Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow РПС arrow Теорія економіки регіонів
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Адміністративно-територіальне утворення

Виділення адміністративно-територіальних утворень у складі України пов'язане з тим, що управління всіма сферами громадського життя з єдиного центру неефективне, оскільки призводить до втрати оперативності, нераціонального формування інформаційного забезпечення.

Адміністративно-територіальний поділ це одна із форм економічного районування, що дозволяє суб'єктам здійснювати цілеспрямоване управління розвитком своєї території, постійно впливаючи на хід економічних і соціальних процесів.

Для здійснення функції управління адміністративно-територіальні утворення мають усі необхідні органи та служби:

  • - виконавчі, які зосереджують систему економічних, правових, організаційних важелів, необхідних для здійснення функції управління;
  • - планові, які здійснюють планування або координацію діяльності установ, організацій, розташованих на даній території;
  • - фінансово-кредитні, які забезпечують бюджетне планування і фінансування;
  • - статистичного і інформаційного забезпечення, без яких неможливо здійснювати контроль поточної діяльності, аналіз тенденцій розвитку і прогноз економічних і соціальних процесів;
  • - спеціальні, що забезпечують дотримання правових норм і правил поведінки суб'єктів господарювання (податкова, пожежна, санітарна, екологічна інспекції тощо).

Відповідно до ст. 132, 133 Конституції України, система адміністративно-територіального устрою включає: Автономну Республіку Крим, області (Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Донецьку, Житомирську, Закарпатську, Запорізьку, Івано-Франківську, Київську, Кіровоградську, Луганську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Рівненську, Сумську, Тернопільську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську, Чернівецьку, Чернігівську), райони, міста, райони в містах, селища і села. Міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, що визначається законами України.

Територіальні одиниці розрізняються за рівнями: вищий (субнаціональний) територіальний рівень складають Автономна Республіка Крим, області, міста зі спеціальним статусом, середній — райони, міста обласного (республіканського АРК) значення, райони у містах, нижчий — села, селища, міста районного значення.

Райони реалізації великих регіональних програм

Часто розв'язання територіальних проблем неможливе без міжгалузевої і міжрегіональної координації дій, концентрації ресурсів та їх використання відповідно до логіки досягнення поставлених цілей. Щоб реалізувати принципи цільового управління, необхідні спеціальні методи, які складають арсенал програмно-цільового підходу.

Прикладом використання програмно-цільового підходу є розробка програм соціально економічного розвитку окремих регіонів відповідно до постанов Кабінету Міністрів України (наприклад, "Комплексна програма соціального та економічного розвитку Донбасу"). Можуть розроблятися також галузеві програми, такі, наприклад, як Національна програма "Нафта і газ України до 2015 року"

Своєрідною формою регіональних комплексних програм є програми формування спеціальних (вільних) економічних зон з метою залучення іноземного капіталу і виходу на світовий ринок. Створення вільних економічних зон передбачає спрощення візового режиму, зміни в податкових, експортних, імпортних, земельних та інших законах і встановлення спеціального адміністративного порядку, закріпленого законом про вільні економічні зони.

Передумовами створення вільних економічних зон є:

  • - сталий економічний і політичний стан суспільства;
  • - наявність ресурсів, використання яких дасть інвесторам очікуване суттєве зниження витрат порівняно із середньосвітовими;
  • - транспортна доступність і близькість до світових ринків;
  • - інфраструктура облаштованість території, що претендує на статус вільної економічної зони;
  • - сприятливий фінансовий клімат;
  • - пільговий режим оподаткування.

Виділення кожної із трьох названих територіальних структур здійснюється не тільки відповідно до визначених критеріїв, але й з урахуванням багатьох чинників — природних, економічних, соціальних. У кожному конкретному випадку перевага надається тому або іншому чиннику або їхньому сполученню.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>