Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Історія грошей і банківництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Грошові документи ОУН - УПА в 1944-1953 рр.

Бофони ОУН були досить чутливими до змін конкретно-історичних умов, форм, методів, стратегії й тактики повстанської боротьби. Тому еволюція бофонів ОУН - УПА післявоєнного періоду тісно пов'язана з розвитком національно-визвольного руху в Західній Україні проти сталінізму в 1944-1953 рр.

Відповідальними за виготовлення бофонів були референтури пропаганди крайових, окружних проводів ОУН. Кліше для грошових документів виготовляли спеціалісти з підпільних друкарень і "технічних звен", які структурно входили до названих референтур. Про технологію виготовлення бофонів писав колишній сотейник УПА "Кривоніс" М. Симчич: "Про існування бофонів знаю добре. Вони були в нашому підпіллі подібно як у більшовиків - облігації. Штампували їх в осередку окружного проводу ОУН поблизу села Космача Косівського району. Купюри були різні, від 3 до 100 карбованців. Вироблялися вони дереворитами, тобто різьбяр вирізував рисунок на дерев'яній дошці м'якої породи за попереднім зразком, а відтак штампував ці облігації".

Незважаючи на відсутність на бофонах номерів і серій, повстанці вели суворий облік випущеної продукції, яку потім передавали уповноваженим проводом особам, а ті регулярно звітували про їх розповсюдження.

Бофони відігравали важливу роль як засіб поповнення повстанського бюджету. Крім того, вони мали ще одну функцію - матеріального і політичного протистояння примусовому поширенню облігацій державних позик СРСР, випуски яких у 1944-1946 рр. досяг-ли піку. На цей час припало більше двох десятків випусків грошових документів ОУН від 4 до 8 номіналів у кожному.

Провід ОУН на північно-західних землях у 1944-1945 рр. випустив "волинську серію" бофонів із номіналами 10, 25, 50, 100, 200, 300, 500 і 1000 крб., які функціонували у 12 областях України та Білорусії, де діяли повстанські загони. Автором серії був відомий український художник-графік Ніл Хасевич. Ці грошові документи, на відміну від попередніх випусків у Галичині, не стосувалися до жодної історичної дати. Вони вирізнялися графічними особливостями. Зображення ніби документально передавали високий бойовий дух, піднесення й хоробрість повстанців. Наприклад, на 100-карбован-цевому грошовому документі повстанець переможно топтав повалений імперський прапор СРСР. На грошовому документі номіналом 200 крб. на передньому плані було зображено трьох озброєних повстанців. Один із них кидав гранату. Вгорі малюнка - тризуб в овалі, вище якого півколом - напис: "За Україну, за волю, за народ". Внизу також уміщено написи: "УПА", "На бойовий фонд". На малюнку бофона номіналом 500 крб. в овальній рамці - постать воїна УПА, схожа на відомий графічний портрет Клима Савура роботи Ніл а Хасевича. Бофони "волинської серії" стали своєрідним мистецьким еталоном для інших підпільних митців. Органічним доповненням до цієї серії став бофон номіналом 25 карбованців, випущений 1949 р. за проектом Н. Хасевича на відзначення 20-ї річниці ОУН. У центрі малюнка в овальній рамці - озброєні повстанці, повернуті обличчями на Захід. Один із них тримає прапор з емблемою ОУН. На рамці - текст: "На бойовий фонд". Внизу - "ОУН". У верхніх кутах - номінал. Вказаний грошовий документ набув популярності у повстанців, тому його періодично передруковували.

Порівняно з іншими серіями, волинська була найдовговічні-шою. Окремі її квитанції постійно передруковували принаймні до 1950 р., але їх номінал через проведену в СРСР 1947 р. грошову реформу зменшився у 10 разів. Деномінацію в основному здійснювали перекресленням зайвого нуля. Характерною поліграфічною особливістю бофонів "волинської серії" було друкування їх на листах у пропорції; три бофони чорного кольору і один - синього. Дослідник О. Клименко висловлює припущення, що бофони синього кольору мали певне призначення, а саме - заохочення активних платників коштів у бойовий фонд підпілля.

Про фінансову діяльність Львівського крайового проводу ОУН достатніх даних немає, що пояснюється тотальним терором репресивного апарату на Львівщині та Дрогобиччині. Усі документи, захоплені органами МДБ - МВС, безжалісно знищувалися, тому відомості про грошові документи ОУН - УПА в цьому краї неточні та фрагментарні. Відомо, що 1944 р. одна зі структур підпілля Львівського крайового проводу ОУН віддрукувала серію однотипних грошових документів номіналами 5, 10, 20 і 50 крб., присвячену черговій річниці ЗУНР. На передньому плані малюнка - український січовий стрілець із гвинтівкою та прапором в руках. На осінніх листках, що падають, дати: 1918 і 1944 рр.

У 1945 р. було випущено серію бофонів номіналами 5, 10, 20, 50, 100 і 500. Населення ці грошові документи називало "грошима УПА". Дослідники висловлюють думку, що вони могли бути надруковані у підпільній друкарні ОУН, яка з 1943 р. діяла в Миколаївському районі Львівської області, оскільки лише вона могла друкувати в кольорах. Малюнки цієї серії віддзеркалювали тяжкі бої повстанців, їхні героїзм і самопожертви. Так, на бофоні номіналом 10 зображено динамічну постать повстанця з гвинтівкою, номіналом 20 - атаку повстанців на тлі пожежі, номіналом 50 - стилізовану постать архангела Михаїла зі щитом і мечем, якого народна міфологія наділяла здатністю кидати громи та вбивати чортів, номіналом 100 - алегоричне зображення казкового героя у поєдинку зі змієм.

У 1946 р. на Львівщині випустили нову серію бофонів номіналами 5, 10, 20, 50 і 100. Вони ніби повторювали за сюжетом серію 1945 р. Для серій 1945-1946 рр. був характерним лаконізм написів: "УПА" і номінал. Серії відбито з дереворитів, що їх виготовляли професійні художники-графіки. Завдяки виразності, сконцентрованості сюжетів, динамізмові ці бофони не поступалися "волинській серії" Н. Хасевича.

У1947 р. на теренах Львівського проводу ОУН використовувався бофон номіналом 30, випущений до 6-ї річниці Акта від ЗО червня 1941 р. Того ж року одна з районних структур на Львівщині до 29-і річниці ЗУНР випустила бофон номіналом 100 крб.

У той період Львівський провід ОУН вніс певні новації в розвиток бофонної системи. Протягом 1947-1950 рр. для потреб підпілля тут виготовляли двобічні бофони з відривними талонами. Зворотний бік грошового документа виконував функції агітаційної листівки, а також удосконалював фінансову звітність. Саме так були випущені бофони 1948 р. номіналами 100, 200 і 300 крб., видру-ковані в сьому річницю відновлення самостійної Української держави. Того ж року до свята Зброї випустили багатоколірний бофон номіналом 500 крб., композиційно з'єднаний із попереднім випуском, на продовження авторського циклу. У центрі малюнка - меч як символ боротьби та схід сонця - надія на перемогу. На рамці, прикрашеній вінком дубових віт і калинових кетягів, гасло: "Бо тільки меч, а не слова, здобуде нації права!". На звороті надруковано листівку, яка розкривала політичний зміст свята.

Львівський провід ОУН 1948 р. аналогічно скомпонував і наступні випуски бофонів номіналами 25 і 50 крб., присвячених 30-річчю ЗУНР, та номіналами 100, 200 і 300 крб. до шостої річниці УПА. У 1949 р. він повторив свій традиційний тематичний випуск, присвячений Актові 30 червня 1941 р.

Друкувалися грошові документи й іншими крайовими проводами ОУН в Західній Україні. Наприклад, крайовий провід ОУН "Карпати - Захід" 1945 р. до 27-ї річниці ЗУНР віддрукував серію бофонів номіналами 5, 10, 30 і 100. Грошову одиницю, мабуть, не вказали тому, що з близькістю кордонів Румунії, Угорщини й Чехо-Словаччини бофони планували використати і на цих територіях.

На території Станіславського обласного проводу ОУН від кінця 1944 р. існувала ще одна серія грошових документів номіналами 5, 10,20 і 100, на яких на передньому плані було зображено динамічну постать повстанця з гвинтівкою та прапором. У 1945 р. на Коломийщині у друкарні ОУН "Смерть Сталіну" видруковано бофон номіналом 20, на якому зображено колону вояків УПА на тлі пам'ятника Б. Хмельницькому в Києві. Вгорі грошового документа- гасло, взяте з декалога українського націоналіста: "Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!". Внизу - картуш із тризубом і написи: "Слава Україні!", "Героям слава!". На цій території були й інші випуски бофонів.

Карпатські відділи УПА випускали свої бофони, вельми примітивні на вигляд. їх оформлення свідчило про те, що повстанці не мали задовільної множильної техніки, паперу, фарби і діяли у складних умовах. Наприклад, бофон номіналом 10 руб. присвячений 6-й річниці створення УПА. На ньому не було малюнка, тільки написи: "Свято УПА 14.Х 1942-1948" та "На рев. фонд". Замість фарби використане фіолетове чорнило.

У 1946-1947 рр. бофони номіналами 10, 30, 50, 100 крб. виготовлялись у підпільній друкарні ОУН, яка містилась у Чернівцях по вул. Краснодарській. Серію кольорових бофонів у 1944 р. випустили підпільники Тернопільського обласного проводу ОУН. Випускалися грошові документи на землях Закерзоння, куди входили землі Холмшини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини, що їх окупували поляки. У 1945 р. на цих теренах були віддруковані бофони номіналами 10, 20, 30, 50, 100 злотих, присвячені 4-й річниці Акта відновлення української державності від 30 червня 1941 р. Вони мали назву: "Збірка на фонд боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу". Приблизно тоді ж виготовлено грошовий документ номіналом 50 злотих із написом: "Збірка на допомогу Українській Повстанській Армії на Західноукраїнських землях". На Закерзонні траплялися й інші випуски бофонів.

Тривало друкування бофонів на початку 50-х років У 1950 р. Львівський крайовий провід ОУН випустив серію грошових документів, присвячених черговій річниці проголошення відновлення Української держави. Характерним для 1952-1955 рр. було домінування місцевих емісій, при цьому підпільники використовували старі кліше (частково перероблені). Однак у той період бофони вже випускали в обмеженій кількості. Бофонна система занепадала.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші