Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Філософія родознавства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Історичні традиції державної символіки незалежної України.

Родовід і наукова біографія тісно пов'язують з Україною Володимира Вернадського (1863—1945). Він був українцем по матері та батькові. Один з його предків (за лінією батька) — литовський шляхтич Верна, у війську Богдана Хмельницького воював проти поляків. Його нащадками були старшини і товариші Війська Запорозького. Предки Володимира за лінією матері (Ганни Петрівни, з роду Константино-вичів) належали до козацько-старшинської верхівки. Дядько матері Микола Гулак (1822—1899) походив із сім'ї небагатого дворянина, здобув визнання як український літературознавець і громадський діяч. На початку 1846 р. заснував Кирило-Мефодіївське товариство (разом з Миколою Костомаровим і Василем Білозерським). Володимир почав вивчати свій родовід ще зі студентських років. Після одруження з Наталіею Старицькою він досліджував її родовід. Згодом М. Драгоманов познайомив В. Вернадського з І. Франком і М. Павликом. У 1915 р. В. Вернадський написав статтю "Українське питання і російська громадськість", де чітко наголошував: "небезпека для Росії не в українському русі як такому", а в його трактуванні як шкідливого і до того ж привнесенного явища у державному і національному організмі. В. Вернадський був "українцем за корінням" і став "громадянином Всесвіту", його внутрішній світ і могутній інтелект сягали ноосферного безмежжя. Вернадському-вче-ному належав Всесвіт, в якому чільне місце посідала рідна

Україна. І це найяскравіше виявилося в його подвижницькій діяльності стосовно створення Української академії наук у Києві (Хлистун, 1992).

В. Вернадський — один з творців антропокосмізму, системи, в якій природничо-історичні й соціально-гуманітарні людські тенденції розвитку науки становлять органічну цілісність. З утворенням власної сім'ї ідеї олюднення науки і наукового осмислення життя для Вернадського-вченого набувають особистісного значення. Його цікавили проблеми спадкової талановитості й можливості її передавання у поколіннях. Він наголошував на необхідності наукового підходу до педагогіки загалом і родинного виховання зокрема, поєднання духовних, морально-етичних чинників з гуманістичними цінностями у справі підготовки поколінь до корисної суспільної діяльності без нав'язування професійного вибору. На таких принципах разом з дружиною вони виховували дітей — сина Георгія (обрав фах історика) та дочку Ніну (вона стала лікарем). Спільні цінності та, як наслідок, духовна єдність вирізняли родину Вернадських.

В автобіографічних матеріалах В. Вернадський зазначав, що для громадянського становлення особистості в сім'ї особливе значення мають образи предків, які виявляють універсальний зв'язок загального й одиничного у родовідному дереві (Вернадський, 1988, 1989).

На зв'язку генеалогії і педагогіки наголошував П. Фло-ренський, оскільки історія роду дає моральні уроки та настанови нащадкам.

Таким моральним взірцем для дітей була доля самого священика Павла Флоренського. Незважаючи на трагічне становище в'язня Соловків (розстріляний 8 грудня 1937 р.)" він прагнув донести до дітей і нащадків розуміння: кожен з них має дати світові найкраще з того, що вклав у нього весь рід. Лише тоді справдиться існування особистості. У настановах "Заповіту", звертаючись до дітей — Анни, Василя і Кирила, він наголошував:

"Не забувайте роду свого, минулого свого, вивчайте своїх дідів і прадідів, працюйте над закріпленням їх пам'яті.

Мені здається, що задачі нашого роду — не практичні, не адміністративні, а передусім розумові, організаційні у галузі духовного життя, культури, просвіщення. Намагайтеся осмислити ці задачі нашого роду і не уникайте прямого слідування їм, по можливості твердо дотримуйтесь властивої нам діяльності.

Не шукайте влади, багатства, впливу — нам все це не властиво; потрібною мірою воно само прийде; інакше стане вам нудно і тяжко жити.

Давно хочеться мені записати: частіше дивіться.на зірки. Коли буде на душі погано, дивіться на зірки або на блакить вдень. Коли сумно, коли вас скривдять, коли зазнаєте ду-шевних страждань — вийдіть на повітря і залишитесь на одинці з небом. Тоді душа заспокоїться" (Флоренський, 1992, с. 440—444).

Нині закономірно привертають увагу замовчувані десятиліттями давні галузі історичної науки, як і поняття "генеалогія" та "геральдика". З'являються генеалогічні клуби і товариства (наприклад, у Москві), які пропонують послуги спеціалістів-генеалогів з дослідження родоводу (вартість послуги — бл. 35 тис. дол.).

У сучасних умовах демократизації українського суспільства активізуються прагнення осмислити "без купюр" історію країни і родини.

Історичні традиції зберігає державна символіка незалежної України. В "Конституції України" (1997) зазначено: "Державними символами України е Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Великий Державний Герб України встановлюється з ура' хуванням малого Державного Герба України та Герба Війська Запорозького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної ради України.

Головним елементом Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України)" (ст. 20). Символи держави увінчують будинок Верховної Ради України.

Проте зауважимо, що осмислення буття власного роду становить моральний обов'язок і відповідальність його представника перед предками та нащадками, особливо стосовно геральдичної творчості. Головно, щоб це не було даниною моди, а відповідало давнім моральним настановам народу: "Рід пізнавай — все добре переймай".


Проблемно-пізнавальні завдання

  • 1. Що вивчає "генеалогія"?
  • 2. Які теоретиком етодологічні підходи визначають дослідження генеалогії?
  • 3. Поясніть філософський і моральний сенс генеалогії.
  • 4. У чому полягає педагогічно-виховне значення генеалогії?
  • 5. З яким періодом пов'язуються початки історичної генеалогії наших предків?
  • 6. З якою історичною подією пов'язано перше зображення княгині Ольги у мистецтві?
  • 7. Поясніть зв'язок генеалогії і геральдики, гербознавства, символографії, нумізматики, сграфістики.
  • 8. Поясніть символіку гербів українських земель (Київської, Львівської, Галицької й ін.).
  • 9. У чому полягає неперервність культурних та істо-рико-генетичних традицій українського народу?
  • 10. Поясніть наступність історичних традицій державної символіки незалежної України (за Конституцією України ).

Список рекомендованої літератури

Білецький П. Георгій Іванович Нарбут. — К., 1985. Білокінь С. Український родослівник // Укр. культура. — 1991. — № 4.

Висоцький С.О. Княгиня Ольга і Анна Ярославна — славні жінки Київської Русі. — К., 1991.

Гречило А. Земельна геральдика // Пам'ятки України. — 1991. — № 3.

Лукомский В.К., Модзалевский В .Л. Малороссийский гербовник / С рисунками Егора Нарбута. Репринт, изд. 1914 г. — К., 1973.

Флоренский П. А. Детям моим. Воспоминание прошлых лет. Генеалогические исследования. Из соловецких писем. Завещание / Сост.: игумен Андроник (A.C. Трубачев), М. С. Трубачева, Т. В. Флоренская, П. В. Флоренский; Пре-дисл. и комм, игумена Андроника (А. С. Трубачева). — М., 1992.

Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст.: Волинь і Центральна Україна. — К., 1993.


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші