Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інституціоналізм 1920-1940-х років. Еволюційна теорія Й. Шумпетера. Виникнення соціологічної школи інституціоналізму

Еволюція американського інституціоналізму

Розвиток інституціональних теорій з кінця 20-40-х років XX ст. отримав назву пізнього інституціоналізму, що характеризувався позитивістською спрямованістю, аналізом процесів монополізації економіки та конфліктів інтересів, проблем реформування ринкового господарства.

Найпомітніші інституціоналісти нової генерації А. Берлі, Г. Мінз, Дж.М. Кларк, С. Чейз вважали, що висновки T. Веблена про "штучне заморожування виробництва корпораціями", про згубні наслідки панування "великого бізнесу" знайшли пряме підтвердження в розвитку економіки, продовжували пропагувати ідею соціального контролю над економікою.

Джон Морріс Кларк (1884-1963) у працях "Соціальний контроль над бізнесом" (1926), "Стратегічні фактори економічного циклу" (1934) та інших доводив необхідність встановлення державного (соціального) контролю над монополістичними корпораціями, закликаючи до "революції в економічних функціях держави", яка повинна від позицій спостерігача перейти до виконання функцій організатора національного виробництва. Головне завдання "соціального регулювання і контролю" він вбачав в антициклічному регулюванні, яке полягає у збільшенні сукупного попиту шляхом зростання державних витрат, стимулювання прибутків, зайнятості населення тощо.

Адольф Берлі (1895-1978) і Гардінер Мінз (1896-1976) видали книгу "Сучасна корпорація та приватна власність" (1932), в якій на багатому фактичному матеріалі з розвитку корпорації у США проаналізували зростання економічного значення великих фірм і зробили такі висновки: корпоратизація економіки має об'єктивний характер, відбулася "корпоративна революція"; у структурі корпорацій на акціонерній основі здійснюється відокремлення власності на активи від безпосереднього управління виробництвом, яке перейшло до менеджерів компаній, що свідчить про формування системи колективного капіталізму; корпорації витісняють ринок, переймають на себе функції координації та розподілу, адміністрування цін; дослідження функціонування корпоративного сектору має посідати чільне місце у сфері економічної науки. Стюарт Чейз (1888-1970) у книзі "Технократія" (1933) заявив про тенденцію зменшення значення найманої праці в економіці та зростання ролі "технократів" у майбутньому суспільстві.

Ідеї американських інституціоналістів знайшли практичне застосування у період так званого "Нового курсу" президента США Ф.Д. Рузвельта. Вчені взяли участь у розробці та реалізації заходів "Нового курсу", спрямованого на оздоровлення ринкової економіки, обмеження влади монополій та стимулювання конкурентних засад в економіці, досягнення безкризового розвитку, зменшення безробіття, зростання національного добробуту. Г. Мінз входив до складу так званого "мозкового центру" президента Ф.Д. Рузвельта, створеного за ідеєю Т. Веблена, який був радником з економічних питань.

Інституціоналізм став теоретичним попередником макроекономічних кейнсіанських і неоліберальних напрямів економічної теорії.

Йозеф Алоїз Шумпетер (1883-1950) - визначний економіст і соціолог, автор праць "Сутність та основний зміст теоретичної політекономії" (1908), "Теорія економічного розвитку" (1912), "Економічні цикли" (1932), "Капіталізм, соціалізм і демократія" (1942). Його творчість справила істотний вплив на основні напрями сучасної економічної науки. Він намагався створити "синтезовану" теоретичну систему, поєднав найкраще, на його погляд, із наявної економічної думки.

У сучасній економічній літературі теорію Й.А. Шумпетера оцінюють як активний консервативний захист неокласичної теорії, або як інституціональну1. Його вважають також засновником еволюційної економічної теорії. У праці "Теорія економічного розвитку" вчений писав: "...усередині економічної системи є джерело енергії, що викликає порушення рівноваги. Якщо це так, то має існувати економічна теорія господарського розвитку, яка спирається не тільки на зовнішні фактори, що спричиняють рух економічної системи від одного стану рівноваги до іншого. Якраз таку теорію я спробував розробити"2.

Й.А. Шумпетер розробляв такі проблеми, як методологія та історія економічного аналізу, динамічний розвиток економіки, інноваційний розвиток, підприємництво та людський фактор в економіці, теорія економічних циклів, історія цивілізаційного розвитку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші