Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Педіатрія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Класифікація первинного гломерулонефриту в дітей (за М.Я. Студенікіним, В.І. Наумовою, 1976)

Форми гломерулонефриту Активність ниркового процесу Стан функції нирок
Гострий:

- з гострим нефритичним синдромом;

- з нефротичним синдромом;

- з ізольованим сечовим синдромом;

- з нефротичним синдромом, гематурією,

артеріальною гіпертензією
Період початкових проявів.

Період розгорнутих клінічних проявів. Період зворотного розвитку.

Перехід до хронічного гломерулонефриту
Без порушення функції нирок.

3 порушенням функції нирок.

Гостра ниркова недостатність
Хронічний:

- нефротична форма;

- гематурична форма;

- змішана форма
Період загострення. Період часткової ремісії.

Період повної клініко-лабораторної ремісії
Без порушення функції нирок.

3 порушенням функції нирок. Хронічна ниркова недостатність
Підгострий (злоякісний) 3 порушенням функції нирок. Хронічна ниркова недостатність

Схема лікування хворих на гломерулонефрит

І. Базисна терапія.

  • 1. Режим – ліжковий (2-3 тиж; до 5-6-го тижня хворого поступово переводять на палатний режим, за умови типового перебігу захворювання).
  • 2. Дієта – обмеження солі та білків тваринного походження (раціон без солі та м'яса). У разі зникнення набряків, нормалізації артеріального тиску, покращення функції нирок дієта розширюється.
  • 3. Антибіотики – від 2-3 тиж (змінюючи їх кожні 7-10 днів) до 6-8 тиж. Термін призначення антибіотиків визначається індивідуально.
  • 4. Антигістамінні препарати – супрастин, діазолін, фенкарол (протягом 2-3 тиж з урахуванням стану дитини).
  • 5. Вітаміни – групи В, С, Р, А, Е (протягом 2-3 тиж).

ІІ. Симптоматична терапія.

  • 1. При набряках, олігурії – лазикс, фуросемід, гіпотіазид, урегіт та ін.
  • 2. При артеріальній гіпертензії – резерпін, раунатин, каптоприл, дибазол та ін.
  • 8. При гематурії – таблетки чорноплідної горобини, відвар кропиви тощо.
  • 4. При азотемії – леспенефрил, хофітол, сорбенти.

ІІІ. Патогенетична терапія та показання до її призначення.

  • 1. Глюкокортикоїди (преднізолон, урбазон, полькортолон тощо) – при нефротичному синдромі; нефротичний синдром з гематурією та артеріальною гіпертензією гострого гломерулонефриту; гострому гломерулонефриті із синдромом гострої ниркової недостатності.
  • 2. Цитостатики (лейкеран, хлорбутин, циклофосфан тощо) – при нефротичній гормонозалежній формі; частково гормонорезистентній формі гломерулонефриту; змішаній формі хронічного гломерулонефриту; швидко прогресуючому перебігу захворювання.
  • 3. Протизапальні препарати (індометацин, бруфен, вольтарен) – при гострому гломерулонефриті з ізольованим сечовим синдромом.
  • 4. Хінолінові препарати (делагіл, плаквеніл) – при гематуричній формі захворювання.
  • 5. Антикоагулянти, антиагреганти (гепарин, курантил) – за наявності симптомів гіперкоагуляції і порушень мікроциркуляції в комплексі з іншими засобами патогенетичної терапії.

Особливості гломерулонефриту в дітей

  • 1. У дітей часто спостерігаються форми гломерулонефриту з нечіткою клінічною картиною (оліго- та моносимптомні, зі слабко вираженим сечовим синдромом).
  • 2. Частіше ніж у дорослих спостерігається абдомінальний синдром, але рідше – підвищення артеріального тиску (лише у третини хворих дітей буває транзиторна артеріальна гіпертензія).
  • 3. Вираженість екстраренальних симптомів гострого гломерулонефриту, характерних для нефритичного синдрому, у подальшому визначає циклічний перебіг захворювання.
  • 4. У початковий період гломерулонефриту часто спостерігається лейкоцитурія переважно лімфоцитарного типу.

б. Початок хвороби частіше поєднується з гострою нирковою недостатністю.

  • 6. При лікуванні гломерулонефриту (нефротичної форми) у дітей гормональними препаратами частіше спостерігаються добрі наслідки.
  • 7. При нефротичному синдромі в дітей 5-6-річного віку переважають мінімальні зміни в клубочках.
  • 8. Частіше ніж у дорослих спостерігається поєднання гломерулонефриту з пієлонефритом.
  • 9. Морфологічна діагностика імунокомплексних гломерулопатій у дітей досить складна, оскільки в цьому віці часто виявляються спадкові та вроджені захворювання нирок та їх поєднання.

Питання для самоконтролю

  • 1. Етіологія гломерулонефриту.
  • 2. Особливості перебігу гломерулонефриту в дітей, частота різних синдромів залежно від віку.
  • 3. Діагностичні критерії гломерулонефриту з нефротичним та ізольованим сечовим синдромом.
  • 4. Діагностичні критерії гломерулонефриту з нефротичним синдромом та нефротичним синдромом з гематурією та артеріальною гіпертензією.
  • 5. Діагностичні критерії змішаної форми хвороби.
  • 6. Клініко-лабораторні симптоми гострої ниркової недостатності.
  • 7. Клініко-лабораторні симптоми хронічної ниркової недостатності.
  • 8. Основні принципи лікування гломерулонефритів з урахуванням наявних синдромів. Показання до призначення кортикостероїдів та цитостатиків.
  • 9. Тактика лікування хворих на гломерулонефрит, ускладнений гострою чи хронічною нирковою недостатністю.
  • 10. Прогноз при гломерулонефриті.
  • 11. Тактика проведення планових профілактичних щеплень у хворих на гломерулонефрит.
  • 12. Профілактика гломерулонефриту.
  • 13. Наслідки при різних варіантах перебігу гломерулонефриту.
  • 14. Роль дитячої нефрологічної служби в лікуванні та реабілітації хворих на гломерулонефрит.

Тести

1. Яке ускладнення гострого гломерулонефриту найрідше трапляється в дітей?

A. Гостра ниркова недостатність.

Б. Ангіоспастична енцефалопатія.

B. Серцева недостатність.

2. Які лікарські препарати належать до патогенетичної терапії при гломерулонефриті?

A. Глюкокортикоїди.

Б. Антигістамінні препарати.

B. Діуретини.

Г. Гіпотензивні препарати.

Д. Вітаміни.

3. Як довго триває диспансерний нагляд за дитиною, що виписана зі стаціонару з діагнозом "гострий гломерулонефрит" ?

A. Протягом 3 років.

Б. Протягом 5 років.

B. Залежно від варіанта перебігу гломерулонефриту.

4. При якому стані розвивається диспротеїнемія за рахунок збільшення гаммаглобулінової фракції?

A. При ідіопатичному нефротичному синдромі з мінімальними змінами.

Б. При хронічному гломерулонефриті, гематуричній формі.

B. При гострому гломерулонефриті з нефротичним синдромом.

Г. При гострому гломерулонефриті з нефритичним синдромом.

5. Для якої форми гломерулонефриту характерна гіпопротеїнемія?

A. Для гострого гломерулонефриту з нефротичним синдромом.

Б. Для гострого гломерулонефриту з ізольованим сечовим синдромом.

B. Для гострого гломерулонефриту з нефритичним синдромом.

Відповіді: 1 – В; 2 – А; 3 – Б; 4 – Г; б – А.

Задачі

1. Хлопчик, 6 років, 2 тиж тому перехворів на ангіну. Під час звертання скаржиться на головний біль, набряки під очима, червону сечу. В аналізі крові: нормохромна анемія, ШОЕ – 26 мм/год, нейтрофільний лейкоцитоз. В аналізі сечі: білок – 1,23 г/л, еритроцити вкривають усе поле зору, лейкоцити – 10-15 у полі зору, гіалінові циліндри – 5-6. Який ваш діагноз?

A. Гострий гломерулонефрит.

Б. Гострий пієлонефрит.

B. Хронічний пієлонефрит.

Г. Хронічний гломерулонефрит.

Д. Дисметаболічна нефропатія.

2. У хлопчика, 4 років, під час огляду виявляється анасарка. Артеріальний тиск – 90/60 мм рт. ст. У загальному аналізі сечі: білок – 6,3 г/л, лейкоцити – 2-3 у полі зору, еритроцити – 1-2 у полі зору. Загальний білок крові – 44,2 г/л, альбуміни – 18,1 г/л. Холестерин – 8,6 ммоль/л. Який провідний клінічний синдром гострого гломерулонефриту в даному випадку?

A. Ізольований сечовий.

Б. Нефритичний.

B. Нефротичний.

Г. Нефротичний з гематурією та артеріальною гіпертензією.

3. У дівчинки, 6 років, спостерігається підвищення температури тіла до 39 С, блювання, біль у животі, мутна сеча. У загальному аналізі сечі: білок – 0,66 г/л, лейкоцити вкривають усе поле зору, еритроцити – 3-4 в полі зору. В аналізі крові: лейкоцитоз – 9,8 * 10 у 9 ступені / л; ШОЕ – 25 мм/год. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Ацетонемічний синдром.

Б. Гострий пієлонефрит.

B. Гострий гломерулонефрит.

Г. Дисметаболічна нефропатія.

4. У хлопчика, 9 років, діагностовано гострий постстрептококовий гломерулонефрит. Клінічний варіант гломерулонефриту – нефритичний. Перебіг захворювання – типовий. Який найбільш імовірний морфологічний варіант захворювання?

A. Мембранозний.

Б. Мезангіопроліферативний.

B. Екстракапілярний з півмісяцями.

Г. Фокально-сегментарний гломерулосклероз.

Д. Мембранозно-проліферативний.

5. Хлопчик, 7 років, перебуває в стаціонарі з гострим гломерулонефритом. Має генералізовані набряки. Артеріальний тиск – 90/50 мм рт. ст. В аналізі сечі: білок – 9,9 г/л, лейкоцити – 3-4 в полі зору, еритроцити – 1-2 в полі зору. Результати біохімічного аналізу крові: загальний білок – 4 г/л, холестерин – 9,8 ммоль/л. Який препарат вибору для проведення патогенетичного лікування?

A. Бензилпеніциліну натрієва сіль.

Б. Хлорбутин.

B. Делагіл. Г. Метиндол.

Д. Преднізолон.

Відповіді: 1 – А; 2 – В; 3 – Б; 4 – Б; 5 – Д.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші