Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вплив різних чинників на величину внесків зі страхування життя

Якщо страхова сума залишається незмінною, то величина страхових внесків обернено залежна від строку дії договору.

При підписанні договору зі страхування життя страхові премії можуть сплачуватись упродовж дії договору (з розстроченням платежу) або одноразовим платежем. У першому випадку тариф буде вищим, у другому - нижчим.

Страхові тарифи можуть відрізнятись для застрахованих на однакову страхову суму та на однаковий строк. Іншими словами, якщо два страхувальники страхують своє життя на одну й ту саму суму і на однаковий строк, страхові внески будуть вищі для тієї категорії страхувальників, яка знаходиться в групі вищого ризику.

Звісно, на рівень ризику не дожити до зазначеного в договорі віку впливає не тільки вік, а й стать, вид діяльності, умови, в яких здійснюється трудова діяльність, місце проживання, стан здоров'я застрахованого і т. ін.

За незначних страхових сум, як правило, про стан здоров'я застрахованого страховик узнає з опитування страхувальника. За великих страхових сум страховик вимагає витяг із висновку медичної установи з приводу стану здоров'я застрахованого.

Індивідуальне та групове страхування життя

За кількістю осіб, зазначених у договорі, страхування життя поділяють на індивідуальне (одна особа страхується за договором) та групове (колективне), за яким застрахованими є група осіб.

За індивідуального страхування життя страхувальник, як правило, є водночас і застрахованим. Хоча не завжди. При страхуванні дітей страхувальником є батьки, а застрахованими - діти. Індивідуальне страхування може здійснюватись за рахунок як самого страхувальника - застрахованого, так і юридичної особи (підприємства, установи, організації).

За групового страхування найчастіше страхувальником є роботодавець, а застрахованими - наймані працівники. Групове страхування здійснюється за рахунок юридичної особи (роботодавця). Розмір страхової премії за договором може встановлюватись середнім для всього колективу, а може диференціюватись для окремих груп застрахованих, з урахуванням віку, професії, умов праці тощо.

Страхування життя на визначену договором, страхову суму передбачає поділ страхових внесків на дві частини. Перша пов'язана з страхуванням ризику, друга - з інвестуванням та отриманням прибутку. Пояснюється це тим, що цей вид страхування має покривати ризик (у випадку смерті) та забезпечити виплату відсотків на певну нагромаджену суму капіталу.

Частка страхових внесків, що спрямовуються на страхування ризику, залежить від віку. Чим старший вік застрахованого, тим більша вірогідність його смерті (як середньостатистичної особи). Тому цей вид страхування привабливіший для молодих, ніж для старих людей.

Якщо страхувальником є не фізична, а юридична особа, то податкові пільги можуть зробити цей вид страхування привабливим і для людей похилого віку.

Розглянемо ближче страхування за участю страхувальника в прибутку страхової компанії.

Страхування за участю в прибутку страхової компанії

Зміст страхування життя за участю в прибутку страховика полягає в тому, що якщо компанія має прибуток, вищий від очікуваного, вона ділиться цим прибутком зі страхувальником (застрахованими).

Оскільки страхування життя, як правило, довгострокове, то воно за змістом є не тільки способом довгострокового страхового захисту застрахованого, а й довгостроковою формою (способом) розміщення капіталу під відсоток. Специфіка такого способу розміщення капіталу полягає в тому, що, по-перше, законодавство, як правило, забороняв розміщувати тимчасово вільні грошові засоби страхових компаній у високоризикові проекти в зв'язку з тим, що головна функція страховика - здатність надавати страхові послуги. А, як відомо, найдохіднішими є високоризикові проекти. У зв'язку з тим, що страховик ризикує не власним, а залученим капіталом страхувальників, ці обмеження є виваженими та доцільними.

По-друге, жоден страховик, яка б у нього не була обнадійлива фінансова ситуація протягом З-5 років, не може достеменно знати, що його чекає через наступні 5-10-15 і т. д. років. Тому страховик може обіцяти страхувальнику (застрахованому) значну частку прибутку, а ситуація, в якій реально буде функціонувати страховик, не дасть йому можливості це зробити.

По-третє, ринок цінних паперів не може бути індикатором для визначення очікуваної норми дохідності на капітал, розміщений у страховика, у зв'язку з тим, що страховик, як описано в пункті 1, не бере участі в здійсненні високоризикових операцій та проектів. Це означає, що страхувальник може взагалі не отримати прибутку на свій капітал.

У зв'язку із зазначеним вище випливає:

  • 1) ні попередня, ні поточна прибутковість страховика не є запорукою його високої дохідності в довгостроковому періоді;
  • 2) єдиним надійним критерієм, що формує оптимістичні очікування страхувальника щодо доходу на капітал, є зіставлення величини страхових внесків і виплачених страхових сум. Вважається, що за умови, коли страхова сума за 25 років страхування життя зростає вдвічі, то капітал страховиком розміщується надійно.

Описана ситуація свідчить про середньорічний рівень прибутковості 4 %. Це достатній рівень для довгострокового періоду для країн, де цей вид страхування має понад столітню історію1. Українські страховики пропонують страхувальникам 2 % прибутку.

Є два види договорів за участю страхувальника у прибутку страховика:

  • o перший передбачає залучення прибутку для збільшення страхової суми;
  • o другий - окреме нагромадження часток прибутку.

Перший вид договору дає можливість отримання часток прибутку по закінченні строку дії договору. Другий робить можливим отримання часток прибутку до закінчення строку страхового договору.

Отже, страховий внесок складається з:

  • 1) оплати страхового ризику;
  • 2) частки внеску, що інвестується і приносить прибуток;
  • 3) частки, що відшкодовує адміністративно-управлінські затрати з ведення договору.

По закінченні строку дії договору з довгострокового страхування життя застрахований отримує страхову суму + + частки прибутку.

Для отримання цієї виплати страхувальник повинен пред'явити: страховий поліс; квитанцію про сплату останнього внеску, а за умови смерті застрахованого - свідоцтво про смерть та виписку з історії хвороби.

Страхова виплата (Benefit) - це грошова сума, встановлена законом чи договором страхування, що виплачується страховиком застрахованій особі, страхувальнику чи вигодо-набувачеві у разі настання страхової події.

Розмір страхової виплати під час страхування на випадок смерті залежить від причини смерті та способу розрахунку страхового тарифу.

Якщо смерть настала через хворобу, страхова виплата включатиме: страхову суму та суму внесків з урахуванням норми прибутковості. Пояснюється це тим, що за ризиком смерті встановлюється окремий тариф, а за нереалізованим ризиком - дожиттям - відбувається повернення внесків.

Якщо смерть настала від нестрахового випадку, вигодо-набувачу виплачується сума, що включає страхові внески з урахуванням норми прибутковості.

Договір страхування життя має вміщувати інформацію щодо того, за яких умов страховик звільняється від страхової виплати у разі настання страхового випадку. Це насамперед самогубство, а також вчинений застрахованим навмисний злочин, який спричинив смерть у зв'язку з автоаварією, якщо застрахований перебував у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння тощо.

Довгостроковий договір зі страхування життя може бути розторгненим до закінчення строку його дії.

Дострокове розторгнення договору зі страхування життя на встановлену страхову суму може здійснюватись як з ініціативи страховика, так і з ініціативи страхувальника. У разі розторгнення договору з ініціативи страхувальника, як правило, зростають його фінансові втрати. Тому за погіршення фінансового стану страхувальника та нездатності сплачувати своєчасно встановлені страховим договором платежі він (страхувальник) має альтернативні варіанти вибору своєї поведінки:

  • а) зменшення страхової суми, а отже, й розміру поточних внесків;
  • б) домовитись про відстрочку платежів на певний строк (якщо ці труднощі тимчасові);
  • в) продовжити дію договору, що теж супроводжується зменшенням страхових внесків.

З ініціативи страховика достроково припиняється дія договору, якщо страхувальник своєчасно не сплатив внески і після надання йому страховиком терміну для погашення боргу не погасив його.

Дострокове припинення дії договору зі страхування життя передбачає виплату застрахованому викупної суми.

Викупна сума (Cash Surrender Value) - це сума, що виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя. Вона розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір. Вимоги до методики розрахунку викупної суми може здійснювати Уповноважений орган. Повернення викупної суми здійснюється у формі готівки, якщо страхові платежі вносились готівкою, та безготівковою формою, якщо внески здійснювались у безготівковій формі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші