Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Промислова екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Безвідходна та маловідходна технології

Широке застосування безвідходних і маловідходних технологій— важливий напрямок захисту довкілля від негативної дії промислових відходів. Використання очисних пристроїв і споруд не дозволяє повністю локалізувати токсичні викиди, а використання більш досконалих систем очищення завжди супроводжується експоненціальним зростанням витрат на процеси очищення навіть тоді, коли це технічно можливо.

Відповідно до рішення ЕЕК ООН і Декларації про маловідходну і безвідходну технології, а також про використання відходів прийнято формулювання: "Безвідходна технологія є практичним використанням знань, методів і засобів для того, щоб у межах потреб людини забезпечити найбільш раціональне використання природних ресурсів та енергії й захистити навколишнє середовище".

Маловідходна технологія є проміжним етапом при створенні безвідходного виробництва. При маловідходному виробництві шкідлива дія на довкілля не перевищує допустимі рівні, але через технічні, економічні та організаційні причини частина сировини і матеріалів перетворюється у відходи та спрямовується на тривале зберігання.

Основою безвідходних виробництв є комплексне перероблення сировини з використанням усіх його компонентів, оскільки відходи виробництва — це невикористана частина сировини. Великого значення при цьому набуває розроблення ресурсозберігаючих технологій.

Доцільність використання відходів доведене практичною роботою багатьох підприємств різних галузей промисловості.

До основних завдань маловідходної та безвідходної технологій належать:

  • — комплексне перероблення сировини й матеріалів з використанням усіх їх компонентів на базі створення нових безвідходних процесів;
  • — створення та випуск нових видів продукції з використанням вимог повторного використання відходів;
  • — перероблення відходів виробництва та споживання з отриманням товарної продукції або будь-яке ефективне їх використання без порушення екологічної рівноваги;
  • — використання замкнених систем промислового водопостачання;
  • — створення безвідходних територіально-виробничих комплексів та економічних регіонів.

У машинобудівній промисловості розроблення маловідходних технологічних процесів насамперед пов'язане з необхідністю збільшення коефіцієнта використання металу (КВМ), у деревообробці — збільшення коефіцієнта використання деревини (КВД) тощо.

У ливарному виробництві використовуються швидкотвердіючі формувальні суміші. Цей процес, при якому відбувається хімічне твердіння форм і стрижнів, прогресивний не тільки з технологічного, але і з санітарно-гігієнічного огляду завдяки значному скороченню пиловиділення. Коефіцієнт використання металу при такому литві збільшився до 95—98 %.

Нову технологію виготовлення разових ливарних форм запропонувала англійська фірма "Бут", яка взагалі відмовилася від використання формувальних сумішей з органічними зв'язуючими речовинами. Зволожений водою пісок формується, а потім швидко заморожується рідким азотом. Отримані в таких формах виливки із чавуну та кольорових сплавів мають належну структуру та гладку поверхню.

При термічному обробленні металів значний інтерес викликають нові виробничі методи, що ґрунтуються на проведенні процесів у замкнених об'ємах з мінімальною витратою вихідних матеріалів і без виділення продуктів хімічної реакції у навколишнє середовище. Найпоширенішим є циркуляційний метод насичення металів і сплавів з використанням спеціальних установок (рис. 6.3), в яких робочий простір герметичний потік створюється реверсивним вентилятором.

Схема циркуляційних установок

Рис. 6.3. Схема циркуляційних установок: а — камерна муфельна;

б — шахтна муфельна; в — камерна безмуфельна; г — шахтна безмуфельна

На відміну від прямотічного газового методу, при якому в атмосферу викидаються шкідливі речовини, циркуляційний метод зменшує шкідливість технологічного процесу хіміко-термічної обробки металів.

Зараз широко використовують прогресивний метод іонного азотування (рис. 6.4), який порівняно з пічним є значно економічнішим, підвищує коефіцієнт використання електроенергії, нетоксичний і відповідає вимогам захисту навколишнього середовища.

Схема електропечі для іонного азотування

Рис. 6.4. Схема електропечі для іонного азотування: 1,2 — нагрівальні камери; 3 — підвіска деталі; 4 — термопара; б — оброблювані деталі; 6, 7 — роз'єднувач; 8 — тристорне джерело живлення; 9 — блок вимірювання та регулювання температури; 10 — газоприготувальна установка; 11 — вакуумний насос

З метою покращання екологічного стану в прокатному виробництві широко використовують нову технологію прокатування сталі — гвинтове прокатування металу (рис. 6.5) для отримання пустотілої спіральної бурової сталі. Така технологія прокатування металу дозволила відмовитися від подальшого металооброблення, не тільки заощадити метал на 10—35 %, але й покращити умови праці робітників та економічний стан завдяки зниженню запиленості повітря в шахтах, шуму та вібрації на робочих місцях.

Величезна кількість промислових відходів на сьогодні накопичується в лісозаготівельній та деревообробній промисловостях. Відходами тут є гілки і сучки дерев на лісосіках, куски деревини, кора, тирса, затвердлі залишки синтетичних смол, лакофарбових матеріалів тощо. Широке впровадження в ці галузі лісового комплексу безвідходної та маловідходної технології е одним із найважливіших завдань, що стоять перед підприємствами цієї галузі.

Способи прокатування пустотілої бурової сталі

Рис. 6.5. Способи прокатування пустотілої бурової сталі: а — прошивання; б — редуціювання; в — формування

Ступінь використання деревних відходів при безвідходній або маловідходній технології можна характеризувати коефіцієнтом її використання, що визначається за формулою

де Уоем ~ об'єм основної продукції, що виготовляється з деревинним ; Удод — об'єм додаткової продукції, що виробляється з відходів основної продукції (обапіл, технологічна тріска, технологічна тирса, клеєні заготовки, товари народного споживання, паливо та ін.), м8; Ус — об'єм сировини, що надходить у виробництво, м3.

Прикладом безвідходної технології у лісозаготівельному виробництві може бути повне перероблення зрізаного дерева на основну продукцію (пиловник, фанерний кряж, рудничний стояк та ін.) та всіх відходів від основної продукції (відторцювання, гілки, кореневища, листя-шпильки та ін.) на виробництво додаткової продукції (технологічна тріска, дрова, хвойне борошно, харчові продукти, органічні добрива та ін.).

Прикладом безвідходної технології в деревообробній галузі можна вважати агрегатне лісопиляння, коли разом з пиломатеріалами утворюється технологічна тріска, що надалі є сировиною для виробництва деревостружкових, деревоволокнистих плит, целюлози тощо.

На рис. 6.6 наведена схема промислового використання відходів лісопиляльно-деревообробних виробництв.

Аналогічні приклади безвідходних технологій можна навести при виробництві шпону, клеєної фанери, тари, паркету, меблевих і столярних виробів та ін.

З метою раціонального комплексного використання всієї деревини в лісопромисловому комплексі важливим є виявлення всіх відходів від основного виробництва, для чого доцільним є складання балансу деревини.

У табл. 6.4, 6.5 наведений баланс деревини в лісопиляльному виробництві.

Одним із найважливіших чинників, що впливають на перехід до безвідходної технології на лісопереробних підприємствах, є недосконала методика визначення об'єму лісоматеріалів лише за діаметром сортименту та його довжиною на основі таблиць об'ємів. Тому необхідним на лісопереробних підприємствах є перехід до поштучного визначення об'ємів круглих лісоматеріалів, пилопродукції і відходів за допомогою сучасної вимірювальної техніки, що широко використовується в країнах Західної Європи та Америки. Це дозволило б повніше використовувати всі деревні відходи.

Перспективним для охорони довкілля є вібраційне різання та голкофрезерування деревини, які не супроводжуються утворенням тирси й пилу.

Схема промислового використання відходів лісопильно-деревообробних виробництв

Рис. 6.6. Схема промислового використання відходів лісопильно-деревообробних виробництв

Таблиця 6.4. Баланс деревини в лісопиляльному виробництві при комплексному використанні пиловника

Баланс деревини в лісопиляльному виробництві при комплексному використанні пиловника

Таблиця 6.5. Баланс деревини при розкроюванні пиломатеріалів на заготовки

Баланс деревини при розкроюванні пиломатеріалів на заготовки

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші