Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Ділова кар'єра
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Щастя і робота

Перейдемо до взаємозалежності щастя і роботи.

Щоб відчувати себе щасливим у роботі і на роботі необхідно знайти такий різновид діяльності, до якого у працівника лежить душа. Зі сфери кохання відомо, що силоміць милим не станеш. Якщо душі робота не подобається, то про яке щастя можна говорити? Трапляється й інша ситуація. Працівник виконує свою улюблену роботу, але щасливим себе не відчуває. Кохання, як відомо, буває з першого ж погляду. У більшості ж випадків воно приходить згодом. Мабуть, так трапляється і з роботою. Людству відомі численні випадки, коли примусове кохання переростало у "чисте гаряче кохання". Авторові цієї книжки у далекому 1977 році було нав'язано опікуватися патентно-ліцензійною роботою. Нинішньою мовою - це інтелектуальна власність. Стартовий рівень знань був нульовим. Любов до патентно-ліцензійної роботи формувалася поступово, але неухильно і навічно.

Канадські експерти 2008 року дійшли висновку - для того, щоб бути задоволеним своєю роботою, її потрібно полюбити. Необхідно знайти у ній сенс і слідувати до поставлених цілей. Ця група експертів встановила, що люди закохані у свою справу, за яку вони одержують гроші, є щасливішими за інших, а також є фізично і психічно здоровими. Любити можна і таку роботу, на яку інші увагу не звертають. Це нагадує шлягер студентської юності автора цієї книжки. У ньому співалося:

гляжу ей вслед - ничего в ней нет. А я все гляжу, глаз не отвожу".

Комусь улюбленою роботою може бути посада глави уряду, а комусь - комірника. Кожному - своє. Якщо між посадами прем'єр-міністра і комірника є й щось спільне, то тільки те, що і там і там можна вкрасти. Щоправда в різних обсягах. Далі наведемо низку порад психологів про те як стати щасливим на роботі.

  • 1. Працівник повинен на себе і на своє довкілля поглянути ширше. Те, що відбувається на роботі, є, зрозуміло, важливим аспектом життя. На щастя, окрім такого аспекту, є й інші. Доцільно і на роботі згадувати собі інші приємні речі з життя працівника. Не завадить поза офісом мати хобі, яке допомагає розслаблюватися і відпочивати після робочого дня та відволіктися від офісних проблем.
  • 2. Слід усвідомити, що щастя є досягненним. Співкурсниця автора цієї книжки через багато років на одній із щорічних зустрічей випускників сказала:

"Хотіла стати щасливою - і стала нею!" Багато її співкурс-ників якось не думали про те, щоб стати щасливими, - отже щасливими і не стали. Потенційна можливість щастя стає реальним фактом тоді і там, де в існування щастя вірять. Доречно нагадати, що неопізнані об'єкти, що літають, досі бачили лише ті люди, хто хотів їх бачити і вірив в їх існування. Поміж очевидців автора цієї книжки не було. Очевидно, цьому причина - інший менталітет.

  • 3. На діяльність компанії слід глянути під іншим кутом зору. Якщо працівнику набридла певна діяльність (наприклад, суцільні відрядження), то йому доцільно не "зациклюватися" над своєю конкретною діяльністю в цей час, а подумати, що його робота є складовою частиною діяльності компанії і ця діяльність загалом імпонує менталітету працівника. Можна себе втішати й тим, що одержаний досвід допоможе працевлаштуватися на посаду, про яку вже давно він мріє. Доцільно сконцентруватися на виконанні завдань, на які працівник є мастаком. Задоволення приносять і успішно завершені дрібні справи. Свого часу В. Ульянов (він же - В. І. Ленін) говорив, що у Червоної Армії не кожен день може бути велика перемога, але кожний день має бути хоч невеличка перемога.
  • 4. Слід оточувати себе щасливими людьми. Здавна відомо: "Який їхав - таку й здибав". Щоб бути щасливим - потрібно, щоб щасливі були поруч. Ситий голодному - не товариш. Для того щоб поруч були щасливими, потрібно щось для цього зробити. Щастя чимось схоже на вірусну інфекцію.
  • 5. Необхідно гордитися тим, що добре виконуєте свої обов'язки. Роботі слід віддавати максимально можливий запас енергії. Колись за радянських часів було дуже популярним гасло: " Віддамо всі сили будівництву комунізму!". Лозунг не врахував того, що певний запас сил потрібно було зарезервувати для сім'ї, родичів, близьких.
  • 6. Свої сили слід правильно розраховувати. Від стресу та перевтоми розвивається відчуття тривоги та невдоволення життям. Час слід розрахувати так, щоб його вистачило не лише для роботи, а й для сім'ї, спілкування з друзями, заняття фітнесом і відпочинку. З огляду на постійні перевтоми робота може обриднути. Відомо, що найсмачніша їжа обридає якщо їсти лише її.

У багатьох арміях світу відоме правило: "Війна - війною, але обід - за розкладом". Не дивлячись на роботу, яка засмоктує, слід дбати про відпустки, добрий сон, нормальне харчування. Це теж сприяє поліпшенню самопочуття і привабливості роботи. Не виключено, що робота насправді не є такою ненажерливою як це здається працівникові. Проблема може полягати у тому, що працівник невірно розставив пріоритети. Робота не полонить до того часу поки працівники їй цього не дозволяють. З українського прислів'я відомо: "Робота любить дурнів". Потрібно навчитися ставити роботі межі, які вона не зуміє перейти за жодних обставин. Робота не повинна забирати у працівника час відпочинку, спілкування з сім'єю чи, навіть, час для лікування хвороби, якщо вона сталася. Союзником працівника у його боротьбі з авралами і перевантаженнями може бути начальник, який зацікавлений у тому, щоб працівник впродовж багатьох років успішно працював, а не "згорів" на роботі. Цілком можливо, що таких начальників не так вже і багато на цьому грішному світі. Якщо "допекли" постійні перевантаження, то не завадить взяти відпустку і відпочити. Після повернення з відпустки доцільно звернутися до керівництва про перерозподіл обов'язків, щоб надалі працювати у нормальному, а не у стресовому, трудовому ритмі.

7. Якщо під час робочого дня все набридає, то необхідно перепочити, тобто на короткий час вирватися із середовища, яке пригнітило. Наприклад, пройтися під час обідньої перерви наодинці, випити з колегою чашечку кави чи чаю або рюмку шляхетного напою. Не завадить регулярно провітрювати офіс. Такі нескладні заходи допомагають заспокоїтися. Зрозуміло, якщо не виходять за межі розумного. Розум же у кожного - свій.

Коли у молоді роки автор цієї книжки був командиром мотострілецького взводу на далекосхідному радянсько-китайському кордоні, то замполіт одного з батальйонів капітан Новіков говорив: "Организму нужна встряска!". В День піхоти (а ним в ті часи вважався день одержання щомісячної платні) капітан так напивався, що наступного ранку не міг запалити сірника. Мабуть, такий релакс є недоречним. Що занадто - то не здраво.

  • 8. Якщо на роботі працівнику щось, як кажуть, "псує життя", то не слід очікувати, що проблему розв'яже хтось інший. Усувати її слід самому. Необхідно проникнутися відповідальністю за те, що не з усім вдається впоратися чи щось могло бути зроблено краще. Активність працівника може потрапити у вічі начальства і воно дійде позитивних висновків (підвищення зарплати, просування по службі тощо). Поліпшення ситуації на робочому місці у будь-якому випадку покращить самопочуття.
  • 9. Оскільки дурень - це той, хто обманює сам себе, то так вчиняти не слід. З собою потрібно бути чесним. Якщо на роботі працівник перестав відчувати себе щасливим, то, можливо, це ознака того, що робото його не влаштовує. Якщо працівник зробив все, що міг, для підняття свого настрою, але результат виявився невтішним, то очевидно прийшов час шукати іншу роботу. Людина не повинна бути рабом роботи. Потрібно вибрати між рабством і свободою. Робота повинна бути тим засобом, який позбавить людину від нудьги, вад та нестатків. Психологи все ж таки стверджують, - якщо працівник перестав отримувати від роботи задоволення, то не слід поспішати зі звільненням з роботи. Швидше за все слід міняти не роботу, а змінити ставлення до неї. Слід замислитися над тим чому раніше улюблена робота перестала цікавити і приносити задоволення. Можливо, працівник досяг вершини досконалості на своїй посаді і нічому новому вже не вчиться. Слід звернутися до начальства. Не виключено, що воно розширить повноваження, змінить робочі завдання або підвищить у службовому становищі.

Помічено, що якою б захоплюючою не була робота, вона з часом стає рутинною і починає пригнічувати. Найчастіше рутинність виникає там, де працівник лінується урізноманітнити своє життя. Рутинна робота теж може приносити задоволення, а творча - його не приносити. Рутина - це інструмент випробування як кохання до людини, так і любові до роботи. Рутинність може буті уявною і реальною. Тут потрібно чесно собі зізнатися - можливо ви просто втомилися і занудьгували чи ж справді розчарувалися у своїй роботі. Відомо, що, навіть, у творчих сферах, наприклад, у науці, багато часу витрачається на рутину. Що ж тоді казати про інші сфери. Підраховано, що там до 80 відсотків робочого дня затрачається на рутину.

Якщо робота взагалі не приносить задоволення, а працівник виконує її лише заради вихідних, то слід поміркувати над тим на що саме витрачається найцінніший ресурс як суспільства, у цілому, так і окремої людини зокрема - час.

Вихід з рутини є. Працівник мусить змусити себе знаходити час на те, що приносить йому задоволення. Перелік місць і заходів, де можна розігнати нудьгу, можна продовжувати нескінченно.

Часто рутина в офісі здається такою важкою, тому що життя працівника поза офісом є прісним і позбавленим позитивних емоцій. Психологи дотримуються думки, що люди самі винні у рутині. Таких людей заполонили лінь та інертність і вони з ними не борються.

Подоланню рутини може допомогти і дружба з колегами, з якими на роботі можна, принаймні, стисло перемовитися і про щось інше, ніж робота.

  • 10. Психологи стверджують, що, навіть, найнудотніша справа може принести задоволення, якщо зосередитися на її позитивних аспектах. Доцільно скласти перелік аргументів на користь роботи. Перелік може бути чи то довшим, чи то коротким, але у будь якому випадку сприятиме перетворенню негатива в позитив.
  • 11. Якщо працівника не влаштовує сам процес праці, то йому слід докласти свою кмітливість і винахідливість, щоб цей процес перетворити у джерело позитивних емоцій. Наприклад, працівник у своїй фантазії може викликати колег на змагання за тими чи іншими показниками або результатами. Оскільки переможців прийнято нагороджувати, а переможцем у такій ситуації буде, без сумніву, цей працівник, то й він нагородить себе тим, що вважає за потрібне.
  • 12. Якщо робота набридла, то доцільно розславитися і згадати перші дні перебування на цій роботі. Мабуть, спочатку робота не здавалася нудною і монотонною. Спробуйте згадати всі подробиці першопочаткового періоду, - радощі, хвилювання, одежу, що відчували і бачили на своєму місці. Екскурс у минуле додасть гарного настрою.
  • 13. Слід пам'ятати, що загалом люди цінують дружність, життєрадісність і відсутність нахилу до пліток. Спробуйте ставитися до роботи як до місця, де відбувається багато цікавих та веселих подій.
  • 14. Можливо доцільно змінити свій гардероб. Особливо ця порада стосується жінок. У житті жінок одежа відіграє більшу роль, ніж у житті чоловіків. В одному з анекдотів йшлося про те, як чоловік - начальник сказав дружині, що у нього нова секретарша. Дружина негайно ж поцікавилася як секретарша одягається. Чоловік відповів: "Швидко". Слід переглянути свої робочі костюми. Якщо у фірмі відсутній дрес-код, а ваше вбрання нагадує уніформу, то з ним слід безжалісно розпрощатися. У вбрання слід додати білий, червоний, жовтий та інші кольори, що контрастують з чорним та сірим кольорами.

Не завадить прикрасити і своє робоче місце. Помічено, що живі квіти та фотографія коханої людини приносять радість, а також підвищують працездатність.

Бридкий офіс, різноманітні перегородки, люмінесцентне освітлення, багато сірого, чорного та бежевого кольорів погіршують самопочуття, відбивають охоту працювати і в кінцевому рахунку знижують виробничі результати. Вихід простий - свій власний робочий простір слід зробити комфортнішим. Якщо керівництво не забезпечило працівника сучасними канцелярськими виробами, то доцільно їх придбати для себе за власний кошт. Ваше завжди буде належить вам. Важливо, щоб на робочому місті завжди був порядок.

Позитивні емоції, що виникають при погляді на усміхнене обличчя співбесідника чи фотографії дітей на письмовому столі, дозволяють працівникові ширше дивитися на довкілля і стимулюють абстрактне мислення. Це сприяє формуванню передумов для вірних рішень і досягненні успіхів. Американські вчені Апарна Лабру з університету Чикаго (штат Іллінойс) і Ванесса Патрик з університету штату Джорджія провели 5 тисяч експериментів за участю студентів їх вузів щоб дослідити взаємозв'язок між позитивними емоціями та процесом прийняття рішень. Ці науковці просили студентів згадати найщасливіші і печальні періоди свого життя. Виявилося, що щасливі періоди життя стимулювали в учасників дослідження абстрактне мислення. Розв'язуючи різного роду завдання, вони не звертали уваги на пригнічуючі подробиці і намагалися мислити перспективно.

15. Багато людей дотримуються думки, що на роботі нікому не можна довіряти і краще ні з ким не приятелювати. Тобто жити за принципом "людини людині - вовк". Психологи стверджують, що насправді ситуація інша. Потрібно працювати, не відчужуючись від колег. Відчуженням працівник відштовхне їх від себе і щасливішим не стане. Помиляється та людина, яка вважає себе повністю незалежною від колективу. Соціальне довкілля впливає, навіть, на найбільш "товстошкірих". Свого часу В. І . Ленін, очевидно, справедливо зазначав: "Жити у суспільстві і буті незалежним від нього - неможливо".

Цуратися колективу - недоцільно. У колективі можна здобути впевненість у своєму професіоналізмі, знайти якщо не друзів, то приятелів, з якими приємно поспілкуватися. У важкі хвилини у колективі можна знайти і підтримку.

Найчастіше проблеми у взаєминах з колегами розпочинаються з недобрих новин. Чутки про скорочення, які насуваються, сприяють посиленню підозрілості. Оповите туманом майбутнє залякує людей. Починають поширюватися плітки. Чутки і плітки породжують недовір'я, а недовір'я, у свою чергу, породжує плітки і чутки. Це згубно позначається на взаєминах з колегами. Врешті-решт від цього не виграє і самовідчуття працівника. Чутки і плітки несуть у собі певну розрядку. Якщо у спілкуванні з колегами їх не можна уникнути (бо більшість людей схильна "почесати язик"), то беріть участь лише у позитивних чутках про колег. Можна колег тримати у курсі тих чуток, що ведуться поза їх спинами. Прозорість спілкування є запорукою того, що колектив раптово не перекусається.

Той, хто навчиться до роботи ставитися позитивно, може сподіватися на те, що робота йому віддячить. Професійне і кар'єрне зростання відбуваються у тих працівників, які від роботи одержують задоволення.

Здавна відомим є вислів про те, що щасливою є людина, яка з радістю йде з дому на роботу, а з роботи - додому. На воротах однієї фабрики керівництво повісило оголошення: "Якщо ви одержуєте задоволення від роботи, у нас на вас чекає маса задоволення".

Отже, на роботі і в роботі можна знайти щастя. Коли ж його знайдено забагато, то це - вже небезпечно. Це - трудоголізм.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші