Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Створення нової економічної системи

У наступному періоді (VIII—VI ст. до н. е.) — архаїчному — відбулися значні зміни в господарському житті, що привели до формування нової економічної системи. Греція випередила у своєму розвитку всі сусідні країни. Сільськогосподарське виробництво удосконалювалося шляхом його інтенсифікації: селяни почали вирощувати прибутковіші культури — виноград і маслини. Головними осередками сільського господарства стали невелике селянське господарство та значно більший фільварок родової знаті, яку обслуговували збіднілі родичі. Землі здавали в оренду, за що аристократи забирали 1/2 урожаю. Значного розвитку набули також ремесла, зосереджені у містах, повністю сформувалися їх галузі: металургія, металообробка, кораблебудування. Гончарне виробництво мало масовий серійний характер.

Провідною галуззю стала зовнішня торгівля, про масштаби якої свідчать знахідки грецької кераміки аж до Центральної та Західної Європи. Почав утверджуватися товарно-грошовий обмін. В епоху Великої колонізації роль грошей відігравали металеві зливки, бруски, і тільки на межі VII—VI ст. до н. е. вже карбували монети — таланти. Угоди купівлі-продажу поширювалися на всі види матеріальних цінностей. Виникло лихварство, а разом із ним і боргове рабство. Рабів привозили також із колоній. Однак економічне значення рабів було незначним, основну частину ремісників становили вільні люди. Розширення зовнішньоекономічних зв'язків вплинуло на формування цивілізаційних і культурогрецьких амбіцій, які доходили до європейського грекоцентризму. Греки почали ділити світ на еллінів і варварів, що відобразилося в писемних пам'ятках культури — варварський Схід та еллінський (культурний, цивілізаційний) Захід.

Зробили перші спроби теоретично осмислити розвиток цивілізації Стародавньої Греції. Найперші економічні думки належать Гесіоду (народився приблизно в 730 р. до н. е., рік смерті невідомо), які він висловив у поемі "Праці та дніп. На основі узагальнення і пізнання людського життя автор робить висновок, що світовий порядок найефективніше забезпечував моральність і право. При цьому він розуміє і відкрито зазначає причини розпаду порядку, який ґрунтується на насиллі: сила випереджає правду.

Гесіод шукає правду не на зіркових висотах людського буття, а в потребі та повсякденній роботі. Його завдання полягало у розробці найдоцільніших правил життя і практичних рекомендацій з метою якісного ведення домогосподарства. Серед економічних питань він обґрунтував корисність змагання, правил землеробства, управління будівництвом, з'ясував потреби людини і її стимули до праці. З економічного погляду трактат є:

  • 1) описом правил основ економіки і мореплавства;
  • 2) домашнім календарем для землероба і морського торговця;
  • 3) збірником практичних порад з управління домогосподарством.

Роблячи узагальнення і враховуючи власний досвід, мислитель сформулював принципи, які можуть бути покладеш в основу життєдіяльності особистості й суспільства загалом. До них належать: потреба наполегливо працювати, щоб забезпечити шлях до багатства; не переступати закон моралі; своєчасно сплачувати податки; бути законослухняним, справедливим, благочестивим, чесним, правдивим тощо. Автор звертає увагу на потенціал індивіда, на що здатна людина, мобілізуючи свій потенціал. І це не випадково. Умови існування на індивідуальній частині землі примушували селянина сподіватися тільки на власні сили, уміння дбати про свої інтереси.

Гесіод визначив для співгромадян два види занять: землеробство і мореплавання. Перевагу він надавав землеробству, пояснюючи, що прибуток від морської торгівлі — це складова випадковості, якій характерний спекулятивний момент. Тому не було нічого надійнішого, ніж наполеглива праця землероба, що дає йому добрий результат.

Саме в цей період (VIII—VI ст. до н. е.) відбувалася Велика грецька колонізація, її причини полягали:

  • 1) у бракові землі внаслідок збільшення чисельності населення і зосередження землі в руках знаті;
  • 2) потребі нових джерел сировини, пошуку ринків збуту для продукції сільського господарства та ремесел, здобутті металів, яких не було в самій Греції, намаганні греків контролювати торгові шляхи;
  • 3) політичній боротьбі, що змушувало тих, хто зазнав поразки, шукати удачі в колоніях.

Дослідники історії Стародавньої Греції виокремлюють три головні напрями колонізації:

  • 1) західний, наймогутніший. Сицилію й Італію настільки густо заселили колоністи, що їх почали називати Великою Грецією;
  • 2) північно-східний — на побережжі Чорного моря;
  • 3) південний і південно-східний — найслабші, оскільки тут греки натрапили на могутній опір фінікійських купців.

Усього створили кілька сотень колоній, населення яких налічувало 1,5— 2 млн осіб.

У VII—VI ст. до н. е. греки уже відчували і фіксували дихотомію "Схід — Захід". Між іншим, колоніальні захоплення греків відіграли значну позитивну роль у власне еллінській культурі. Саме у "варварів" греки багато чому навчалися: в ассирійців — архітектурному та скульптурному мистецтвам, фінікійців — абетці, єгиптян — геометрії, халдійців — астрономії.

В результаті колонізації зменшилися соціальні конфлікти. Вона сприяла розвитку ремесел, торгівлі, здібностей людини, звільняючи особистість з-під контролю роду, поширилися досягнення еллінської культури.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші