Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківські операції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види кредитів в іноземній валюті

Кредитування зовнішньої торгівлі - важливий елемент економічного розвитку країни, оскільки кредит, поряд з якістю товару та його ціною, - важливий засіб конкурентної боротьби на світовому ринку. Кредит полегшує можливість збуту товару для експортера та придбання - для імпортера.

Кредиторами зовнішньоторговельних угод можуть бути банки, держава, експортери, імпортери, кредитно-фінансові організації (рис. 7.8).

Класифікація кредитів за кредиторами

Рис. 7.8. Класифікація кредитів за кредиторами

Однак здебільшого кредитування зовнішньої торгівлі здійснюється банками. Це може бути пряме або опосередковане кредитування.

Фірмовим кредитом називається кредит, який надається підприємством (фірмою) однієї країни підприємству (фірмі) іншої країни. Є такі різновиди фірмового кредиту: вексельний, кредит за відкритим рахунком, купівельний аванс.

Банківські кредити надають банки чи кредитні установи. Банківський зовнішньоторговельний кредит поділяється на два види: фінансовий та експортний.

Фінансовий кредит забезпечує можливість здійснювати торгівлю на будь-якому ринку, і це дає широкі можливості для вибору торговельних партнерів. Цей вид кредиту не завжди може бути пов'язаний із поставками товару. Центральні банки можуть використовувати його для валютних інвестицій та погашення зовнішньої заборгованості.

Сутність експортного кредиту полягає в тому, що він може використовуватися лише для закупівлі товару в країні кредитора. Такий кредит надає банк експортера банкові імпортера чи безпосередньо імпортерові. Тому надання експортного кредиту одночасно сприяє розширенню експорту товарів у країну боржника.

Брокерські кредити - проміжна форма між фірмовими та банківськими кредитами.

Урядові кредити надаються урядом однієї країни урядові іншої країни за рахунок державного бюджету. їх переважно надають на 10-15 років.

Кредити міжнародних організацій, серед яких провідне місце займають МВФ, МБРР, сприяють збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та подоланню валютних труднощів країн-учасниць, пов'язаних із дефіцитом їх платіжного балансу. МВФ та МБРР надають не лише стабілізаційні кредити, а й структурні (на здійснення програм, спрямованих на структурні реформи в економіці країни).

Мішані кредити – це спільні кредитування великих проектів кількома кредитними установами – як міжнародними, так і національними. Участь у таких проектах можуть брати державні та приватні установи.

За терміном користування кредити в іноземній валюті поділяють на короткострокові, середньострокові та довгострокові.

Ще однією класифікаційною ознакою кредитів може бути стадія виробництва (обороту) товару, котрий кредитуватиметься (виготовлення товару для експорту; складування товару у країні експортера; транспортування товару, зберігання на складі у країні імпортера; реалізація товару; використання товару у процесі виробництва і його амортизації).

До платіжних умов, які є визначальними при кредитуванні імпорту, відносять: авансовий платіж; платіж на основі акредитива (з оплатою при пред'явленні); інкасо (документи проти платежу); платіж після отримання товару).

Кредитування експорту здійснюється, якщо використано такі умови платежу: платіж на основі акредитива (акредитив із відстроченням); інкасо (документи проти акцепту); відстрочення платежу.

З цими умовами платежу ви вже ознайомилися в попередніх темах.

ПІД час кредитування імпорту широко використовуються операції з векселями. Сутність їх полягає в тому, що експортер виставляє тратту для акцепту не на імпортера, а на банк імпортера. Формально цей кредит надає експортер, але різниця між звичайним комерційним кредитом і акцептним полягає в тому, що акцептантом є банк.

За акцептного кредиту для експортера знижується ризик неплатежу, оскільки експортер має акцепт банку, тобто ризик неплатежу (ризик непогашення кредиту) бере на себе банк, тому він наражається і на валютний ризик країни. Залежно від сумарного розміру ризиків установлюється розмір комісії за акцепт. Комісія сплачується відразу і не повертається, навіть якщо імпортер не скористався кредитом.

Акцентуючи тратту імпортера, банк не використовує своїх ресурсів для кредитування, а лите гарантує для експортера оплату товару.

Строк акцептного кредиту здебільшого встановлюється до трьох місяців.

Крім векселів, у міжнародній торгівлі використовують документарні акредитиви, і не лише як ефективна та безпечна форма розрахунків, а й як інструмент короткострокового кредитування імпортера.

Найширше використання у здійсненні кредитування на основі документарного акредитива отримав акцептний акредитив. Акцептний акредитив передбачає, що експортер у пакет документів, передбачених в акредитиві, включає строкову тратту (як правило, від 60 до 90 днів), виставлену на акцептний банк. Акцептуючи тратту, банк дає зобов'язання оплатити номінальну вартість векселя із настанням строку погашення. Акцептована тратта може бути врахована чи придбана акцептуючим банком або повернена пред'явникові. Ураховуючи тратту, банк забезпечує бенефіціара коштами на строк акцепту, стягуючи при цьому комісію за врахування. Розмір комісії залежить від валюти, в якій виписано вексель, суми та строку векселя.

Крім акцептного акредитива, можуть використовуватися акредитив із відстроченням, компенсаційний акредитив тощо.

Поширеним у практиці міжнародної торгівлі є пряме банківське кредитування імпортера. Воно може здійснюватися банками різної форми власності. Проте в країні може бути створений спеціалізований банк, який надає кредити іноземним покупцям товарів даної країни на вигідніших умовах, аніж інші організації.

Звичайно, що такі банківські кредити більшою мірою, ніж фірмові, підлягають регулюванню та контролю з боку держави. З цього погляду вони схожі з урядовими кредитами. Незважаючи на те, що ці кредити укладаються між банками, санкціонуються вони урядами країн, а в багатьох випадках є частиною міжнародних угод. Тому умови цих кредитів, як правило, суттєво відрізняються від умов звичайних банків.

Для фінансування кредитів пріоритетних напрямів розвитку економіки України використовують два різновиди таких кредитів:

  • • залучення юридичними особами - резидентами кредитів, погашення яких передбачає умову валютної самоокупності проектів;
  • • залучення юридичними особами - резидентами іноземних кредитів, погашення яких передбачає умову використання коштів із Державного бюджету України.

Кредити в іноземній валюті можуть видавати позичальникам під гарантію, яка передбачає право банку на списання коштів із валютного рахунку гаранта в разі непогашений кредиту в установлений термін. Як забезпечення кредитів, виданих в іноземній валюті, також можуть прийматися в позичальника або його гаранта акредитиви та платіжні гарантії, виставлені на їхню користь іноземними банками, шляхові документи, товарні запаси. Умовою використання товарних запасів є їх застрахованість.

Існує два способи оформлення зазначеного забезпечення: під складські квитанції і під розписки. Як інструмент забезпечення кредиту товарними записами може бути вексель позичальники.

Порядок надання кредиту в іноземній валюті аналогічний наданню його в національній валюті.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші