Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік і аудит податків в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Нормативні джерела

Такі джерела доцільно досліджувати на національному та міжнародному рівнях. Зокрема, у ст. 3 Закону України "Про аудиторську діяльність" зазначено, що аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно з вимогами користувачів.

З іншого боку, в Міжнародних стандартах аудиту надання впевненості та етики видання 2007 р. (далі - МСА 2007) [65], зокрема, в глосарії термінів, наведено таке визначення: "Аудит фінансових звітів - метою аудиторської перевірки фінансових звітів є надання аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти (у всіх суттєвих аспектах) відповідно до застосованої концептуальної основи фінансової звітності. Аудиторська перевірка фінансових звітів є завданням з надання впевненості".

Аналогічне визначення міститься в Міжнародних стандартах контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг видання 2010 р. (далі - МСА 2010): "Аудит групи - аудит фінансової звітності групи" [66].

Якщо ставити питання про обов'язковість посилання на стандарти аудиту при проведення перевірки податків, у аудитора є варіанти вибору посилань відповідно до практики окремих аудиторів України протягом 2003-2010 pp. (у період дії МСА 2007) на:

  • o міжнародні стандарти аудиту, зокрема, на МСА 800 "Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення". Цей варіант застосовують окремі аудитори у разі вимоги замовника про надання обов'язково висновку про перевірені декларації;
  • o міжнародні стандарти завдань з надання впевненості, зокрема, на МСЗНВ 3000 "Завдання з надання впевненості що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації";
  • o міжнародні стандарти супутніх послуг, зокрема, на МССП 4400 "Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації".

У зазначених випадках за МСА 2007 р. аудитор був зобов'язаний надавати висновок. Якщо замовник не вимагав висновку, аудитор, як правило, готував звіт у довільній формі з перевірки без посилань на стандарти аудиту.

Слід відмітити, що згідно з МСА 700 "Формулювання думки аудитора та надання звіту щодо фінансової звітності" видання 2010 р. аудитор зобов'язаний надавати замовнику не висновок, а звіт. У п. 3 цього МСА зазначено, що доречним при аудиті окремих фінансових звітів або конкретних елементів, рахунків або статей фінансового звіту використовувати МСА 805 [66]. Певною мірою це може стосуватися і результатів аудиту податкових декларацій у комплексі з перевіркою записів за рахунком 64 "Розрахунки за податками та платниками".

Аналіз положень МСА, МСЗНВ, МССП видання 2007 p., свідчить, що в жодному із стандартів не розглядається ні повно масштабно, ні епізодично методика аудиту податкових декларацій. Головна причина цього, як доводять дослідження, полягає в тому, що декларації не належать до складу фінансової звітності підприємства, як на міжнародному рівні, так і в Україні.

Між тим, для можливої імплантації методик перевірок податкових декларацій в один із стандартів аудиту нами розглядається норма п. 3 МССП 4400 як найбільш наближена до поставленого нами завдання. Зокрема, норма п. 3 згаданого МССП дає змогу включати до завдань з виконання погоджених процедур такі приклади, як вивчення і аналіз:

> дебіторської або кредиторської заборгованості; - операцій зі зв'язаними особами;

> обсягів продажу і прибутку підрозділів суб'єкта господарювання.

МССП 4400 видання 2010 р. не змінив положень МССП 4400 видання 2007 р. Тому в цьому контексті аудитор може однаково оперувати нормами МССП як 2007 так і 2010 р. видання.

Показники податкових декларацій з будь-якого податку можна звести до сум дебіторської або кредиторської заборгованості підприємства перед бюджетом. Такий підхід дає право аналізувати складові сальдо розрахунків на кінець періоду - обороти за дебетом і кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами" за відповідними субрахунками. Дебетові обороти, як відомо, означають сплату або інші форми зменшення боргу перед бюджетом, а кредитові - нарахування або інші форми збільшення боргу перед бюджетом.

У свою чергу, суми доходів формуються за дебетом рахунків покупців, а значної частини витрат - за кредитом рахунків кредиторів. Тобто за такою схемою дослідження показники податкових декларацій (розрахунків) розглядаються нами як складова частина фінансових показників, а отже, і фінансової звітності. Проте відомо, що за критеріями МСФЗ і вітчизняного законодавства податкова звітність не включається до комплекту фінансових звітів і виступає окремою системою інформації підприємства. Різниця полягає в тому, що складові податкового зобов'язання платника в податкових деклараціях відображається за методологією податкового обліку відповідно до вимог податкового законодавства, а в фінансовому обліку і фінансовій звітності - сума нарахованого зобов'язання з конкретного податку і в цілому за рахунком 64 - з позицій національних чи міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Виходячи з логіки таких припущень, які грунтуються на нормах законодавства і схемах інформаційних потоків про податки та збори, можна констатувати принципову можливість розв'язання поставленої проблеми. Допомагає такому висновку норма п.5 МССП 4400, згідно з якою аудитор не висловлює впевненості і надає не висновок, а лише звіт про результати роботи [66]. Замість цього користувачі звіту самі оцінюють процедури та результати, наведені аудитором у звіті, і на підставі роботи аудитора роблять свої власні висновки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші