Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Документознавство arrow Сучасна українська літературна мова
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Безсполучникові складні речення досить неоднорідні за своєю структурою. Вони характеризуються багатством і різноманітністю семантичних відношень між предикативними частинами.

Особливість безсполучникових складних речень полягає в тому, що структурно-семантична цілісність утворюється інтонацією та змістовою взаємозалежністю частин, а також співвідношенням видо-часових і модальних форм присудків. Безпосередніх засобів зв'язку - сполучників і сполучних слів - у цих синтаксичних конструкціях немає.

Отже, безсполучникові складні речення - це такі речення, предикативні частини яких об'єднуються в одне ціле тільки інтонацією і співвідношенням видо-часових форм присудків, без сполучників і сполучних слів: Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля (В. Єні на); На все впливає мови чистота: зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух... (Д. Павличко).

Безсполучникові складні речення - це самостійний структурно-семантичний тип, який не ототожнюсється ні зі складносурядними, ні зі складнопідрядними реченнями, хоч певною мірою співвідноситься з ними.

Зіставлення показує, що безсполучникові речення близькі до сполучникових: одні - до складносурядних, інші - до складнопідрядних. Водночас серед безсполучникових є й такі, що не мають собі відповідників серед сполучникових речень: Подивився я на хати - нема в мене хати (Т. Шевченко).

Більшість цих речень багатші на змістові відношення порівняно зі складносурядними й складнопідрядними.

Для безсполучникових складних речень характерні такі ознаки: а) відсутність сполучників чи сполучних слів; б) семантична багатоплановість; в) менш тісна пов'язаність предикативних частин.

Головними засобами вираження структурно-семантичних відношень між предикативними частинами безсполучникових речень є: 1) інтонація; 2) співвідношення видо-часових форм присудків предикативних частин; 3) змістова взаємозалежність частин; 4) порядок розташування частин; 5) лексико-граматичні засоби (наявність у першій частині вказівних слів, спільний другорядний член, неповнота першої частини).

Інтонація як специфічний і основний засіб зв'язку предикативних частин безсполучникового складного речення може бути різною: 1) перелічувальна, яка виражає відношення однорідності; 2) зіставлення й протиставлення; 3) зумовленості, яка виражає змістові відношення умови, часу, наслідку й допустовості; 4) з'ясувальна, що виражає причинові й пояснювальні відношення.

У мовознавчій літературі виділяють два типи безсполучникових складних речень26:1) речення з однотипними предикативними частинами; 2) речення з різнотипними предикативними частинами.

Безсполучникові складні речення з однотипними частинами -це такі речення, які характеризуються перелічувальною інтонацією й співвідносні зі сполучниковими складносурядними реченнями. Вони поділяються на два різновиди: 1) з перелічувальними відношеннями; 2) із зіставно-протиставними відношеннями.

За семантичними й структурними ознаками безсполучникові речення з перелічувальними відношеннями поділяють на два різновиди: 1) речення, що означають одночасність перелічуваних явищ; 2) речення, що виражають часову послідовність дій, явищ.

Складні безсполучникові речення з відношеннями переліку, що означають одночасність дій, явищ, характеризуються однотипними формами дієслів-присудків і перелічувальною інтонацією. Відтворювані ними дії й факти об'єднані одним часовим відрізком. Перелічувані дії і явища можуть перебувати у плані минулого: Десь далеко, в повитих туманом плавнях, вставало сонце; тихо курились луки, переливаючись іскристими барвами... (Я. Баш); теперішнього: Немає щастя вічного, немає, є вічний бій за щастя для усіх (М. На-гнибіда); майбутнього часу: / сивітимуть знов у далині високі могили, віятиме вітер полиневим духом, хлюпатиме степ колоссям в обличчя (А. Головко). Один і той самий часовий план залишається й у випадках, коли присудки виражаються іншими дієслівними формами: Законів боротьби нікому не зламати, закони материнства не перемінить (П. Тичина).

Як значеннєво однорідні, предикативні частини з відношеннями одночасності не мають чіткої закріпленості в порядку їх розташування. На відповідний порядок розташування частин може вплинути наявність спільного другорядного члена в першій предикативній частині: Потім впали сніги, вдарила люта зима (О. Гончар).

Складні безсполучникові речення перелічувальної семантики, що виражають часову послідовність дій, явищ, характеризуються сталим порядком предикативних частин, а дієслова-присудки цих частин найчастіше виражаються формами минулого або майбутнього часу доконаного виду: Невідомо звідки налетів вітер, зашуміли гіллями берези... (А. Шиян); Порозтають тії білії сніги, покриються травицею всі луги, розів 'ється калинонька і садок... (Л. Глібов).

Форми теперішнього часу також можуть виражати часову послідовність дій. У таких реченнях вживаються переважно прислівники тоді, потім, які вказують на часову послідовність: Дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок (В. Кучер).

Безсполучникові складні речення з відношеннями переліку є реченнями відкритої структури, тобто кількість предикативних частин у складі їх є необмеженою.

Безсполучникові складні речення із зіставно-протиставними відношеннями - це такі речення, в яких значення предикативних частіш зіставляється або протиставляється. Своєрідна інтонація виступає граматичним засобом вираження зіставних і протиставних відношень: Дерево міцне корінням -людина горінням (Н. тв.); Вони не згинули, вони живуть і нині (М. Бажан); 3 праці радість, з безділля - смуток (Н. тв.).

З погляду структурного складні безсполучникові речення із зіставно-протиставними відношеннями належать до речень закритої структури, тобто складаються завжди лише з двох предикативних частин.

Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами -це такі речення, структурно-семантична цілісність яких ґрунтується на взаємозв'язаності неоднорідних, залежних предикативних частин, що поєднуються між собою зумовленою й пояснювальною інтонацією. За семантикою виділяють такі їх види:

  • 1) речення із з'ясувальним значенням: друга частина пояснює зміст першої. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними з'ясувальними реченнями: Згадую: дітьми із листя кленів ми до свят сплітаємо вінки (В. Колодій); Кажуть: вогонь печі дає дзвінкість, вогонь душі дає красу (О. Гончар);
  • 2) речення з часовим значенням: час дії другої предикативної частини зумовлюється часом дії першої частини. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними часовими реченнями: Лягло сонце за горою, зірки засіяли (Т. Шевченко); Брязне клинок об залізо кайданів, піде луна по твердинях тиранів (Леся Українка); Прийде час - всі дороги на світі повернуть у край наш крилатий на печаль ворогам, на утіху тобі (М. Стельмах);
  • 3) речення з умовним значенням: перша предикативна частина виражає умову, за якої можливе здійснення того, про що йдеться в другій частині: Не навчив батько - не навчить і дядько (Н. тв.); На схід сонця квітнуть рожі: будуть дні погожі (П. Тичина);
  • 4) речення з причиновим значенням: друга предикативна частина розкриває причину дії чи стану, про які йдеться у першій частині: Любіть красу своєї мови, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова коханих батьківських степів (А. Малишко); Гроза буде -хмара аж на землю лягає (О. Коломієць). Ці речення співвідносні зі складнопідрядними причиновими: можна перед другою частиною вставити причиновий сполучник бо;
  • 5) речення з наслідковим значенням, у яких друга предикативна частина означає, наслідок дії чи стану, про які мовиться в першій частині: Вітер війнув -листя з клена жовте, жовто-золоте полетіло (П. Тичина); Махнула осінь в ліси - вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко). У таких реченнях можна вставити сполучник так що;
  • 6) речення з порівняльним значенням, в яких зміст першої предикативної частини порівнюється зі змістом другої: Роса блищить на сонці - чисте срібло (М. Коцюбинський). Такі речення легко перетворити на сполучникові, вставивши сполучники мов, немов, наче;
  • 7) речення з приєднувальним значенням, в яких друга предикативна частина містить додаткове зауваження до першої частини або оцінку повідомлення в ній: Я розкажу вам про замерзлу квітку: вона чорніє в мене на столі (Г. Чубач).

Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами належать до речень закритої структури, складаються завжди з двох предикативних частин і не допускають свого поширення іншими частинами. Ними послуговуються в художній літературі, і вони є характерними для розмовного стилю мовлення.

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші