Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Державне регулювання економіки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сутність інвестицій та інвестиційної діяльності

Інвестиції як економічна категорія - це витрати на створення, розширення, реконструкцію основного капіталу і на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу. Інвестиції як фінансова категорія - це всі види майнових, фінансових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, соціальної інфраструктури з метою отримання прибутку або соціального ефекту.

Процес здійснення інвестицій, тобто вкладення вищевказаних цінностей в об'єкти підприємництва і соціальної інфраструктури, називається інвестиційною діяльністю.

Основні види інвестиційної діяльності (за об'єктами вкладання інвестицій):

  • o реальні інвестиції (капіталовкладення), що є вкладеннями коштів в основний капітал через будівництво, придбання машин і обладнання тощо, та оборотний капітал (на поповнення товарно-матеріальних запасів);
  • o фінансові інвестиції, тобто вкладення коштів у ЦП (акції, облігації, сертифікати, векселі тощо), валюту та інші фінансові активи, розміщення капіталу у банках;
  • o інтелектуальні інвестиції є вкладенням коштів у науку, людину (освіту, охорону здоров'я тощо), на купівлю патентів, ліцензій, ноу-хау.

Здійснюють інвестиційну діяльність так звані інвестори. У ролі інвесторів виступають фізичні та юридичні особи, у тому числі й органи державної влади й управління.

Фінансові джерела інвестиційної діяльності поділяються на:

  • o внутрішні інвестиції - державні інвестиції; капіталізована частина прибутку підприємств; заробітна плата; депозити в КБ; кошти від приватизації; амортизаційний фонд; заощадження населення; ресурси інвестиційних, страхових, пенсійних фондів, кредитних спілок тощо;
  • o зовнішні іноземні інвестиції - приватні іноземні інвестиції; державні іноземні інвестиції; кошти міжнародних фінансових організацій та установ.

Отже, розрізняють приватні інвестиції, які роблять громадяни і приватні підприємства; державні інвестиції - здійснюються центральними та місцевими органами влади й управління за рахунок бюджетних, позабюджетних фондів і запозичених коштів, а також державними підприємствами за рахунок своїх прибутків; іноземні інвестиції - вкладання капіталу іноземними громадянами, юридичними особами і державами; спільні інвестиції - вкладання юридичними і фізичними особами (громадянами) країни та іноземних держав.

Сукупний обсяг інвестицій, що спрямовуються на нове будівництво, придбання засобів праці та приріст товарно-матеріальних цінностей за певний період часу, називають валовими інвестиціями. А сума нових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань за певний період часу, є чистими інвестиціями.

Інвестиції поділяють на короткотермінові (вкладення капіталу на період до одного року) і довготермінові (на період понад один рік).

На інвестиційний процес у країні впливають передусім такі взаємопов'язані чинники:

  • o функціональне співвідношення, згідно з яким дохід розподіляється на споживання і заощадження (слід пам'ятати, що джерелом фінансування інвестицій є заощадження, отже, низький рівень (частка) заощаджень у доході обумовлює, відповідно, низький обсяг інвестицій, а зростання частки заощаджень - зростання обсягу інвестицій);
  • o норма чистого прибутку (чим вища норма прибутку, тим більший обсяг інвестицій);
  • o позичковий відсоток (інвестування є економічно вигідним і доцільним, якщо норма прибутку перевищує ставку позичкового відсотка);
  • o темп інфляції (чим вищий темп інфляції, тим нижчий реальний прибуток від інвестицій, тим менша мотивація до довготермінового інвестування).

У процесі інвестиційної політики слід враховувати той факт, що оскільки виробництво, привласнення і капіталізація прибутку у всіх випадках служить головною метою господарської діяльності в ринковій економіці, то ДЕП повинна бути спрямована на заохочення нагромадження, тобто на інвестиції, що насамперед відповідає інтересам суб'єктів господарювання. Крім цього, через створення додаткових стимулів і можливостей у певний час всім інвесторам чи окремим їх групам за галузями та регіонами держава (її регуляторні органи) має можливість впливати на економічний цикл і структуру Н Е.

Метою державної інвестиційної політики є створення конкурентного середовища та забезпечення структурних зрушень і зростання економіки через поліпшення інвестиційного клімату у країні, розвиток та активізацію інвестиційних процесів, спрямування інвестицій у пріоритетні галузі та програми.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші