Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Маркетинг arrow Маркетинг соціальних послуг
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

СУБ'ЄКТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Роль держави в забезпеченні соціальних послуг

План дій Україна-ЄС заохочує розбудову сильного й дієздатного громадянського суспільства шляхом "залучення громадян до процесу прийняття рішень, й також через громадські неурядові організації суспільства (далі - НУО)".

Важливою віхою на шляху до сильного громадянського суспільства є успішна співпраця НУО з органами влади. Вона приносить користь обом сторонам. В державах з обмеженими ресурсами на соціальні послуги, НУО можуть відігравати важливу роль як агенти соціальних змін. Вони також спроможні залучити інші ресурси, яких не мають органи влади, та користуються більшою довірою з боку населення. З іншого боку, НУО потрібна місцева влада яка б заохочувала діяльність НУО та зміцнювала діалог між населенням та владою.

Призначення громадянського суспільства

Визначаючи поняття "громадянське суспільство" Майкл Уольцер трактував його як простір непримусової людської коаліції; Джеффрі Александер як сферу людської солідарності; Юрген Габермас як публічну сферу суспільної взаємодії та життєвий світ людини тощо.

В цілому ідеї свободи, справедливості, солідарності, співробітництва й спільного блага разом визначають соціальну гармонію, а отже, громадянське суспільство мас базуватись на цих принципах і відповідно до цього мати універсальну функцію - стосуватися кожної людини в кожній нації на землі.

Щоправда, багато людей взагалі не вважають ідею громадянського суспільства за добру. В Індії та країнах ісламської орієнтації є чимало критиків. Видатні ексцентричні критики є і в західному суспільстві. Досить згадати Бернарда Шоу та Освальда Шпенглера, які обстоюють думку, що демократія нав'язана "попередніми злощасними альтернативами".

В сучасному розумінні, громадянське суспільство є в першу чергу особливим видом соціальної дії, а по-друге, являє той "пласт суспільства, що розташований між урядом, економікою та приватними господарствами, тобто той пласт, де взаємодіють асоціації, соціальні рухи та НУО, і який демонструє високий рівень суспільної самоорганізації".

Як певна модель соціальної організації, громадянське суспільство має декілька тлумачень, що відображають його певні сторони і функції.

  • 1) існування незалежних від держави громадських організацій (тобто НУО) - так званий "третій сектор" (в мінімальному обсязі);
  • 2) вся соціальна структура яка координує свої дії через низку добровільних асоціацій - громадських організацій (наукове значення);
  • 3) фактор впливу на державну політику та політичний процес у суспільстві (функціональний підхід);
  • 4) наявність розвиненої системи інститутів і взаємодій між ними, яка змінює тип політичної культури, і, отже, міняє спосіб функціонування інших суспільних інститутів, в т. ч. державних (публіцистика);
  • 5) ототожнення з усією нерозчленованою позаполітичною чи позадержавною сферою суспільного життя (філософський підхід).

В узагальненому вигляді, громадянське суспільство слід розуміти як "сферу спілкування, взаємодії, самоорганізації та самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих утворень, яка захищена законами від прямого втручання держави й у якій панують громадянські цінності". Важливим елементом діючого громадянського суспільства є активна співпраця громадян з органами влади та бізнесом для вирішення спільних проблем, що стоять перед суспільством.

Громадянське суспільство, попри відсутність однозначного визначення, має обов'язкову складову і водночас головну ознаку - систему добровільних громадських організацій (НУО), що працюють задля самоорганізації та самоврядування і захищені необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави.

Межа між державою, громадянським суспільством, родиною та ринком є досить розмитою й невизначеною. Громадянське суспільство вміщує безліч просторів, акторів та інституційних форм, що різняться в ступені формалізованості, автономії та впливу.

Що стосується структури громадянського суспільства, то вона визначається її інститутами. До інститутів, що творять внутрішню структуру громадянського суспільства, належать:

  • o добровільні громадські об'єднання: економічні, культурно-мистецькі, релігійні, спортивні, екологічні, освітні, наукові, захисту прав громадян, схеми взаємодопомоги, благодійні тощо;
  • o громадські рухи й політичні партії (доки ті не задіяні в механізмах здійснення влади);
  • o незалежні засоби масової інформації, що обслуговують громадські потреби та інтереси, а також формують і оприлюднюють громадську думку;
  • o громадська думка як соціальний інститут;
  • o вибори та референдум як засіб громадського волевиявлення та захисту інтересів;
  • o залежні від громадськості елементи судової і правоохоронної системи;
  • o деякі західноєвропейські джерела також зараховують до інститутів громадянського суспільства також профспілки і навіть бізнес-угрупування.

Крім того, до інститутів, що є складовими зовнішньої структури громадянського суспільства, також належать міжнародні організації, такі як ООН та Червоний Хрест.

Тому можна зазначити, що функції громадянського суспільства полягають у тому, що, зокрема, Його інститути:

  • 1) виступають засобом самовираження громадян, їх самореалізації та самостійної реалізації власних інтересів. Оскільки громадські спілки та об'єднання розв'язують самостійно значну частину суспільно важливих питань, вони тим самим зменшують державі тягар проблем які їй доводиться розв'язувати;
  • 2) виступають гарантом непорушності особистих прав громадян, дають їм впевненість у своїх силах, служать опорою у їх можливому протистоянні з державою;
  • 3) захищають інтереси певної групи в протиборстві з іншими групами та дають можливість кожній групі бути почутою;
  • 4) створюють сприятливі умови для функціонування демократичної влади, оскільки формують позицію громадян з різних проблем суспільного життя та публічної політики, систематизують та впорядковують протести й вимоги людей, знаходячи основу для взаємних поступок та компромісів, та допомагають людям в разі потреби організовано протистояти неконституційним діям осіб при владі.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші