Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПЕРЕСТРАХУВАННЯ

Розділ 13. Перестрахування і співстрахування.

ПЕРЕСТРАХУВАННЯ ІСПІВСТРАХУВАННЯ

¡3.1, Необхідність, зміст і перспективи розвитку співстрахування в Україні.

  • 13.2. Виникнення, зміст та значення перестрахування у забезпеченні гарантій страхового захисту.
  • 13.3. Методи перестрахування.
  • 13.4. Види та інструменти перестрахування.
  • 13.5. Стан та перспективи розвитку перестрахування в Україні.

Необхідність, зміст і перспективи розвитку співстрахування в Україні

Взявши на страхування ризики, страховик як економічний суб'єкт зацікавлений у тому, щоб не втратити жодного клієнта. Разом з тим необхідно зазначити, що подекуди страховик має справу з ризиками, що супроводжуються кумуляцією збитків. Наприклад, епідемія серед великої рогатої худоби чи пташиного грипу, інші подібні ситуації спричиняють досить великі збитки, покрити які (в разі настання страхової події (епідемії), яка зумовлює велику кількість страхових випадків і, відповідно, кумуляцію збитків), страховик не зможе.

Для того щоб задовольнити потреби страхувальників у страховому захисті, не відмовивши бажаючим купити страхову послугу, і водночас бути здатним виконати свої зобов'язання перед клієнтами, страховики використовують метод розподілу ризику між іншими страховиками (співстрахування) або здійснюють страхування страховиків, тобто самих себе (перестрахування).

І страхування, і перестрахування е одночасно захистом Інтересів страховиків (страхуючи себе від неспроможності виконати зобов'язання перед клієнтами) та інтересів страхувальників, які завдяки цим двом формам отримують можливість застрахувати свої ризики і в разі реалізації ризику отримати відшкодування збитків.

Історично першим виникло співстрахування.

Співстрахування (Co-Insurance)1 - це страхування, за якого два чи більша кількість страховиків беруть участь у страхуванні одного й того ж ризику на пайових засадах, видаючи сумісний або окремі поліси з зазначеною часткою страхової суми в кожному з них. Якщо в такому договорі не вказані права і обов'язки кожного страховика, вони солідарно відповідають перед страхувальником (вигодонабувачем) за виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування чи страхування відповідальності та страхової суми за договором особового страхування.

Закон України "Про страхування" (ст. 11) зобов'язує, щоб договір співстрахування визначав права і обов'язки кожного страховика, що бере участь у співстрахуванні. Окрім того, Закон зобов'язує, щоб співстрахування здійснювалось не тільки за згодою страховиків (співстраховиків), ай обов'язково за згодою страхувальника. За наявності такої угоди між співстраховиками і страхувальником один зі співстраховиків може представляти інтереси всіх інших у взаємовідносинах зі страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у розмірі своєї частки.

Як правило, страхування майна здійснюється за повною вартістю. Це означає, що завдяки застосуванню франшизи страхувальник теж несе відповідальність за певну частку ризику, визначену франшизою.

Найбільш сприятливими для співстрахування є сегменти страхового ринку, що надають послуги страхового захисту для однорідних ризиків: осіб, об'єднаних належністю до певної професійної діяльності, що потребує гарантій захисту майнових інтересів (судновласники, фермери, нотаріуси, лікарі таін.).

Зацікавлені особи (фізичні та юридичні) для страхового захисту своїх інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування.

Товариства взаємного страхування - юридичні особи - страховики, створені відповідно до Закону України "Про страхування" з метою страхування ризиків цього товариства. Сплата страхового платежу здійснюється за рахунок чистого прибутку, що залишається у розпорядженні членів товариства, крім випадків, передбачених законодавством України.

У разі настання страхового випадку кожний член товариства, за умови використання ним усіх зобов'язань перед товариством взаємного страхування, незалежно від суми страхового внеску, має право отримати повністю необхідне страхове відшкодування.

Між товариствами взаємного страхування (TBC) і акціонерними страховими товариствами (ACT) є важливі відмінності:

  • o по-перше, процедура і механізм утворення TBC значно простіші і потребують набагато менше часу, ніж утворення ACT;
  • o по-друге, TBC, на відміну від ACT, можуть функціонувати без нагромадження первісного капіталу, оскільки при сплаті актуарно обчисленого страхового внеску виплати отримують тільки постраждалі, а капітал ACT використовується тільки тоді, коли виплати страховика перевищують надходження страхових премій;
  • o по-третє, TBC - це об'єднання зацікавлених у страховому захисті суб'єктів, a ACT - це об'єднання капіталів, метою власників яких є прибуток, а не страховий захист.

В умовах, коли формування первісного капіталу є проблемою, що властива постсоціалістичним та пострадянським країнам, TBC є досить прийнятою, бажаною формою страхування. TBC добре себе зарекомендували в страхуванні життя, від нещасних випадків, у автомобільному страхуванні.

Історично TBC виникають найчастіше як невеликі місцеві утворення. З часом вони перетворюються на великі, котрі, у свою чергу, змінюють свою організаційно-правову форму на акціонерну. Прагнення перетворити TBC в ACT пояснюється насамперед можливістю отримати доступ до ринку капіталів.

Незважаючи на значні переваги TBC, вони не отримали належного розвитку на теренах пострадянських країн і України зокрема. Пояснюється це тим, що, по-перше, в Україні не прийнято закону про взаємне страхування; по-друге, ця форма вимагає взаємодії страхувальника з декількома страховиками, що ускладнює процедуру укладання страхової угоди як для страхувальника, так і для страховиків, які зобов'язані узгоджувати свої дії.

Приклад співстрахування

Нехай предметом співстрахування є майнові інтереси, пов'язані з використанням страхового об'єкта вартістю 100 млн грн. Цей об'єкт страхується трьома страховиками. Безумовна франшиза становить 10 % страхової суми. Відповідальність між трьома страховиками розподілена таким чином: І - 20 %, тобто 20 млн грн, II - ЗО %, тобто ЗО млн грн, і III - 40 %, тобто 40 млн грн. Припустимо, що страховий тариф становить 1 % від страхової суми. Тоді страхові премії І страховику становитимуть 2 млн грн, II - 3 млн; III - 4 млн грн.

Якщо об'єкту протягом дії договору заподіяно шкоду обсягом 60 млн грн, то від сплати франшизи в обсязі 6 млн грн. страховики звільняються, а 54 млн грн збитків розподіляються між трьома страховиками в пропорції 2:3:4, тобто І страховик відшкодовує 12 млн, II - 18 млн, III - 24 млн грн.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші