Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Менеджмент персоналу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Відпустка працівників

Право щорічної відпустки мають громадяни, які перебува­ють у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності, а також працюють за трудовим дого­вором із фізичною особою.

При цьому за ними зберігаються:

  • — місце роботи (посада);
  • — заробітна плата (ст. 74 КЗпП України).

Тимчасові й сезонні працівники також мають право на від­пустку (пропорційно відпрацьованому часу).

Працівникам, які працюють за сумісництвом, відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою на основній роботі.

За бажанням працівника в разі його звільнення (крім звіль­нення за порушення трудової дисципліни) йому зобов'язані надати невикористану відпустку з подальшим звільненням. У цьому випадку датою звільнення є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням тер­міну трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки цілком або частково перевищує термін трудового договору. У такому разі дія трудового договору продовжується до закінчення від­пустки (ст. 2, 3, 24 Закону України "Про відпустки").

Види відпусток

Законом України "Про відпустки" (ст. 4) встановлюються такі види відпусток:

  • 1. щорічні:
    • — основна відпустка (ст. 6 Закону);
    • — додаткова відпустка за роботу в шкідливих і важких умовах (ст. 7 Закону);
    • — додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону);
    • — інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
  • 2. додаткова відпустка у зв'язку з навчанням (ст.13,14 і 15 Закону);
  • 3. творча відпустка (ст. 16 Закону);
  • 4. соціальні відпустки:
    • — у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 17 Закону);
    • — для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (ст. 18 Закону);
    • — додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону);
  • 5. відпустка без збереження заробітної плати (ст.25, 26 За­кону).

Колективним договором, угодою або трудовим договором можуть установлюватися й інші види відпусток.

Тривалість щорічних відпусток

Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки за від­працьований робочий рік, що відраховується з дня укладення трудового договору, становить 24 календарних дні (ст. 6 Зако­ну України "Про відпустки").

Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також

зайнятим на відкритих гірничих роботах, на роботах на по­верхні шахт, розрізів, кар'єрів і копалень, на будівельно-мон­тажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні і збагаченні корисних копалин надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні зі збільшенням за кожних 2 відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах і в розрізах, кар'єрах та копальнях глибиною 150 метрів та глиб­ше, надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 ка­лендарних днів незалежно від стажу роботи, а в розрізах, кар'єрах та копальнях глибиною до 150 метрів — 24 калев- дарних дні зі збільшенням на 4 календарних дні при стажі ро­боти на цьому підприємстві 2 роки і більше.

Працівникам лісової промисловості та лісового господарс­тва, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісопромислових господарств, постійних лісо­заготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підпри­ємств, а також лісництв надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів згідно зі Списком робіт, про­фесій і посад, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 346.

Воєнізованому особовому складу гірничорятувальних час­тин надається щорічна основна відпустка тривалістю ЗО ка­лендарних днів, невоєнізованим працівникам гірничоряту­вальних частин — 24 календарних дні зі збільшенням за кож­них 2 відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівни­кам освіти та науковцям надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 570.

Інвалідам І і II груп надається основна відпустка триваліс­тю ЗО календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календар­них днів.

Особам віком до 18 років надається щорічна основна від­пустка тривалістю 31 календарний день.

Сезонним і тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому робочому часу. Список сезон­них робіт і сезонних галузей затверджено Постановою Кабіне­ту Міністрів України від 28.03.98 № 278.

Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих чин­ників, згідно зі Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України. При цьому конк­ретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колек­тивним або трудовим договором залежно від результатів атес­тації робочих місць за умовами праці і часу зайнятості праців­ника в цих умовах (ст. 7 Закону України "Про відпустки").

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

  • — окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним наван­таженням або виконується в особливих природних географіч­них і геологічних умовах підвищеного ризику для здоров'я, — тривалістю до 35 календарних днів згідно зі Списком ви­робництв, робіт, професій і посад, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1290;
  • — працівникам із ненормованим робочим днем — три­валістю до 7 календарних днів згідно зі Списком посад, робіт і професій, прийнятим колективним договором або угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер роботи встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах відповідно до Рекомендацій про порядок надан­ня працівникам із ненормованим робочим днем щорічної до­даткової відпустки за особливий характер праці, затвердже­них наказом Міністерства праці і соціальної політики Украї­ни від 05.02.98 №18.

Святкові і неробочі дні при визначенні тривалості відпуст­ки не враховуються (ст. 73 КЗпП України).

Норми законодавства про тривалість щорічних додаткових відпусток за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці і за особливий характер праці набирають чинності з 1 січня 1998 р.

Відповідно до законодавства зберігаються відпустки рані­ше встановленої тривалості працівникам:

  • — зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці (до 1 січня 1998 p.);
  • — особам, які користувалися відпусткою більшої трива­лості, ніж це передбачено Законом України "Про відпустки", на увесь час їхньої роботи на даному підприємстві, в уста­нові, організації на посадах, що давали їм право на цю від­пустку (постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 50596-ВР"). Тривалість установлених законо­давством основної і додаткової відпусток не може бути змен­шено власником або уповноваженим ним органом ні само­стійно, ні за домовленістю з працівником.

Відпустки більшої тривалості, ніж це передбачено законо­давством, можуть встановлюватися працівникам відповідно до прийнятого на підприємстві, в організації колективного договору.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші