за умов розширення його масштабів. А. Маршалл зазначав, що, як правило, великий масштаб виробництва в конкурентній економіці забезпечує фірмі зниження ціни на товари і, відповідно, переваги перед конкурентами (завдяки постійному зростанню економії від підвищення кваліфікації робітників і застосування спеціалізованих машин, обладнання). Загалом вигоду від такої економії отримує все суспільство;
  • o проаналізував особливості функціонування "представницької (репрезентативної) фірми", тобто фірми із середніми галузевими показниками (нормальної ефективності). Розмір такої фірми, на думку

А. Маршалла, збільшується із зростанням сукупного обсягу виробництва товару, який вона виробляє. Це призводить до отримання нею і внутрішньої, і зовнішньої вигоди, зумовленої меншими, ніж раніше, витратами праці та зниженням інших витрат у процесі виробництва;

  • o обґрунтував наявність дії трьох економічних законів, які характеризують різну поведінку ціни пропозиції у різних галузях економіки. А. Маршалл стверджував, що в одних галузях діє закон постійної віддачі (постійної продуктивності): обсяг виробництва не змінюється незалежно від зміни ціни пропозиції (граничних витрат); у других - закон зростаючої віддачі (зростаючої продуктивності ): обсяг виробництва збільшується при зменшенні граничних витрат і ціни пропозиції; у третіх - закон спадної віддачі (спадної продуктивності): обсяг виробництва збільшується за умови збільшення граничних витрат і ціни пропозиції;
  • o розмежував постійні, змінні, граничні та загальні витрати виробництва. Граничні витрати розумів як витрати на виробництво останньої одиниці блага у всьому його запасі, ототожнював їх з тією мінімальною ціною (ціною пропозиції), за якою підприємець ще згоден продавати певну кількість товару;
  • o запровадив поняття "періоди часу" й виділив серед них короткий, довгий і тривалий (дуже довгий). Показав, що у тривалому періоді часу постійні витрати стають змінними;
  • o обґрунтував теоретично і графічно залежність пропозиції від ціни.

А. Маршалл проаналізував вплив територіального фактора і фактора часу на взаємодію ціни, попиту і пропозиції. На основі цього аналізу вчений:

  • o відзначив складність врахування і величезну роль фактора часу у цій взаємодії, вказав на необхідність виокремлення довго- і короткотермінового періодів;
  • o пояснив, що у короткотерміновому періоді головним регулятором ціни є попит, тоді як пропозиція незмінна, вона не встигає за коливанням попиту. Для зміни пропозиції потрібні нові умови виробництва, додаткові виробничі ресурси. У довготерміновому періоді роль основного ці ноу творю вального фактора належить вже пропозиції та пов'язаним з нею витратам виробництва. І чим цей період триваліший, тим більшого значення набуває вплив витрат виробництва на ціну пропозиції.

У теорії розподілу та доходів досліджуються проблеми розподільних відносин і формування джерел доходів. А. Маршалл виходив з того, що джерелом доходів усіх факторів виробництва в міру граничних послуг, які вони надають, є національний дивіденд, тобто національний дохід. Він не тільки збільшується під впливом зростання пропозиції кожного із факторів виробництва, задіяних у суспільстві, але і сам цілком розподіляється між ними пропорційно граничній потребі населення в послугах цих факторів.

Теоретичною основою цієї теорії є положення, що кожен фактор виробництва підлягає дії закону попиту і пропозиції. При цьому ціна попиту того чи іншого фактора виробництва визначається його граничною продуктивністю, а ціна пропозиції - граничними витратами на нього.

Усі фактори виробництва приносять доходи. Кожна форма доходу (заробітна плата, підприємницький дохід, процент, рента) перебуває у функціональній залежності від відповідних факторів виробництва і ними забезпечується. Саме ці чотири форми доходу вчений об'єднує в поняття "національний дивіденд".

Заробітна плата розглядалася як винагорода найманих робітників за працю. На думку А. Маршалла, заробітна плата кожної категорії робітників має тенденцію дорівнювати чистому продукту, виробленому додатковою працею граничного робітника, заробітна плата якого дорівнює виробленому ним чистому продукту. Прибуток складається із двох самостійних видів винагороди: підприємницького доходу та процента. Підприємницький дохід - це винагорода підприємців за управлінську працю і ризик, який А. Маршалл виводив з прибутку. Процент на капітал - винагорода за втрати, з якими пов'язане очікування майбутнього задоволення від матеріальних ресурсів. Рента від землі - винагорода землевласникам за реалізацію власності на землю.

Досліджуючи підприємницький дохід, вчений багато уваги приділив проблемі підприємництва. Він поділив підприємців на дві категорії: тих, хто йде уторованим шляхом і отримує нормальний прибуток, і тих, хто відкриває нові, поліпшені методи господарювання і отримує, крім нормального прибутку, тимчасовий додатковий дохід. Цей надлишок над нормальним прибутком А. Маршалл розглядає як квазіренту - рентоподібний дохід (від лат. quasi "подібний до"). Вчений вважав, що квазіренту створюють у короткому періоді (коротшому від часу, необхідного для введення і повноти запровадження в практику нових удосконалень і речового капіталу) усі види ресурсів, які задіяні у виробничому процесі. На думку А. Маршалла, величина квазіренти у короткому періоді залежить від ціни і попиту на товар. Це пов'язано з браком часу для пристосування різних факторів виробництва до попиту.

Аналізуючи категорію "капітал", А. Маршалл виокремив дві складові: "здатність виробляти" і "здатність нагромаджувати", звернув увагу на здібності людини як на засоби виробництва (що розвивається у теорії людського капіталу).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші