Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

8.5. Діяльність учителя і учня в різних видах навчання

В дидактиці існує ряд теорій навчання, які по-різному пояснюють сутність дидактичних процесів і, отже, пропонують будувати його по-різному.

Види навчання розрізняються за характером викладацької і навчальної діяльності, за побудовою змісту, методів і засобів навчання. В дидактиці розрізняють пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване навчання.

Поряд з цими загальновідомими моделями навчання існують і інші, які частіше називають дидактичними концепціями або системами.

Пояснювально-ілюстративне навчання характеризується тим, що вчитель викладає, повідомляє знання в обробленому "готовому" вигляді; учні сприймають і відтворюють Його. Етапи діяльності вчителя і учня в цьому дидактичному процесі мають такий вигляд:


Діяльність учителя

  • 1. Повідомляє нові знання, пояснює.
  • 2. Організовує осмислення навчальної інформації.
  • 3. Організовує узагальнення знань.
  • 4. Організовує закріплення навчального матеріалу.
  • 5. Організовує застосування знань і оцінює ступінь засвоєння.

Діяльність учня

  • 1. Сприймає інформацію, виявляє певне розуміння.
  • 2. Осмислює, поглиблює розуміння матеріалу.
  • 3. Узагальнює засвоєний матеріал.
  • 4. Закріплює вивчення шляхом повторення.
  • 5. Використовує знання у вправах, завданнях та ін.

Переваги пояснювально-ілюстративного навчання: систематич­ність, логічність, послідовність, відносно невеликі витрати часу.

Недоліки: слабо реалізується розвиваюча функція навчання — діяльність учня має репродуктивний характер. Однак, саме так здебільшого здійснюється процес навчання. Це традиційне навчання за Й.Гербартом.

При проблемному навчанні вчитель не повідомляє готових знань, а організує учнів на їх пошук: поняття, закономірності, теорії пізнаються в процесі пошуку, спостереження, аналізу фактів, розумової діяльності. Процес навчання, навчальна діяльність уподібнюються науковому пошуку і відображаються в поняттях: проблема, проблемна ситуація, гіпотеза, засоби розв'язання, експеримент, результати пошуку.

Етапи проблемного навчання такі:


Діяльність учителя

  • 1. Створює проблемну ситуацію.
  • 2. Організує осмислення проблеми і її формулюванням,
  • 3. Організує пошук гіпотези
  • 4. Організує перевірку гіпотези.
  • 5. Організує узагальнення результатів і використання отриманих знань.

Діяльність учня

  • 1. Усвідомлює суперечності у явищі, що аналізується.
  • 2. Формулює проблему.
  • 3. Висуває гіпотези.
  • 4. Перевіряє гіпотезу.
  • 5. Аналізує результати, робить висновки, застосовує отримані знання.

Переваги проблемного навчання: розвиває розумові здібності, викликає інтерес до навчання, пробуджує творчі сили.

Недоліки: не завжди можна використати через характер навчального матеріалу, непідготовленість учнів, кваліфікацію вчителя, вимагає багато часу, у зв'язку з цим проблемне навчання використовується нечасто. Як бачимо, така модель навчання подібна до тої, що запропонував Д.Дьюї — навчання за допомогою дій. У 60-х роках її варіант — навчання за допомогою дослідження — розробляв Дж. Брунер, а в Росії - це робили І.Лернер, М.Скаткін, М.Махмутов.

У програмованому навчанні навчальний матеріал розбивається на дрібні, легко засвоювані дози, що послідовно пред'являються учневі для засвоєння. Після засвоєння кожної дози здійснюється перевірка рівня знань. Доза засвоєна — переходять до наступної. Це і є "крок" навчання: подача, засвоєння, перевірка.

Структура програмованого навчання така:


Учитель (підручник, комп'ютер)

  • 1. Подає першу дозу матеріалу.
  • 2. Пояснює першу дозу матеріалу і дії з ним.
  • 3. Формулює контрольні запитання.
  • 4. Якщо відповідь правильна, пред'являє другу дозу матеріалу, якщо ні — пояснює помилку, повертає до роботи з першою дозою.

Учень

  • 1. Сприймає інформацію.
  • 2. Засвоює першу дозу матеріалу
  • 3. Відповідає на питання.
  • 4. Переходить до наступної дози матеріалу. Якщо відповідь неправильна, повертається до вивчення першої дози.

Переваги програмованого навчання: дрібні дози засвоюються легко, темп засвоєння вибирається учнем, забезпечується високий результат.

Недоліки: не всякий матеріал піддається поетапній обробці; обмежується розумовий розвиток учня репродуктивними операціями; наявний дефіцит емоцій і спілкування в навчанні.

Ідеї і принципи програмованого навчання сприяли появі ряду нових технологій. Наприклад, блочно-модульне навчання, при якому матеріал групується в блоки-модулі: цільовий, методичний, контрольний. Учні дотримуються вказівок і навчаються з великою мірою самостійності. Крім того, в дидактиці використовується навчання за алгоритмом; майбутнє має також використання електронних засобів з складними навчальними програмами.

Отже, на озброєнні у вчителя є різноманітні види навчання. Завдання полягає в тому, щоб для кожної конкретної ситуації вибрати оптимальний варіант навчального процесу. Розв'язанню цього складного завдання допомагає методика вибору оптимальних дидактичних рішень.

Запитання і завдання

  • 1. В чому полягає єдність і специфіка процесу пізнання і навчання?
  • 2. Як розуміти двобічний характер процесу навчання?
  • 3. Дайте характеристику освітньої, виховної, розвиваючої функцій навчання.
  • 4. Що таке розвиваюче навчання?
  • 5. Дайте характеристику найважливіших компонентів процесу навчання.
  • 6. Охарактеризуйте сутність і структуру діяльності вчителя в навчальному процесі.
  • 7. Розкрийте психологічні основи діяльності учнів у процесі навчання.
  • 8. Охарактеризуйте діяльність учителя і учнів в процесі організації пояснювально-ілюстративного, проблемного, програмованого навчання. Які основні переваги і недоліки названих видів навчання?

Додаткова література

  • 1. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: общедидактический
    аспект. - М., 1977.
  • 2. Баранов СП. Сущность процесса обучения. - М., 1986.
  • 3. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. - М., 1972.
  • 4. Данилов М.А. Процесс обучения в советской школе. - М., 1960.
  • 5. Дидактика средней школы / Под ред. М.Н. Скаткина. - 2-е изд. - М., 1982.
  • 6. Куписевич Ч. Основы общей дидактики. - М., 1986.
  • 7. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. - М., 1977.
  • 8. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. - М., 1975.
  • 9. Теоретические основы процесса обучения в советской школе / Под ред.
    В.В.Краевского, И.Я. Лернера. - М., 1989.
  • 10. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. - М., 1982.
  • 11. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в
    учебном процессе. - М., 1979.
  • 12. Якиманская И.С. Развивающее обучение. - М., 1979.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші