Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Інвестування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Етапи прийняття інвестором виконаних робіт і готових об'єктів

Після проведення пусконалагоджувальних робіт, які проводяться в процесі монтажу обладнання, під час введення об'єкта в експлуатацію, а іноді і в післяпусковий період настає дуже відповідальний етап інвестиційного процесу — введення в дію виробничих потужностей і реалізація будь-яких інших інвестиційних проектів. В Україні діє порядок, встановлений Кабінетом Міністрів відповідно до чинного законодавства, який передбачає кілька стадій прийомки виконаних робіт і готових об'єктів. Можна виокремити три з них.

1) Прийом від інвестора (замовника) підрядником:

- будівельного майданчика для освоєння;

- затвердженої проектно-кошторисної документації, робочої документації і іншої технічної документації;

- технологічного і іншого обладнання для монтажу в проектному положенні і інше.

2) Прийом від підрядника інвестором (замовником) або робочою комісією замовника:

- виконаних робіт, конструктивних елементів, етапів, готової будівельної продукції;

- прийом робіт, що приховуються наступними роботами, зі складанням відповідних актів;

- попередній прийом конструктивних етапів для підтвердження технічної готовності до виконання наступних робіт;

- прийом робочою комісією повністю закінчених монтажем установок, машин і агрегатів для комплексного випробування і пусконалагоджувальних робіт;

- прийом робочими комісіями в експлуатацію закінчених окремо стоячих приміщень і споруд, вмонтованих чи прибудованих приміщень виробничого чи допоміжного призначення, що входить до складу об'єкту та ін.

3) Прийом від інвестора (замовника) Державною приймальною комісією закінченого будівництвом підприємства і пускового комплексу, черги, об'єкту.

До прийому об'єктів державною приймальною комісією вони повинні прийматися робочими комісіями, призначеними інвестором (замовником).

Робоча комісія призначається не пізніше п'яти днів після отримання письмового повідомлення генпідрядника про готовність об'єкту до прийому.

Усунення недоліків здійснюється підрядником у межах гарантійних строків:

• для змонтованого обладнання та електромонтажних робіт — протягом 6-ти місяців;

• загально-будівельних робіт — протягом одного року з дня передачі об'єкту в експлуатацію;

• по житлових будинках — протягом 2-х років.

Проте звичайно виявлені робочою комісією недоліки в процесі будівництва повинні бути усунені до введення об'єкта в експлуатацію.

Всі недоліки і дефекти ліквідуються генпідрядником за його рахунок.

Порядок призначення Державної приймальної комісії встановлюється Кабінетом Міністрів України в залежності від важливості і вартості об'єктів, які здаються в експлуатацію. Призначення відбуваються завчасно, але не пізніше чим за 3 місяці для виробничих об'єктів і за 30 днів — для житлово-цивільних.

Головою комісії призначаються керівні працівники Кабінету Міністрів, міністерств, корпорацій і консорціумів.

Державна комісія повинна представити органу, що її призначив, акт про прийняття об'єкта, а в разі відмови — аргументований висновок. Цей державний орган повинен затвердити акт не пізніше тижня для житлово-цивільних будівель і місяця — для об'єктів виробничого призначення, але датою введення в експлуатацію об'єкта та прийняття на баланс інвестора виробничих фондів вважається дата підписання акта Державною приймальною комісією.

Моніторинг реалізації інвестиційних проектів

У період освоєння інвестицій (реалізації інвестиційного проекту), особливо, якщо цей період тривалий, ринкова кон'юнктура зазнає значних коливань: змінюються ціни на інвестиційні товари, а іноді і самі суб'єкти інвестиційного процесу. В цей період усі суб'єкти інвестиційної діяльності, що виконують свої функціональні обов'язки щодо проекту, повинні здійснювати постійний контроль і нагляд за процесом реалізації проекту, оцінювати поточні результати (відхилення) та вносити корективи у бізнес-план, проект організації будівництва, проект виробництва робіт, план фінансування, календарний план або сітьовий графік та інші документи, за допомогою яких можна спостерігати та регулювати освоєння інвестицій.

Механізм проведення такого постійного нагляду і контролю за процесом освоєння інвестицій називається моніторингом інвестиційних проектів. Загальний моніторинг проекту здійснює інвестор (замовник) або від їх імені дирекція підприємства, що будується. Такий моніторинг за угодою з інвестором можуть здійснювати фірма-девелопер або генеральний підрядник відповідно до договору про консорціум.

Моніторинг інвестиційної діяльності — це механізм проведення постійного нагляду та контролю за процесом освоєння інвестицій, визначення розмірів відхилень фактичних результатів від передбачених і виявлення причин цих відхилень.

Моніторинг поділяється за видами: маркетинговий, фінансовий, технічний.

Маркетинговий моніторинг — проводиться з метою забезпечення своєчасних поставок матеріально-технічних ресурсів і його здійснюють ті учасники, на яких покладені обов'язки у контрактах з матеріально-технічного забезпечення.

Фінансовий моніторинг — проводиться інвестором, замовником, а також іншими учасниками проекту на першому етапі освоєння інвестицій (проектування та будівництво) за такими показниками: загальний обсяг інвестицій за проектом, витрати на земельну ділянку, витрати на проектно-дослідницькі роботи, вартість будівельно-монтажних робіт (договірна ціна); контрактова вартість обладнання, інструментів тощо. Моніторинг здійснюється у розрізі використання джерел фінансування: власних, запозичених або залучених коштів. У процесі моніторингу виявляються відхилення від програми реалізації проекту, приймаються рішення про мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів, додаткове залучення або запозичення коштів.

Технічний моніторинг, крім інвестора та його представників, здійснюють зазвичай генеральний проектувальник, інші проектувальники (у межах авторського нагляду). Технічний моніторинг проводиться з метою забезпечення відповідності будівельно-монтажних та конструктивних рішень встановленим вимогам.

З метою успішної реалізації інвестиційного проекту важливе місце відводиться постійному контролю та нагляду за процесом реалізації проекту, який одержав назву інвестиційного контролю.

Сутність інвестиційного контролю полягає в перевірці виконання й забезпечення реалізації всіх управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності підприємства з тим, щоб достовірно виявити наявні дестабілізуючі чинники і прогнозувати навіть можливість їхнього виконання та вчасно вживати заходи щодо їх усунення.

Розрізняють такі види інвестиційного контролю:

1) За формою здійснення контролю:

• Зовнішній контроль, здійснюваний зовнішніми контролюючими органами з метою виявлення змін у процесі реалізації проекту та відповідності існуючим стандартам;

• Внутрішній контроль, здійснюваний самими підприємствами чи інвестором з метою перевірки виконання інвестиційних планів та управлінських рішень у сфері інвестицій.

2) За часовою ознакою:

• Стратегічний інвестиційний контроль — спрямований на інвестиційну стратегію підприємства й виконання її інвестиційних показників;

• Тактичний інвестиційний контроль — спрямований на використання показників тактичних планів інвестиційної діяльності підприємства;

• Оперативний інвестиційний контроль — контроль виконання календарних планів і бюджетів інвестиційних проектів.

В порядку контролю робіт на діючих підприємствах інвестор виявляє співвідношення в грошовому вимірі і в процентах між обсягами реальних інвестицій та обсягами будівельно-монтажних робіт (БМР).

Виявляються об'єкти технічного переозброєння, де доля БМР перевищує 20 %, та об'єкти реконструкції з перевищенням БМР більше 50 %.

Дирекція підприємства, що будується, як представник інвестора проводить контрольні заміри обсягів виконаних БМР, порівнює їх з даними локальних, об'єктних та зведених кошторисів, перевіряє документи, співставляє їх дані з кошторисними цінами й нормами.

Зокрема при аналізі оплачених та поданих до сплати документів виявляються витрати та суми, що безпідставно оплачені іншим організаціям та підприємствам:

- що підлягають віднесенню за рахунок засобів основної діяльності підприємств (вартість експлуатаційних матеріалів, утримання апарату замовника на підприємствах, що реконструюються, вартість налагоджувальних робіт та ін.);

- на пайову участь будівлі у спорудженні загальних і відомчих об'єктів, що не відносяться до цього будівництва;

- на накладні витрати або нові накопичення, заготівельно-складські витрати, що перевищують встановлені ліміти;

- на будівництво об'єктів, які не є першочерговими;

- на позапланове будівництво;

- на науково-дослідницькі роботи, що не мають відношення до конкретного будівництва.

Подорожчання будівництва, яке допущене підрядником, як правило, веде до відхилення від норм тривалості будівництва та строків введення об'єкту в експлуатацію.

Після впровадження об'єкту або його черги (пускового комплексу) в експлуатацію, інвестор продовжує фінансовий моніторинг. На цьому етапі освоєння інвестицій підприємство починає виробляти продукцію, від реалізації якої утворюється грошовий потік у вигляді коштів, що повертаються інвестору, які він починає використовувати на відшкодування інвестиційних витрат, на погашення заборгованості кредиторам, а також на виплату дивідендів по залученому капіталу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси