Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Антикризовий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Державне регулювання і структурні зрушення в економіці країн Заходу

Важливий аспект структурних змін в економіці Заходу - низька інвестиційна активність і низька норма прибутку, що є симптомами зниження темпів економічного росту. Тому найбільша увага звертається на промисловість (ядро якої складає обробна промисловість), яка здатна забезпечити ріст основних фондів і підвищення технічного рівня виробництва. В цих умовах зусилля державної політики спрямовані на створення фінансової системи з державних і навпіл-державних банків, страхових і холдингових компаній (особливо у Франції, Англії, Японії) із тим, щоб забезпечити капітальні вкладення в промисловість. Приватні страхові компанії, пенсійні фонди вкладають кошти, як правило, у землю, нерухомість, надання позик під порівняно високі відсотки на короткі терміни, роблять закордонні інвестиції.

Важливим чинником структурних змін у промисловому виробництві країн Заходу є інтернаціоналізація виробництва, основні ознаки якої - ріст частки міжнародного обміну у валовому національному продукті і розширення масштабів діяльності транснаціональних компаній. Поглиблення поділу праці між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, все інтенсивніше впливає на структурні зміни в промисловому виробництві. Державне регулювання в цих умовах спрямовано на захист внутрішнього ринку.

Однак, оскільки прямий тарифний протекціонізм зараз дуже не популярний, держава розробляє в законодавчому порядку вимоги до продукції, призначеної для внутрішнього ринку, що враховують програми місцевих монополій і в той же час важко здійснені для іноземців. Власне кажучи, державна політика спрямована на створення нової форми протекціонізму.

В останні два десятиліття процес інтернаціоналізації економіки піддався серйозним змінам, причини яких полягають у тому, що змінив свій напрямок потоки міграції капіталу. У 10-60 рр. ХХ ст. США виступали як експортери капіталу, а із середини 70-х рр. ХХ ст. - як імпортери капіталу. Крім того, в русі капіталу з'явилися нові риси. Наприклад, галузі з малою інтенсивністю НДДКР мають велику географічну диверсифікацією, і навпаки.

Фінансування капіталовкладень корпорацій

На довгострокові зміни фінансового стану корпорацій впливає декілька чинників: ступінь ділового ризику, структура податкових ставок, інфляція, об'єм державних позик на грошовому ринку.

В останні роки погіршення фінансового стану корпорацій викликано значним підвищенням процентних ставок, надзвичайними розмірами державного дефіциту, жорсткою грошово-кредитною політикою держави, проведеною одночасно з політикою дерегулювання кредитно-фінансової системи.

Про ступінь погіршення фінансового стану корпорацій можна судити по збільшенню їхньої залежності від зовнішніх джерел фінансування і росту частки боргових зобов'язань.

Сучасний концерн може використовувати багато способів для мобілізації необхідних йому фінансових ресурсів. Вибір методів фінансування служить ядром фінансової політики. Однак є ряд суперечливих чинників. Так, одним із методів збільшення власного капіталу є емісія акцій, але емісія звичайних акцій обмежується наступними чинниками:

  • o "розбавленням" акціонерного капіталу, тобто ослабленням позицій власників контрольного пакету акцій, оскільки прибуток належних їм паперів із збільшенням загальної кількості акцій знижується;
  • o співвідношенням між поточним ринковим курсом і ціною акцій, що, на думку компанії, відбиває їхню справжню вартість, тобто приблизно той курс, за яким може проводитися новий випуск, виявляється нижче реальної вартості акцій. У цій ситуації емісія акцій є недоцільною;
  • o небажаним випуском акцій, що пояснюється тим, що дивідендні платежі не підлягають вилученню з оподаткованого прибутку (на відміну від відсотків за позиками і облігаціями, що відраховуються з валового прибутку).

Загальноприйнято, що при здоровій фінансовій системі позиковий капітал не перевищує 30% власного капіталу, що складається з акціонерного капіталу і нерозподіленого прибутку.1

При великому боргу фінансова структура компанії оцінюється ринком капіталу як хитка, й інвестори придбають акції фірми тільки за умови, якщо підвищений ризик компенсується великими дивідендами або, що теж саме, випуск акцій проводиться за заниженим курсом.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші